- •1.Основні фактори розвитку освітньо-виховних систем.
- •2.Система освіти, тенденції та фактори її розвитку в різних країнах.
- •3.Загальнолюдські цінності у світовій педагогічній спадщині у руслі взаємовпливів освітніх систем.
- •4.Особливості розвитку вищої освіти в Англії (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •5.Основні етапи становлення освітньо-виховної системи Англії.
- •6.Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Англії.
- •7.Особливості становлення та розвитку університетської освіти в Англії.
- •8.Особливості розвитку вищої освіти у Франції (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •9.Особливості становлення та розвитку університетської освіти у Франції.
- •10. Особливості становлення та розвитку університетської освіти в сша.
- •11.Особливості становлення та розвитку університетської освіти в Німеччині.
- •12.Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Німеччини та її складових на сучасному етапі розвитку освіти в Україні.
- •13.Особливості розвитку вищої освіти в Німеччині (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •14.Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Японії
- •15. Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Японії крізь призму сьогодення розвитку освіти в Україні.
- •16.Особливості розвитку вищої освіти в Японії (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).
- •17. Особливості становлення університецької освіти в Японії.
- •18. Особливості розвитку вищої освіти в сша (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи ).
- •20. Основні етапи становлення овс в сша.
- •21. Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Німеччини
- •22. Фактори (чинники) становлення освітньо-виховної системи Франц.
- •25. Гейдельберзький університет: історія і сучасність
- •26. Університет в Токіо: історія і сучасність
- •27. Університет Сорбонна: історія і сучасність.
- •28. Кембриджський університет: історія і сучасність
- •29. Передумови і причини виникнення вищих навчальних закладів в Україні у контексті слов’янського відродження хvі ст. – хvіі ст.
- •30.Основні етапи та тенденції розвитку вищої освіти в Україні в хvі ст. – на початку хх ст.
- •31.Періодизація розвитку вищої освіти в Україні (хvі – початок ххі ст.).
- •32.Острозька академія (1576–1636) – перша вітчизняна освітньо-виховна система.
- •Києво-Могилянська академія (1615–1817) – перша вітчизняна освітньо-виховна система.
- •Острозька академія (1576–1636) і Києво-Могилянська академія (1615–1817): порівняльний аналіз структури, змісту освіти, навчального процесу.
- •Причини виникнення та становлення класичних університетів як освітньо-виховних систем в Україні.
- •Класична університетська освіта як академічна педагогічна парадигма.
- •Львівський університет (1661): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •40.Чернівецький університет (1875): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно–політичних, соціально–економічних, культурологічних і педагогічних чинників
- •41.Харківський університет (1805): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •42.Харківський університет (1805–1917) і Київський університет (1834–1917): порівняльний аналіз структури, змісту освіти, навчального процесу.
- •43.Київський університет (1834) : історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •44.Одеський університет (1865) : історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.
- •45.Система та основні тенденції розвитку вищої освіти в Україні у першій половині хіх ст. У контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, педагогічних чинників.
- •46. Система та характерні тенденції розвитку вищої освіти в Україні у другій половині хіх ст. – на початку хх ст. У контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, педагогічних чинників.
- •47.Система педагогічної освіти в структурі класичних університетів (Київський, Харківський, Одеський, Ніжинський історико-філологічний інститут кн. Безбородька): історія та напрями діяльності.
- •48 Університетські педагогічні інститути в Україні (1811–1859): форми; зміст освіти; організація навчального процесу; актуальні ідеї для сучасної практики фахової педагогічної підготовки.
- •49 .Вищі педагогічні курси в Україні (1860–1867)
- •50. Вищі жіночі курси в Україні (1878 – 1887-1888).
- •51. Система вищої педагогічної освіти в Україні у хіх ст.– на початку хх ст.
- •52.Перші автономні вищі педагогічні навчальні заклади в Україні (1872–1917)
- •53.Феодосійський учительський інститут (1872): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •54. Київський учительський інститут (1834): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •55. Глухівський учительський інститут (1874): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •56.Організація навчально-виховного процесу у Феодосійському, Київському, Глухівському учительських інститутах (з дня заснування до 1917 р.).
- •57.Періодизація вищої педагогічної освіти в Україні у хіх ст.– на початку хх ст.
- •1804-1917Рр. – становлення педагогічної освіти;
- •1917-1920Рр. – активні пошуки змісту, форм і методів будівництва но-вої вищої педагогічної освіти за різних форм державної влади;
- •1921-1934Рр. – формування та інтенсивна підготовка національних педагогі-чних кадрів;
- •1935-1985Рр. – утвердження єдиної всесоюзної системи вищої педагогічної освіти. Уніфікація її змісту, форм та методів;
- •1985-2012– Розбудова нової національної вищої школи на демократичних засадах.
- •58.Періодизація та тенденції розвитку вищої педагогічної освіти в Україні (хіх – початок ххі ст.).
