22.Нормування оборотних коштів

Необхідний розмір грошових коштів, що вкладаються в мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва продукції, найліпше визначати їхнім нормуванням (розрахунком нормативів).

Відомі три методи розрахунку нормативів оборотних коштів: аналітичний, коефіцієнтний і прямого рахунку. Аналітичний (дослідно-статистичний) метод передбачає ретельний аналіз наявних товарно-матеріальних цінностей з наступним коригуванням фактичних запасів та вилученням з них надлишкових. Коефіцієнтний метод полягає в уточненні чинних на початок розрахункового періоду нормативів власних оборотних коштів згідно зі змінами в цьому періоді показників виробництва, що впливають на величину цих коштів. Метод прямого рахунку — це науково обгрунтований розрахунок нормативів за кожним нормованим елементом оборотних коштів (виробничим запасам, незавершеному виробництву, витратам майбутніх періодів, залишкам готової продукції). У практиці господарювання він є основним, інші методи розрахунків використовуються здебільшого як допоміжні.

Норматив оборотних коштів (Нок) у вир. запасах. Нок у вир. запасах, що їх відносять до оборотних фондів, визначається помноженням середньодобового споживання матеріалів у вартісному виразі на норму їхнього запасу в днях.

Точність розрахунку залежить від правильного визначення запасів мат.ресурсів (транспортний(не більше 2 дн), технологічний(період часу, необх. для приймання, складування та підготовки до вир. використання мат. ресурсів), поточний(половина сер. інтервалу між поставками певних видів мат. ресурсів), резервний).

Основою розрахунку обор. коштів у запасних частинах для ремонту служать норми запасу деталей на од. ремонт. складності відповідних видів машин та устаткування.

• Нок у незав. вироб-ві. Величина його залежить від обсягу продукції, що виробляється, собівартості окремих її видів і характеру розподілу витрат протягом днів виробничого циклу. За інших однакових умов обор. кошти в цій функціональній формі змінюються прямо пропорційно динаміці масштабів випуску та собівартості продукції. При цьому має бути враховане також співвідношення сер. собівартості незав. вир-ва і собівартості гот. продукції, яке наз. коефіцієнтом наростання витрат.

Нок у незав.вир-ві (Ннв): Ннв= Vд* Тц* Кнв, де Vд - середньодобовий випуск товарної продукції за її виробн. собівартістю; Тц — сер. тривалість вир. циклу у днях; Кнв — коефіцієнт наростання витрат (собівартості незав. вир-ва).

Сер. показник доб. випуску продукції за її собівартістю = запл. випуску продукції/кількість днів розрах. періоду, а за тривалістю виробничого циклу як середньозважена величина за питомою вагою окремих виробів (їхніх груп) у собівартості товарної продукції.

На підприємствах, що продукують матеріаломістку продукцію Кнв обчислюють за формулою: Кнв =Спц+0.5Срц /Св, де Спц — первісні витрати на початку вир. циклу; С ц — решта витрат на виготовлення виробу; Св — вир. собівартість виробу.

• Нок у інших норм. елементах

Нок у витратах майбутніх періодів розраховується, виходячи з залишку коштів на поч. періоду та суми витрат протягом план. періоду з відрахунком величини наст. погашення витрат за рахунок собівартості продукції. Приклад, на поч. розрахункового періоду залишок витрат майб. періодів становить 8 000 грн., потреба в них протягом цього періоду — 82 000 грн., на собівартість продукції, яку належить виготовити, буде віднесено в рахунок погашення раніше здійснених витрат 36000 грн. Нок у витратах майбутніх періодів дорівнюватиме 54 000 грн. (8 000 + 82 000 - 36 000).

Нок у залишках гот. продукції: добуток вартості одноденного випуску гот. виробів на норму їхнього запасу на складі у днях(кількість дн, необх. для підготовки продукції до реалізації).

Сукупний Нок підприємства на розрахунковий – заг. сума нормативів, обчислених для окр. елементів (виробничих запасів, незав. вир-ва, витрат майбутніх періодів та залишків гот. продукції)