- •1. Охарактеризувати підприємство як організаційно відокремлену та економічно самостійну первинну ланку виробничої сфери. Проаналізувати основні напрямки діяльності підприємств.
- •Скласти, користуючись різними ознаками, класифікацію підприємств та її практичне значення. Навести приклади.
- •4. Проаналізувати підприємницьку діяльність як сучасну форму господарювання. Розкрити принципи здійснення, форми, типи і моделі підприємницької діяльності.
- •5. Навести особливості управління як системи. Охарактеризувати основні функції управління підприємствами. Визначити пріоритети, узгодженість і взаємодію методів управління підприємствами.
- •7. Розкрити принципові основи планування. Проаналізувати принципи та методи планування діяльності підприємств.
- •11. Розглянути поняття та функції оплати праці. Проаналізувати основну та додаткову заробітну плату. Надати характеристику тарифної системи.
- •13. Проаналізувати фізичну суть техніко – економічного старіння знарядь праці та форми запобігання цьому. Навести визначення поняття амортизація основних фондів, розглянути методику її нарахування.
- •16. Навести визначення та зробити порівняльну характеристику різних типів організації виробництва за ступенем їх ефективності.
- •17. Розкрити поняття методу організації виробництва. Проаналізувати організацію непотокового виробництва. Надати загальну характеристику потокового виробництва.
- •18. Проаналізувати загальну сутнісну характеристику продукції, її класифікацію. Поняття номенклатури та асортименту продукції. Навести показники вимірювання обсягу продукції.
- •20. Проаналізувати основні форми оплати праці та їх системи. Визначити основні умови застосування кожної з систем та навести відповідні формули розрахунків заробітної плати.
- •21. Розглянути зміст і методику обчислення кошторису виробництва. Проаналізувати розрахунки кошторису виробництва за окремими економічними елементами.
- •22. Визначити поняття, роль та функції ціни в ринковій економіці. Розглянути види цін та сфери їх застосування, навести приклади. Проаналізувати методи встановлення ціни.
- •24. Проаналізувати сутність і методи калькулювання. Розглянути методику обчислення окремих статей калькуляції.
- •27. Проаналізувати поняття та функціонально-елементний склад інвестицій підприємства. Розглянути внутрішні і зовнішні інвестиції.
- •30. Розглянути сутність та види виробничої структури підприємства. Визначити чинники її формуванн я та зміни. Навести приклади загальної структури підприємства.
- •32. Охарактеризувати поняття і основу класифікації методів управління. Розглянути організаційні форми реалізації методів управління суб’єктами господарювання різного рівня.
- •33. Розглянути схему формування виробничої програми підприємства, її ресурсне обґрунтування. Проаналізувати особливості визначення ринкового попиту на окремі види продукції (послуг).
- •35. Порівняти тактичне та оперативне планування діяльності фірми. Розглянути зміст та можливі розділи тактичних планів підприємства.
- •36. Розглянути поняття та основні елементи системи управління персоналом суб’єктів господарювання. Охарактеризувати методи оцінки та добору працівників для підприємств.
- •37. Охарактеризувати мотивацію як процес стимулювання людей до ефективної трудової діяльності. Визначити вимоги до формування системи мотивації праці на рівні підприємства.
- •38. Навести поняття та елементний склад нематеріальних активів підприємства. Визначити види ліцензій та найбільш поширені види розрахунків за ліцензії.
- •39. Розглянути методи оцінки нематеріальних активів і строки зношування (старіння) нематеріальних активів підприємства.
- •40. Навести методику розрахунку необхідного обсягу виробничих інвестицій з урахуванням економічної ситуації на ринку і підприємстві.
- •41. Визначити роль фінансових інвестицій у чинній системі господарювання. Розглянути види цінних паперів, порядок їх випуску та обігу.
- •42. Проаналізувати загальні положення методології визначення ефективності виробничих і фінансових інвестицій. Навести сукупність чинників, що впливають на рівень ефективності інвестицій.
- •43. Навести поняття, змістову характеристику та окремі види інноваційних процесів. Проаналізувати взаємозв’язок між окремими видами інноваційних процесів.
- •44. Розглянути сутнісне тлумачення науково-технічного прогресу. Проаналізувати форми та приоритетні напрямки нтп.
- •45. Проаналізувати організаційний прогрес як узагальнюючий фактор використання організаційних, економічних, соціальних та юридичних нововведень.
