1985-2012– Розбудова нової національної вищої школи на демократичних засадах.

Отже, становлення наприкінці 1980- х рр - різка зміна у цей період соціально ситуації в країні спроектувала необхідність підготовки фахівців, здатних збільшувати ефективність професійної діяльності за необхідності швидкої зміни її змісту .

Характерною для даного часу стала потреба в розширенні сфери

активності ідеологічно вільної особистості. Для підготовки кадрів почали застосовуватися особистісно-орієнтовані технології.

59.Фребелівський педагогічний інститут (1907–1917): зміст освіти та організація навчального процесу.

Навчання – 2 роки. Пошуки нових ідей дошкільного виховання знайшли реалізацію у відкритті в 1907 році Київського Фребелівського педагогічного інституту. Завданням якого було втілення наукових принципів психологічного і всебічного вивчення дітей та пошуків нових методів виховання. Основою педагогічної практики в школі (дитсадку) слугували практичні заняття з окремих навчальних дисциплін. Відповідно до „Положення про Фребелівський педагогічний інститут” (1907), на практичні заняття відводилось 50% навчального часу. До них відносилися: малювання та ліплення (по 1 год. на тиждень), співи (1 год.), гімнастика (1 год.), практичні заняття з дітьми за Фребелівською системою (2 год. на тиждень), необов’язкові курси крою та шиття, інше рукоділля та домоведення. Практичні заняття проводились у притулку Товариства трудової допомоги, а також в інших відповідних закладах за вибором педагогічної ради інституту .За слухання лекцій встановлювалась плата – 60 крб. на рік .Крім цього, при педагогічному інституті функціонували річні платні курси (20 крб. на рік) для підготовки досвідчених нянь, так звана „Школа нянь”. Професійно-педагогічна підготовка на цих курсах була дещо скороченою і включала практичні заняття з дітьми за Фребелівською системою, ознайомлення з дитячою літературою, співи, малювання і ліплення, курси крою, шиття і рукоділля, домоведення, надання першої медичної допомоги. За умови успішного складання відповідних іспитів випускниці курсів здобували кваліфікацію „Вченої няні” . Гімнастика викладалась лише на ІІ курсі. Курс практичних занять з дітьми за Фребелівською системою проходив у групах . Очолив інститут і Педагогічну Раду професор Київського університету імені Св. Володимира Іван Олексійович Сікорський. Він надавав особливого значення вивчення слухачками інституту таких предметів, як загальна психологія і психологія дитячого віку, вважав "цей курс одним з основних предметів педагогічної підготовки". При КФПІ був організований педагогічний комплекс з допоміжними закладами (початкова школа,зразковий дитячий садок, ясла, притулок), в тому числі педагогічна амбулаторія для обстеження і діагностування дітей з різними вадами та відхиленнями у фізичному та розумовому розвитку. Заняття і лекції проводились у другу половину дня, а практика в допоміжних закладах була з ранку. Всі слухачки кожного дня працювали з дітьми в притулку. В зразковому дитячому садочку, або в початковій школі.Ввечері, згідно розпорядку дня, слухачки КФПІ допомагали на кухні, або ж готували одяг молодших дітей на наступний день і відповідний матеріал для занять.

60.Фребелівський педагогічний інститут (1907–1917): історія створення, структура, основні етапи діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних детермінант.

За першим Положенням про Фребелівський педагогічний інститут (1907) це був приватний вуз із дворічним терміном навчання. Слухачки інституту готувалися до навчально-виховної діяльності й після закінчення повного курсу здобували звання „виховательки-фребелічки і керівника дитячих садків” .До інституту приймалися особи віком від 16 до 40 років, які закінчили не менше шести класів гімназії або інших навчальних закладів, що за своєю програмою прирівнювалися до гімназійного курсу. Особлива увага в педінституті, у відповідності до плану І.О.Сікорського, приділялась психолого-педагогічній (теоретичній і практичній) підготовці майбутніх вихователів. Про це свідчить навчальний план, затверджений у 1907 р. педагогічною радою інституту. До нього увійшли такі психолого-педагогічні дисципліни: „Вчення про християнську моральність”, „Психологія з викладом основ учення про душу дитини”, „Педагогіка та ін. Необов’язковим, але бажаним для слухачок інституту було відвідування курсів крою та шиття, рукоділля і домоведення. Теоретичні занняття у третьому класі полягали у повторенні вже вивченого курсу та у вивченні методик навчальних предметів. Практичні заняття проводились у притулку Товариства трудової допомоги, а також в інших відповідних закладах за вибором педагогічної ради інституту .За слухання лекцій встановлювалась плата – 60 крб. на рік .Крім цього, при педагогічному інституті функціонували річні платні курси (20 крб. на рік) для підготовки досвідчених нянь, так звана „Школа нянь”. Професійно-педагогічна підготовка на цих курсах була дещо скороченою і включала практичні заняття з дітьми за Фребелівською системою, ознайомлення з дитячою літературою, співи, малювання і ліплення, курси крою, шиття і рукоділля, домоведення, надання першої медичної допомоги. За умови успішного складання відповідних іспитів випускниці курсів здобували кваліфікацію „Вченої няні” .