20. Поняття, состав та структура оборотних коштів
Оборотні кошти — це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.
Формування й регулювання окремих елементів оборотних коштів має свої особливості. З огляду на це виокремлюють оборотні кошти у сферах виробництва та обігу, а також розподіляють їх на нормовані й ненормовані
Певне практичне значення мають виявлення та оцінка структури оборотних коштів. Вони (кошти) використовуються ефективніше тоді, коли більша їхня частина зайнята у сфері виробництва. Перебування оборотних коштів у сфері обігу — лише необхідна умова безперервності процесу відтворення; проте ця частина коштів підприємства не бере безпосередньої участі у створенні вартості продукції, що виготовляється. За розрахунками багаторічних середніх величин, зокрема на промислових підприємствах України, частка оборотних коштів у сфері виробництва становить 72% (у тім числі на виробничі запаси та незавершене виробництво припадає відповідно 48 і 20%), а у сфері обігу — 28% (з них близько 17% — вартість готової продукції, а 6% — грошові кошти
21. Джерела формування оборотних коштів
За джерелами формування оборотні кошти поділяються на: власні та прирівняні до власних, залучені, інші.
Мін.потреба підприємства (П) в оборотних коштах (обк)покривається за рахунок власних джерел(статутний капітал, відрахування від прибутку у фонди спец. призначення; цільове фінансування, приріст сталих пасивів(кошт,прирівняних до власних)). Нові П формують обк за рахунок коштів бюджету, пайових внесків членів-засновників, надходження від емісії цінних паперів; діючі П- за рахунок нерозподіленого прибутку(жерело покриття приросту нормативу обк), надходжень від емісії цінних паперів та сталих пасивів. оштів вважається прибуток.Обсяг коштів, що спрямовуються на поповнення власних обк, залежить від очікуваних розмірів приросту нормативу обк, заг. обсягу прибутку, можливого обсягу залучення позикових коштів та інших факторів.
Сталі пасиви- кошти цільового призначення, які в результаті застосованої системи грош. розрахунків постійно перебувають у госп. обігу П та проте не належать йому. До їх використання за призначенням вони в сумі мін. залишку є джерелами формування оборотних коштів підприємства. Сталі пасиви - це мін. (стійка) заборгованість із зарплати, відрахувань в пенсійний фонд, на соц страх., резерв майб. платежів, авансування покупців.
Мін. заборгованість резерву майб. платежів - оплата відпусток(належна зарплата за відпустку списується на витрати виробництва не тоді, коли робітник іде у відпустку, а рівними частинами). Резерв майб. платежів - сума мін.залишку за звітними даними за 12 місяців, що передують план. року, з урахуванням змін фонду зарплати в план. році.
Мін. заб-ть щодо відрахувань у позабюджетні фонди постійно є в обігу підприємства, її визначають як добуток мін. перехідної заб-ті з оплати праці та % відрахувань, затв. для відповідного фонду.
Мін. заб-ть кредиторам з оплати продукції з-проміжні платежі замовників за етапами готовності продукції, що є джерелом покриття витрат незавершеного виробництва, ураховуються як сталі пасиви і можуть бути прирівняні до власних оборотних коштів.
Величина власних об. к., що закріплені за підприємством, не є постійною. Вона щорічно уточнюється під час складання фін.плану у зв'язку зі зміною обсягу виробництва, асортименту продукції, умов постачання і збуту.
Проблеми з несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукцію, нагромадженням на складі нереалізованої продукції, несвоєчасним і неповним виконанням договірних зобов'язань постачальниками… спричиняють потребу в додаткових коштах(кредитах). Кредити банку дають змогу органічно ув'язати всі джерела оборотних коштів і справляють активний вплив на рац. формування запасів сировини, матеріалів, готової продукції та інших видів матеріальних цінностей.