- •46. Розглянути поняття та значення техніко-технологічної бази виробництва. Навести характеристику складових техніко-технологічної бази, визначити найефективніші способи її формування на підприємстві.
- •47. Надати змістову характеристику управління технічним розвитком підприємства. Розглянути процедуру та основні показники діагностики стану технічного розвитку суб’єкта господарювання.
- •48. Розглянути поняття, основні елементи та принципи організації виробничого процесу. Провести порівняльну характеристику поділу виробничих підприємств за різними ознаками.
- •49. Визначити сутність та соціально-економічне значення застосування різних форм організації виробництва. Навести їх характеристику та приклади.
- •50. Розглянути поняття, показники і методи оцінки якості продукції. Навести перелік заходів для підвищення якості продукції вітчизняних товаровиробників.
- •52. Розглянути сутність поточних витрат як комплексного економічного показника. Навести класифікацію витрат на виробництво товарів (робіт, послуг) за окремими ознаками.
- •53. Навести змістову характеристику різних видів ефективності. Розглянути систему показників ефективності виробничо-господарської та комерційної діяльності.
- •54. Розглянути методи оцінки основних фондів. Проаналізувати показники ефективності відтворення та використання основних фондів підприємства.
- •55. Основні показники рівня використання оборотних коштів. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів.
- •56. Охарактеризувати підприємницькі договори. Розглянути типовий зміст, загальні і специфічні умови договору. Визначити поняття „партнерські зв’язки та угоди”.
- •57. Навести порівняльну характеристику основних напрямків співпраці партнерів.
- •59. Розглянути змістово-типологічну характеристику економічної безпеки господарюючого суб’єкта. Навести класифікацію видів економічної безпеки підприємства за різними ознаками.
- •60. Проаналізувати сутність механізму санації суб’єктів господарювання та її цілі. Розглянути програму санаційних заходів. Навести чинники, що зумовлюють необхідність санації підприємств в Україні.
27. Проаналізувати поняття та функціонально-елементний склад інвестицій підприємства. Розглянути внутрішні і зовнішні інвестиції.
Інвестиції— це довгострокові вкладення капіталу (грошей) у підприємницьку діяльність (для одержання прибутку). Залежно від того, де вкладається капітал (у межах країни чи за кордоном), виокремлюють внутрішні (вітчизняні) й зовнішні (іноземні) інвестиції. У свою чергу, внутрішні інвестиції поділяються па фінансові та реальні, а зовнішні — на прямі й портфельні. Фінансові інвестиції означають використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та інших цінних паперів, що їх випускають підприємства або держава. Реальні інвестиції — це вкладення капіталу (грошей) у різні сфери та галузі народного господарства (суспільного виробництва) з метою оновлення існуючих і створення нових «капітальних» (матеріальних) благ, а як наслідок — одержання набагато більшого прибутку. Реал інвест: валові та чисті.
Класифікація інвестицій:
Зовнішні
А) прямі – вкладення капіталу за кордоном, що = не менше 10 % вартості конкретного проекту)
Б) Портфельні – не менше 10% у конкретному проекті
- приватні
-державні
2. Внутрішні
А) фінансові – фондові – придбання цінних паперів, випущених державою або під-вами
Б) реальні – виробн.,капітальні – в різні сфери гос-ва
-приват-держ
Капітал. Ін вест.:
валові –в просте і розширене відтворення виробн. Фондів
чисті – в розшир. Відтворення
Сюди входять:
варт. Будівель-монтаж робіт
ІІ-ІІ всіх видів основних засобів, устаткування
інші капітальні витрати – наука
28. Розглянути поняття та сукупність складників, пов’язаних з формуванням і використанням виробничої потужності підприємства. Навести найбільш ефективні та впливові шляхи підвищення ефективності використання потужностей підприємства та характерні для них розрахункові показники.
Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції (видобутку й переробки сировини або надання певних послуг) заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології та організації виробництва. Наука та практика господарювання виокремлюють три види потужності підприємства: проектну, поточну (фактично досягнуту), резервну. Проектною є потужність, яка визначається в процесі проектування, реконструкції (розширення) діючого або будівництва нового підприємства: вона вважається оптимальною, оскільки склад і структура устаткування відповідають структурі трудомісткості запроектованої номенклатури продукції, і має бути досягнута протягом нормативного терміну її освоєння. Поточна {фактично досягнута) виробнича потужність визначається періодично у зв'язку зі зміною умов виробництва (номенклатури і структури трудомісткості продукції) або перевищенням проектних показників.
