76. Грецькі міста-держави Північного Причорномор’я.

Давньогрецькі міста виникли в Північному Причорномор’ї в кінці VII ст.. до н.е., коли почалося активне розселення греків по узбережжях Середземного моря. Засновувалися поселення переважно в гирлах річок. Спочатку це були торгові факторії, які згодом виростали в адміністративні й культурні центри. Найбільшими містами були Ольвія, Тіра, Херсонес, Пантікапей, Керкінітида. Основними заняттями були землеробство (вирощували пшеницю, городину, виноград), виноробство, риболовля, ремесла (металообробка, гончарство, ткацтво, виготовлення виробів із скла, дерева, кістки, ювелірна справа). Важливе місце посідала торгівля. Античні міста-держави Північного Причорномор’я копіювали грецькі міста-держави. Частина з них була рабовласницькими республіками, в управлінні якими могли брати участь усі вільні громадяни, частина – монархіями.Греки зберігали традиції своєї батьківщини в питаннях освіти, організації вільного часу, надання медичних послуг тощо. В усіх містах-колоніях були школи, театри; поширеними були культи давньогрецьких богів: Артеміди, Аполлона, Афродіти, Діоніса. У ІІІ ст.. у грецьких колоніях з’являються перші християни. Боспорське царство було засноване близько 480 р. до н.е.. внаслідок об’єднання держав-полісів Керченського півострова; до нього входили також Приазов’я та землі Кубані. Особливостями Боспорського царства були монархічна форма правління, тісні торговельні й культурні зв’язки з Афінами. Проте воно занепало під натиском гунів.На початку нової ери грецькі міста почали занепадати: це було пов’язано з набігами кочовиків та появою дешевої єгипетської пшениці, яка склала конкуренцію скіфській. У І ст.. до н.е. вони потрапили у залежність до Римської імперії, а в ІV-V ст. були захоплені племенами готів та гунів. Тільки Херсонес і Пантікапей потрапили під владу Візантії.

77. Політика гетьмана і. Мазепи.

25 липня 1687 р. відбулася козацька рада, на якій було обрано гетьмана України Івана Мазепу. Його політика була дуже різноманітна.

Соціально-економічна політика:

1. Уклав із Росією Коломацькі статті (1687 р.) за якими було підтверджено козацькі права та привілеї, козацький реєстр складав 30 тисяч чоловік, універсали гетьмана мали підтверджуватися грамотами царя, без царського дозволу гетьман не мав права призначати та звільняти старшин, було обмежено право гетьмана розпоряджатися військовими землями, гетьману було заборонено підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами та багато інших статей;

2. Всіляко підтримував Росію;

3. Наділяв землями та привілеями козацьку старшину, формуючи верхівку українського суспільства;

4. Надавав пільги організаторам промисловості; розвивав вівчарство, конярство, соляний промисел, виробництво селітри;

5. Розвивав торгівлю як внутрішню так і зовнішню;

6. Запровадив панщину в два дні на тиждень;

7. Силою придушував повстання та виступи;

Культурно-просвітницька діяльність:

1. Реставрував 20 та заснував 12 храмів;

2. Домігся надання Києво-Могилянській колегії статусу академії, призначив їй щорічну субсидію;

3. Видав на власні кошти Євангеліє арабською мовою;

4. Обдаровував цінними речами, іконами українські церкви і монастирі.

5. Направляв дітей старшин на навчання за кордон.

Зовнішня політика:

1. Незважаючи на заборону, підтримував дипломатичні відносини з багатьма європейськими державами.

2. Установив таємні контакти з польськими та шведськими королями.

3. У 1708 р. уклав таємний українсько-шведський союз проти Росії.