36.Заповадження неПу

На поч. 20-х р. нана країна ввійшда в смугу глибокої соц.-екон. і політ. кризи. Громад. війни, іноземні інтервенції відкинули економіку країни на рівень 18ст. Найбільш ушкоджень було завдано великій машинній індустрії. Перехід до відбудови нар. госп-ва проходив в умовах гострої паливної і транспортної кризи. У зв’язку з цим посил-сь продовольча криза. У багатьох районах лютував голод, були масові епідемії тифу. Також виникала проблема працевлаштування демобілізованих. У зв’язку з розвалом економіки і критич. матер. станом політ. ситуація в країні хар-ся гострим незадоволенням політикою “воєнного комунізму” і з боку сел-ва, і з боку робітнич. класуСел-во почало відкрито виявляти незадоволення продрозкладкою. Воно хотіло вільно розпор-ся залишками своєї продукції і обмінювати її на пром. товари. Наслідок - усвідомлення необхідн. нової екон. політики.Березень 1921 р. - Х з'їзд РКП(б)

Мета - Ліквідація загрози нової громадянської війни, забезпечення виживання більшовицького режиму в умовах міжнародної ізоляції

Промисловість:- передача в оренду дрібних та середніх п-ств приватним особам та колективам;- об’єднання державних підприємств у трести і переведення їх на госпрозрахунок;- створення за участю іноземного капіталу спільних п-ств у формі концесій ;- перехід до планування промислового розвитку (Держплан ГОЕЛРО) Сільське господарство:- заміна продрозкладки, продподатком;- зрівняльний поділ землі;- передача землі селянам в оренду Фінанси і торгівля:- легалізація внутрішньої приватної торгівлі;- різні форми торгівлі: кооперативна, державна, приватна;- проведення грошової реформи(1922-1924рр);- введення в обіг цінних паперів;- відкриття товарних бірж Виробничі відносини:- відмінені трудові мобілізації;- дозвіл використову-вати найману працю;- відрядна система оплати праці.Особливості проведення НЕПу в Україні: В українських селах неп був уведений пізніше, ніж в Росії – наприкінці 1921р. – на початку 1922р. -Під час введення непу в сільське господарство УСРР розпочався голод, що відсунув нормалізацію обстановки в селах ще на рік – півтора. -Продподаток в Україні був вищим, ніж у Росії та інших радянських республіках, і стягувався примусово, нерідко за допомогою військових частин.

+ Поширення капіталістичних елементів в економіці, Різні форми економічної власності, З 1921р. починається зростання виробництва. Розпочалася реконструкція промисловості, будівництво перших електростанцій

• Посилення соціальної диференціації, безробіття, соціальної напруги і як результат необхідність посилення ідеологічного контролю та політичного диктату.

37.Зовнішня політика Київської русі

Дипломатичні традиції на українських землях сягають глибини віків і пов’язані зі становленням та розвитком Київської Русі.

Визначившись у ХІ-ХІІ ст. як європейська держава, вона розвивала різнобічні зв’язки не тільки з Візантією та південними слов’янами, а й з країнами Зх.ї Європи. Русь, розташована на найважливіших торговельних шляхах того часу, включала низку нових вузлових торговельно-економічних центрів, які виникли після занепаду тих, що склалися в пізній античності. В новій системі торговельних шляхів важливе місце належало Балтійському й Чорному морям, а також шляхові «з варяг у греки», шляху, що проходив по руських землях. Із сухопутних торговельних шляхів один із найважливіших ішов тоді від Києва на Захід, через Краків і Прагу в південну Німеччину, до міста Регенбурга, важливого в ті часи торгового центру на Дунаї. Неабияке значення мала на той час і Волга, якою пролягав торговельний шлях до Центральної Азії. Таким чином, Русь, перебуваючи на перехресті важливих торговельних шляхів, була пов’язана « з усіма сторонами світу».

Значний вплив на Київську Русь мало сусідство з Візантією, яка намагалась залучити могутню Київську Русь до своєї політичної системи, проте київські князі зуміли зберегти свободу і, більш того, Ярослав Мудрий в 1043 р. здійснює морський похід на столицю Імперії, а в 1051 р. розриває і церковні зв’язки з константинопольським патріархом, обравши на соборі руських єпископів руського митрополита Іларіона.

Після хрещення міжнародні зв’язки Київської Русі значно розширилися і зміцніли. Київ встановив відносини з багатьма країнами Середньої Європи як рівний і повноправний член християнського товариства. Русь наприкінці ХІІ ст. не мала жодного грізного ворога, який становив би для неї серйозну воєнно-політичну загрозу чи небезпеку

Політичні відносини скріплювались шлюбними союзами. Вважається, що першим руським князем, який поріднився з правителями інших держав, був великий київський князь Володимир Святославович. Однак, за твердженням деяких дослідників, дружина київського князя Ігоря, княгиня Ольга, була болгарською царівною. Але найбільших успіхів на цьому терені досягнув Ярослав Мудрий, якого називали «тестем Європи».

Все це свідчить про те, що Русь у своєму політичному житті значною мірою була пов’язана із Зх.ю Європою. В усякому разі ці династичні зв’язки, разом з участю Київської Русі в європейських дипломатичних комбінаціях, коаліціях і війнах свідчать, що на той період вона входила в європейську державно-політичну систему і усвідомлювала себе частиною цієї системи. Київська Русь жила напруженим міжнародним життям, а її зовн. політика ХІ-ХІІ ст. - це передусім, «рух великої європейської держави на Захід».