Резервна потужність повинна формуватись і постійно існувати в певних галузях національної економіки: електроенергетиці і газовій промисловості — для покриття так званих пікових навантажень в електро- та газових мережах, надійного забезпечення енергоресурсами споживачів на період виконання ремонтно-аварійних робіт; харчовій індустрії — для переробки істотно збільшений) обсягу сільськогосподарської сировини, що швидко псується, у високоврожайні роки; на транспорті — для перевезення збільшеної кількості пасажирів у літні місяці; в машинобудуванні та інших галузях — для підготовки виробництва та освоєння випуску нових видів устаткування (агрегатів, приладів) і конструкційних матеріалів тощо.
Чинники: • номенклатура, асортимент та якість продукції, що виготовляється;• кількість встановленого устаткування, розміри і склад виробничих площ, можливий фонд часу роботи устаткування та використання площ протягом року; • прогресивні техніко-економічні норми продуктивності й використання устаткування, зняття продукції з виробничих площ, нормативи тривалості виробничого циклу та трудомісткості продукції, що виробляється (послуг, що надаються).
Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції (видобутку й переробки сировини або надання певних послуг) заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології та організації виробництва.Виробничі потужності підприємств обчислюються за відповідними галузевими основними положеннями, що відображають особливості конкретних галузей. У практиці господарювання рівень використання виробничої потужності діючого підприємства визначається двома показниками: І) коефіцієнтом освоєння проектної потужності (співвідношення величин поточної і проектної потужності); 2) коефіцієнтом використання поточної потужності (співвідношенням річного випуску продукції та середньорічної її величини). Способи: збільш екстенс завант; підвищ інтенсив навантаж; якомога швидше подолати спад виробництва, стабілізувати й поступово нарощувати обсяги виробництва конкурентоспроможної продукції, яка користується попитом на вітчизняному та світовому ринках.
29. Проаналізувати юридичні акти, що є законодавчою базою функціонування підприємств. Визначити основні положення та практичне значення статуту підприємства, генеральної тарифної угоди та колективного договору.
Статут підприємства
Будь-яке підприємство (добровільне об'єднання підприємств) діє на підставі власного статуту, тобто певного зібрання обов'язкових правил, що регулюють його індивідуальну (їхню сукупну) діяльність, взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання. У статуті підприємства визначаються: його точне найменування та місцезнаходження; власник (власники) або засновник (засновники); основна місія й цілі діяльності; органи управління та порядок їхнього формування; компетенція (повноваження) трудового колективу та його виборних органів; джерела та порядок утворення майна; умови реорганізації і припинення існування.
Колективний договір
На підприємстві важливу соціальну роль відіграє колективний договір — угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією (власником чи вповноваженим ним органом), що укладається (уточнюється) щорічно і не може суперечити чинному законодавству України.
Колективним договором регулюються виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу з адміністрацією (власником) будь-якого підприємства, яке використовує найману працю. Колективний договір, як правило, складається зі вступної частини, що знайомить трудовий колектив із напрямками розвитку та вдосконалення виробництва (діяльності), умов праці і культурно-побутового забезпечення працівників, а також кілька розділів із конкретними зобов'язаннями адміністрації за основними напрямками діяльності колективу.
Госп кодекс України
Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійсн госп д-ті між суб’єктами господарюв. Та інш учасниками відносин у сфері господар. Має 9 розділів.
Тарифна угода — це договір між представниками сторін переговорів з питань оплати праці та соціальних гарантій.
Предметом тарифної угоди як складової частини колективного договору на виробничому рівні є:
— форми й системи оплати праці, що застосовуються для різних категорійіга груп працівників;
— мінімальна тарифна ставка, диференційована за видами (типами) виробництв у межах рівнів, передбачених генеральною тарифною угодою для відповідних видів (типів) виробництв галузі (підгалузі);
— розміри тарифних ставок за розрядами робіт і посадових окладів відповідних категорій працівників;
— види й розміри доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних і компенсаційних виплат та умови їхнього надання;
— умови оплати праці за роботу в надурочний час, за простої, які мали місце не з вини працівника, за виготовлення продукції, що виявилася бракованою не з вини працівника, тощо.