- •Поняття, цілі й напрямки діяльності підприємства
- •Правові основи функціонування підприємства
- •Класифікація та структура підприємств
- •Добровільні та інституціональні обєднання підприємств
- •Ринкове середовище господарювання підприємств та організацій
- •Підприємництво як сучасна форма господарювання
- •Франчайзинг як особлива форма організації бізнесу
- •Форми співробітництва у сферах виробництва, товарообміну і торгівлі, фінансових відносин. Факторинг
- •9. Міжнародний бізнес: поняття, субєкти, типи і види
- •10. Сутність і функції процесу управління
- •11. Методи управління діяльністю підприємства
- •12. Організаційні структури управління підприємствами
- •13. Вищі органи управління підприємствами та організаціями в Україні.
- •14. Поняття,класифікація і структура персоналу підприємства
- •15. Визначення чисельності окремих категорій працівників
- •16. Оцінка, класифікація і структура основних фондів
- •17. Спрацювання, амортизація та відтворення основних фондів
- •18. Ефективність відтворення та використання оф
- •19. Нематеріальні ресурси і нематеріальні активи
- •20. Поняття, состав та структура оборотних коштів
- •21. Джерела формування оборотних коштів
- •22.Нормування оборотних коштів
- •22. Поняття, склад і структура інвестицій
- •24. Залучення іноземних інвестицій для розвитку і підвищення ефективності діяльності вітчизняних підприємств
- •25. Оцінка ефективності виробничих і фін. Інвестицій
- •26. Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладів і фінансових інвестицій
- •27. Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень
- •28. Характеристика техніко-технологічной бази виробництва
- •29. Лізинг, як форма оновлення технічної бази виробництва
- •30. Показники обсягу продукції: натуральні і вартісні
- •31. Якість і конкурентоспроможність продукції
- •32. Стандартизація та сертифікація продукції
- •33. Продуктивність праці персоналу
- •34. Оплата праці: сутність,функції, державна політика і загальна організація.
- •35. Поточні витрати на виробництво продукції.
- •36. Класифікація витрат
- •37.Кошторис виробництва і собівартість товарної продукції
- •38. Характеристика групування витрат за економічними елементами
- •39. Типова номенклатура калькуляційних статей витрат
- •40. Стратегія і шляхи зниження поточних витрат
- •42. Прибутковість, дохідність підприємства та джерела його формування
- •43. Рентабельність ресурсів, продукції і промислових підприємств
- •44. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •45. Сутнісна характеристика і вимірювання ефективності виробництва
- •46. Чинники підвищення ефективності виробництва
- •47. Рівень економічної безпеки і кризовий стан підприємства
- •49. Санація /фінансове оздоровлення/ господарюючих суб’єктів.
- •50. Банкрутство як ек явище, його чиники та симптоми
15. Визначення чисельності окремих категорій працівників
Управління трудовими ресурсами, забезпечення їхнього ефективного використання потребує обов’язкового формування системи оцінки трудового потенціалу підприємства.
Передовсім слід відрізняти явочну, облікову та середньооблікову чисельність працівників підприємства. Явочна чисельність включає всіх працівників, що з’явилися на роботу. Облікова чисельність включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працівників, котрих прийнято на роботу терміном на один і більше днів незалежно від того, перебувають вони на роботі, знаходяться у відпустках, відрядженнях, на лікарняному листку тощо. Середньооблікова чисельність працівників за певний період визначається як сума середньомісячної чисельності. поділена на кількість місяців у розрахунковому періоді. Різниця між обліковою та явочною чисельністю характеризує резерв (в основному робітників), що має використовуватись для заміни тих, хто не виходять на роботу з поважних причин.
Техніка розрахунків планової чисельності окремих категорій працівників визначається конкретною специфікою їхньої професійної діяльності та галузевими особливостями функціонування того чи того підприємства. Але в будь-якому разі вона має базуватись на врахуванні можливої економії затрат праці за факторами.
Розглянемо систему необхідних (основних) розрахунків на прикладі промислового підприємства.
Передовсім для виявлення загальної (здогадної) чисельності промислово-виробничого персоналу на плановий період використовується метод коректування базової чисельності:
(4.1)
де — чисельність промислово-виробничого персоналу, що необхідна для забезпечення планового обсягу виробництва, осіб.;
— базова (очікувана) чисельність, чол.;
— плановий темп зростання обсягу виробництва продукції, %;
— сумарна зміна чисельності за пофакторним розрахунком можливого зростання продуктивності праці, осіб.
Точнішим є метод розрахунку планової чисельності на підставі повної трудомісткості виготовлення продукції:
(4.2)
де — повна трудомісткість виробничої програми планового року (включає технологічну трудомісткість, трудомісткість обслуговування та управління виробництвом), нормо-годин;
— розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин (табл. 4.2).
— очікуваний коефіцієнт виконання норм.
Чисельність робітників, що зайняті на роботах, які нормуються ( ), розраховується за формулою
(4.3)
де — планова трудомісткість одиниці і-го виду-виробу, нормо-годин;
— кількість виробів і-го виду, одиниць;
— кількість видів виготовлюваних одиниць.
Чисельність основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах ( ) — контроль технологічного процесу, управління апаратами, машинами та іншими устаткуванням, розраховується за нормами обслуговування, а саме:
, (4.4)
де — кількість об’єктів. що обслуговуються (агрегатів і т. ін.);
— кількість змін роботи на добу;
— коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову, який розраховується за формулою , де — плановий процент невиходів робітників на роботу;
— норма обслуговування одного агрегату (машини) -кількість об’єктів на одного робітника.
Чисельність робітників (в основному допоміжних), для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати трудомісткість робіт ( ), визначається за формулою
, (4.5)
де — кількість робочих місць;
Чисельність працівників управління спеціалістів, службовців розраховується за кожною функцією методом прямого нормування, якщо дані щодо трудомісткості є достатньо вірогідними. За браком інформації або надмірною трудомісткістю розрахунків можна пропонувати метод нормування чисельності цих категорій персоналу з використанням кореляційної залежності типу
, (4.6)
або
, (4.7)
де — нормативна (планова) чисельність працівників управління за конкретною функцією;
— значущість факторів, що визначають чисельність працівників за даною функцією;
— показники ступеня за чисельного значення факторів;
— постійний коефіцієнт рівняння нормативної залежності;
— коефіцієнти регресії (показники ступеня або коефіцієнти), що визначають міру впливу кожного фактора на чисельність працівників.
За встановлення чисельності управлінського персоналу керуються типовими штатними розкладами (схемами, моделями), виробленими наукою управління та практикою у тій чи тій сфері діяльності.
Додаткова потреба персоналу на перспективний (плановий) період заявляється на підставі порівняння його фактичної наявності та потреби на плановий період за окремими професіями та кваліфікаціями. Вона розраховується як очікуваний приріст з урахуванням компенсації зменшення (вихід на пенсію, призов до армії та ін.), заміни практиків спеціалістами тощо