62. Скасування кріпосного права і реформи внутрішнього життя II половини XIX ст.

Найважливішою була селянська реформа 1861 р., що скасувала кріпосне право. Умови звільнення селян від кріпосної залежності були викладені в "Положеннях 19 лютого", що складалися з Маніфесту від 19 лютого 1861 р. та 19 окремих законодавчих актів, найважливішим з яких було "Загальне положення про селян, які вийшли з кріпосної залежності", в якому йшлося про загальні умови скасування кріпосного права і правове становище селянства. Складання і впровадження уставних грамот до 19 лютого 1863 р. визначали "Правила про порядок запровадження "Положень про селян, які вийшли із кріпосної залежності". Порядок викупу селянами своїх земельних ділянок регламентувало "Положення про викуп селянами, які вийшли із кріпосної залежності, їхньої садибної осілості та про сприяння уряду придбанню цими селянами у власність польових угідь". Інші законодавчі акти визначали положення різних категорій колишніх кріпосних селян: дворових, селян дрібнопомісних власників, фабричних селян тощо.Однак фактично селяни були неспроможні реалізувати всі свої права, обумовлені положеннями 1861 р. Лише після викупу своїх земельних ділянок вони могли стати "селянами-власниками", а до того вважалися "тимчасово зобов'язаними": їхньою власністю вважалося лише рухоме майно (свійська та робоча худоба, землеробське знаряддя та домашнє начиння), а нерухоме майно і земельні присадибні грунти, якими вони користувалися, вважалися власністю поміщиків. Права відмовитися від них селяни не мали і впродовж періоду тимчасово зобов'язаного стану мали виконувати панщину та сплачувати оброк.Незважаючи на недосконалість аграрної реформи 1861 р., вона докорінно змінила розподіл земельної власності, стимулювала розвиток капіталістичних відносин.

63. Вплив Жовтневого перевороту в Росії на діяльність цр.

Після жовтневих подій в Росії ЦР прагнула зміцнити свої позиції як єдиної влади в Україні. 07.11.1917р. ЦР прийняла ІІІ Універсал, який проголошував – Україна стає Української Народною Республік-кою. Також скасування приватної власності на землю, 8-годинний робочий день, контроль за виробництвом, скасування смертною кари, реформа суду та національно-персональна автономія для не українців. Проголо-шувалася свобода слова, друку, зборів профспілок. Формально влада в Україні  належала ЦР та вона  не зробила ніяких змін у державному ладі України, чим дискредитувала себе в очах трудящих мас. 04.12.1917р. відбувся І Всеукраїнський з’їзд рад, який оголосив ЦР поза законом і скасував всі її поста-нови. Керівництво ЦР не визнало рішень з’їзду і утворених ним органів. Після з’їзду процес встановлення радянської влади на місцях прискорився. По всій Україні розгорнулася боротьба трудящих мас. Спалахнули збройні повстання.09.01.1918р. ЦР прийняла свій ІV Універсал, в якому підкреслювалося, що Українська Народна Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, суверенною Державою Українського Народу. В проголошенні самостійності та державної незалежності України і полягає основне історичне і політичне значення. В Україні почалася жорстока боротьба за встановлення радянської влади в Україні. 27.01.1918р. був підписан договір між Укр.Народ.Респуб. та  чотирма державами німецького блоку в Брест-Литовську. Це був перший мирний договір на шляху до завершення світової війни. Та миру в Україну цей договір не приніс. Німці з австрійцями ввели на територію України понад 450 тис. осіб. Проти німецько-австрійських окупантів розгорнувся масовий революційний рух. ЦР немала адміністративного апарату для збору мільйонів тонн продуктів, які обіцяла при підписанні договору. Кризи, сутички й дебати між партіями в ЦР переконали німецьке командування в тому, що вона неспроможна правити. 16.04.1918р.під час засідання ЦР була розігнана невеликим німецьким загоном. ЦР проіснувала 13 місяців – з 07.03.1917р. до 29.04.1918р. діяльність ЦР сприяла національному відродженню України, становленню її державності. Саме в цьому і полягає її основне значення.Події жовтня 1917р. були справжньою великою революцією. Революція запалена в Петрограді перекинулась на всю Росію і на вели-чейній території було встановлено владу рад. Росія вийшла з участі в війні з-за внутрішніх обставин у країні. У вересні 1918р. під натиском військ Антанти німецький блок почав розвалюватись. Припинили опір і вийшли з війни Болгарія, Туреччина, Австро-Угорщина. Згодом Німеччина запросила миру. 08.11.1918р. німецькій делегацій були вручені умови перемир’яя, а11.11.1917р. Німеччина підписала акт перемир’яя. Перша світова війна завер-шилась. 28.06.1919р. у Версалі (Франція) - США, Великобританія, Франція, Італія, Японія та інші країни-переможниці і Німеччина(що капітулювала) під-писали Версальський мирний договір. Цей договір був доповнений рішеннями Вашингтонської  конференції, що проходила  12.11.1921р.– 06.02.1922р. Версальский мирний договір та рішення Вашингтонської конференції стали однією з основ Версальсько-Вашингтонської системи післявоєнних міжнародних відносин.