48. Злука унр і зунр та її історичне значення.

Незначн досвід існуван ЗУНР показав, що подальший процес розбудови молодої держави, організації та захисту її завоювань здійсн самотужки буде важко, і тому уряд республіки хотів 1 гр 18 р. укласти договір про злуку з Укр Народн Республікою. Це була вікова мрія українців Гал, за яку боролися не одне століт кращі постаті всієї укр землі — на заході та сході. І ось 22 січня 1919 p., коли на Україну наступали більшовиц війська, на Соф площі в Києві було проголош про з'єднання УНР і ЗУНР в1 суверенну Укра Народну Республіку. Однак на шляху досягнення державної незалежності й цілісності укр земель стали сусідні держави. Наприкін черв — на поч лип19 р. добре оснащені держав Антанти польські війська окупували Сх Гал і Зах Волинь, ліквідувавши всю структуру укр державності, включаючи органи місцевого самоврядування. Рум захопила Буковину і південно-східну частину Закарпаття. Війська Чехословаччини на початку 1919 р. зайняли західну частину Закарпатської України. Західноукраїнська Народна Республіка, проіснувавши більше восьми місяців впала.

Незважаючи на невдачу, Акт 22 січ 19 р. має велике істор знач як факт реального об'єднан укр земель у єдиній соборній державі.

49. Внутрішня і зовнішня політика зунр.

була створена централізована система врядування центральні органи спиралися на добре організовану систему місцевого врядування- створення регулярних військ ЗУНР- Української Галицької армії (УГА), до лав якої були мобілізовані десятки тисяч чоловік; вживалися заходи для виведення економіки з кризи: була встановлена державна монополія на продаж зерна, хліба, цукру, спирту, худоби; заборонений вивіз нафти; введена в обіг власна валюта-гривня; відновлювалися залізниці; лііквідувалося поміщицьке землеволодіння, - була затверджена державність української мови,. ЗОВН- Зовнішньопол діяльн ЗУНР була спрямов на міжнарод визнання молодої держави, країнами Антанти, і припинення війни з Польщею. Країни Антанти не визн ЗУНР, і вона опинилась у міжнарод ізоляції. вороже до ЗУНР ставилася Франц, що була зацікавл у зміцн Поль в противагу Нім-і. На Паризькій мирній конференції 1919р.вирішувалось питання про врегулювання відносин з Польщ. У ході її роботи була внесена пропоз про укладання перемир'я між Поль і ЗУНР, що припуск проведення між ними демаркаційної лінії.

50. Польська інтервенція в Україну (червень 1919 р.). Поразка зунр.

Наприкінці лютого 1919 Паризька мирна конференція надіслала до Галичини місію під головуванням генерала Бартельмі (Франція), яка висунула вимогу негайно припинити воєнні дії й запропонувала демокраційну лінію між Галичиною та Польщею. За цієї пропозицією Львів і Дрогобицький район ( де розташовані великі натові родовища) залишалися за Польщею. На такі умови уряд ЗУНР не погодився, і війна продовжилася. Квітень 1919 р. – Польський уряд кинув проти УГА добре озброєну і навчену 60 тим. Армію генерала Й.Галлера, сформовану у Франції; спроба зупинити поляків під Золотою Липою закінчилася невдачею – українські війська відступили за р. Збруч. Напередодні прийняття Антантою рішень по Галичині керівництво ЗУНР (на цей час виконавчу, законодавчу і контрольну владу передано диктатору, яким визначили Євгена Петрушевича) здійснило відчайдушну спробу стабілізувати ситуацію в державі, припинити паніку і деморалізацію, що виникли під впливом воєнних поразок і водночас вплинути на рішення Паризької конференції. 7 червня 1919 року командування УГА (генерал О.Греков, який змінив на цій посаді М.Омельяновича-Павленка, який підготував цю операцію) провело Чортиківську офензиву (прорив, наступ): 25 тис. Галичан примусили відступати більш наж 100 тис. Польську армію. Однак сама УГА була остаточно виснажена цим наступом, і тому, коли 28 червня розпочався контрнаступ, сил стримувати його вже не було – протягом першої половини липня поляки окупували майже всю Східну Галичину, відкинувши УГА за р. Збруч. Напередодні цього, 25 червня 1919 р. Антанта визнала права Польщі на окупацію Східної Галичини. Причини поразки ЗУНР 1. ЗУНР опинилася в міжнародній ізоляції, без воєнної та дипломатичної підтримки європейських держав. 2. УНР, воюючи на кілька фронтів також не могла надати реальної допомоги. 3. ЗУНР не створила через економічні причини достатньо чисельну армію, здатну захистити суверенітет держави та її територію. 51. Україна і утворення СРСР. 

Після громадянск війни постал питання про остаточн врегулюван відносин між республ. Для цього була утворена спеціал коміс на чолі з наркомом націонал-ей Й Сталіним. (У кв 22 р. Стал зайняв посаду Генерал Секр-ря ЦК РКП (б)). Комісія розроб «план автономізації», який передбачав включення республік на правах автономій до скл Рос федерац. Розроб Й. Ст проект «Про взаємовідн РСФРР з незалежними республ» передбачав входження останніх до Рос Федерац на правах автономії. Це був так званий проект автономізації. Він викликав критику з боку більшості тодішнього керівництва УСРР. Проти плану автономізації виступив і Ленін. Він запропонував покласти в основу взаємовіднос радянських республік принцип рівних прав у скл федерації. 10 грудня на VII Всеукр з'їзді Рад було схвал Декларац про утвор срср і проект основ Конст-ії СРСР. З'їзд звернувся до з'їздів Рад інших радянск республік з пропоз оформ створення СРСР. 30 гр 22 р. І з'їзд Рад СРСР затвердив в основному Декларац про утвор СРСР і Союзний Договір. Процес конституційного оформлення тривав і далі. В січні 1924 р. на II з'їзді Рад СРСР було остаточно затверджено Конституцію СРСР. У ній права союзних республік обмежувалися значно більшою мірою, ніж у попередніх проектах документів, пов'язаних зі створенням СРСР. Союзні республ стали адміністратбодиницями СРСР.