74. Революція в Австрійський імперії 1848-1849 рр., її наслідки для українських земель..

Революція в Австрійський імперії 1848-1849 рр., її наслідки для українських земель.. Значним поштовхом до розгортання визвольного руху стала революція 1848-1849 pp., яка охопила Австрійську імперію. Центром революційних подій у західноукраїнських землях був Львів. Тут у травні 1848 р. українська інтелігенція та уніатське духовенство створили першу в Захід¬ній Україні українську політичну організацію — Головну Руську Раду на чолі з єпископом Якимовичем. Рада вимагала утворення україн¬ської автономії в Східній Галичині, що призвело до конфлікту з поляками, які не хотіли визнавати за українцями права на цей регі¬он, вважаючи всю Галичину польською. Для сприяння розвиткові української культури Рада утворила культурно-освітню організацію — "Галицько-Руська матиця". У листопаді 1848 р. відбулося збройне повстання у Львові з ви¬могою утворення української автономії. Революційним рухом були охоплені Буковина і Закарпаття. Характерною особливістю національного відродження в Галичи¬ні була політизація, що виявлялась у поєднанні як суто національ¬них, так і політичних вимог, створенні нових організацій, діяль¬ність яких спрямовувалась на задоволення національно-політичних потреб українського народу. Основні підсумки революції: *ліквідація в Австрійській імперії кріпосного права, проголо¬шення конституційного правління та громадянських прав; * покладено початок політичній боротьбі населення Західної України за своє національне і соціальне визволення.

75. Внутрішня і зовнішня політика п. Скоропадського

9 квітня 1918 р. за погодженням з німецькою військовою адміністрацією Українська Центральна Рада була скинута, і гетьманом України на Всеукраїнському землеробському конгресі в Києві був проголошений генерал Павло Скоропадський. Замість Української Народної Республіки був проголошений гетьманат за назвою «Українська держава».

Внутрішня політика П. Скоропадського. Гетьман сформував новий уряд - Раду міністрів - з помірно-консервативних чиновників, військових і суспільних діячів.

Був налагоджений дієздатний адміністративний апарат

У промисловості було ліквідовано робочий контроль на виробництві, заборонялися страйки, скасовувався 8-годиний робочий день і встановлювався 12-годиний; відновився залізничний рух завдяки відновленню залізничних колій і мостів, ремонту локомотивів.

Гетьманом Павлом Скоропадським була здійснена спроба створення національної армії, чисельність якої повинна була перевищити 300 тис. осіб. Гетьман прагнув також відродити козацтво в Україні.

В Український державі була реформована банківська мережа, прийнятий збалансований державний бюджет, вжиті заходи для становлення української грошової системи.

При гетьманаті були обмежені демократичні права і свободи.

Зовнішня політика П. Скоропадського. Одним із головних завдань гетьманського уряду була боротьба за міжнародне визнання Української держави. Найважливішими напрямками зовнішньої політики були:

- союз із Німеччиною, з якою були встановлені дипломатичні відносини;

- встановлення дипломатичних відносин з іншими країнами;

- підписання мирного договору з радянською Росією (12 червня 1918 р.);

- дипломатична боротьба з Австро-Угорщиною, що намагалася анексувати (захопити) східногалицькі землі та Холмщину;

- було встановлено політичні та економічні відносини з Кримом, Доном, Кубанню.

Але Антанта, орієнтуючись на відновлення «єдиної і неділимох» Росії, не визнала Гетьманську державу.