- •1804-1917Рр. – становлення педагогічної освіти;
- •1917-1920Рр. – активні пошуки змісту, форм і методів будівництва но-вої вищої педагогічної освіти за різних форм державної влади;
- •1921-1934Рр. – формування та інтенсивна підготовка національних педагогі-чних кадрів;
- •1935-1985Рр. – утвердження єдиної всесоюзної системи вищої педагогічної освіти. Уніфікація її змісту, форм та методів;
- •1985-2012– Розбудова нової національної вищої школи на демократичних засадах.
- •59.Фребелівський педагогічний інститут (1907–1917): зміст освіти та організація навчального процесу.
- •61.Становлення національної педагогічної освіти в період Української національно-демократичної революції 1917–1920 рр.: мета, завдання, зміст, методи та організаційні форми.
- •62.Тенденції розвитку вищих навчальних закладів у період Української національно-демократичної революції (1917–1920).
- •63. Кам»янець-Подільский університет (1918 р. – дотепер) як освітньо-виховна система.
- •78.Періодизація розвитку вищої освіти в Україні у 1917 р. – на початку 90–х років хх ст.
- •79.Найхарактерніші тенденції розвитку вищої освіти в Україні у 1917 р. – на початку 90–х років хх ст.
- •80. Періодизація та основні тенденції розвитку вищої педагогічної освіти (впо) в Україні у 1917– на початку 90–х років хх ст.
- •82.Становлення професійно-технологічної педагогічної парадигми в Україні наприкінці 80–х років хх ст. Та її суть.
- •83.Перехід до гуманітарної педагогічної парадигми в Україні (початок 90–х років хх ст.) та її суть.
- •84.Система вищої освіти в Україні (1991 р. – дотепер): особливості та перспективи розвитку.
- •85.Вища педагогічна освіта в Україні (1991 р. – дотепер): стан і перспективи розвитку.
48 Університетські педагогічні інститути в Україні (1811–1859): форми; зміст освіти; організація навчального процесу; актуальні ідеї для сучасної практики фахової педагогічної підготовки.
|
Педагогічний інститут при Харківському університеті |
Педагогічний інститут при Київському університеті |
Структура |
На початку ХХ ст. інститут мав три факультети: історико-філологічний, фізико- математичний та юридичний. Навчальний процес обслуговували 25 кафедр. |
Педагогічний інститут був закладом закритого типу і вважався самостійним навчальним закладом, за яким встановлювався жорсткий нагляд і контроль, оскільки його студентів готували до виконання важливої державницької місії. |
Зміст освіти |
До програми викладання в інституті входили елементи геометрії із застосуванням до господарської архітектури, фізика та історія. З 1842 р. було відведено більше часу для занять музикою, італійськими співами та рукоділлям. |
Вивчали вітчизняну словесність, давні мови, писали розмірковування, проговорюють проблемні лекції та давали уроки в училищах. Останнє якраз і вирізняло їх серед студентського загалу, надавало особливого статусу і значущості. |
Навчальний процес |
Науками, мистецтвом, рукоділлям займалися 45 пансіонерок і 20 вихованок; вони вивчали різні види шиття, його особливості; вчилися смачно готувати їжу тощо. Усі ці знання вони одержували за три роки.
|
Окрім обов’язкових предметів, що вивчались у тогочасній вищій школі, студенти новоствореного закладу освоювали ґрунтовний курс педагогіки, писали випускні роботи, проходили педагогічну практику. |
Виховний процес |
Головна мета інститутського виховання – дати бідним дівчаткам освіту, необхідні навички у рукоділлі, завдяки яким вони після випуску змогли б забезпечити собі існування навчанням дітей або працею. |
Естетичне, трудове, морально-етичне, розумове, громадянське виховання в пріорітеті |
49 .Вищі педагогічні курси в Україні (1860–1867)
Вищі педагогічні курси, стаціонарні курси по підготовці викладачів для середніх загальноосвітніх і професійних учбових закладів з числа тих, що закінчили університети. У дореволюційній Росії к В. п. до. відносилися жіночі (фребелівські) курси і 2-річні педагогічні курси при 6 учбових округах. Педагогічні курси в навчальних округах мали дворічний термін навчання і п'ять профілів підготовки в залежності від спеціальності вчителів, при цьому для всіх однаково обов'язковим було вивчення невеликих курсів педагогіки з дидактикою. У навчальних планах курсів, починаючи з другого курсу, передбачалися спеціальні заняття з кандидатами в педагоги; по закінченні університетського курсу «учительські кандидати» зараховувались на один рік до гімназії для практичних занять, після чого вони визначались на посаді педагогів гімназій і прогімназій. Заняття на курсах носили теоретичний і практичний характер. Кожен, хто закінчив курси зобов'язаний був написати і захистити «дисертацію» на задану тему і прочитати одну спробну лекцію. Крім того, у процесі навчання кожен слухач (він називався кандидатом) повинний був представити в піклувальну раду два твори – наукового і педагогічного змісту. Кандидати, що виявили особливі успіхи, одержували можливість на заміщення посад бакалаврів і доцентів в університеті; кандидати, що мали середні успіхи, спрямовувалися в середні навчальні заклади, а результати, що показали не цілком задовільні, визначалися на місця вчителів повітових училищ із правом наступного перекладу на роботу в гімназії на основі додаткового конкурсу.