152.Відмінність правозастосувальних актів від нормативних.

Акт застосування норм права (правозастосувальний акт) – індивідуальний правовий акт – волевиявлення ( рішення ) уповноваженого суб”єкта права (компетентного державного органу або посадової особи ) котрий встановлює (змінює , скасовує) на основі юридичних норм права і обов”язки учасників конкретних правовідносин або ступінь відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення. У встановлених законом випадках він оформлюється у вигляді письмового документа..

Правозастосувальний акт – вирок, рішення, визначення  або заключення і т.д. (н: вирок суду з конкретної кримінальної справи.) – результат рішення юридичної справи і висновок застосування норм права.

Нормативно-правовий акт – офіційний акт- волевиявлення (рішення) уповноважених суб”єктів права, що встановлює (змінює, скасовує) прваові норми з метою регулювання сусп. відносин.

  Акт застосування норм права – найбільш розповсюджений вид правових актів. Як  і нормативно – правовий акт, він має юридичну силу, має державно- владний обов”язковий характер.

 Одночасно правозастосувальний акт відрізняється від нормативно- правового рядом ознак :                        - Правозастосувальний акт приймається на основі нормативно-правового акту  і спирається на певну норму   права.

-  адресується визначеним суб” єктам, тобто є персоніфікованим, індивідуальним.

- Розповсюджує норму права на конкретну юридичну ситуацію (виключається розповсюдження на подібні випадки), розрахований на один раз.

- Включає в себе обов”язок підкоритися – виконати сфомульоване за справою рішення.

 

153.Прогалини в праві і шляхи їх усунення і подолання.

При проходженні другої стадії застосування норм права, а саме при встановленні юридичної основи справи – виборі та аналізі юридичних норм, виникають ситуації, коли правозастосувач не знаходить норм, що регулюють встановлені факти.

Прогалина в праві – це повна або часткова відсутність необхідних юридичних норм в діючих нормативно-правових актах.

Прогалина в законі – це повна або часткова вісутність необхідних юридичних норм в даному законі.

Причини прогалин;

1. неуміння законодателя відобразити в нормативних актах всю багатобічність сучасних життєвих ситуацій, що потребують правового регулювання. (першопочаткова пробільність);

2. невміння законодателя передбачити появу нових життєвих ситуацій в результаті постійного розвитку суспільних відносин, і розробити по ним певні законодавчі дії (послідуюча пробільність).

3. Технічні прорахунки законодателя, припущені при розробці законів і у використанні прийомів юридичної техніки.

Прогалини в праві з”являються, як правило там де мають місце протиріччя норм однакової сили, коли одна з них “знищує” іншу.

Прогалини в законодавстві  мають скасовуватись в процесі  правотворчості шляхом внесення змін і доповнень в закони, видання нових, більш досконалих  юридичних актів. 

 

154. Аналогія закону і аналогія права

При прогалині в області цивільного законодавства  застосовується аналогія двох видів: аналогія права і аналогія закону.

Аналогія закону – рішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, що розрахована на схожі випадки. Аналогія виключається, якщо вона прямо заборонена законом або якщо закон повя”зує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

Наприклад, відсутність в Україні спеціального законодавства, котре регулювало б правове забезпечення лізінгу (комплекс майново-правових відносин, що виникають у зв”язку з передачею майна на тимчасове користування.), дозволяло  його доповнювати договором найму, що був подібним до договору лізинга.

Аналогія права – рішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних начал і смислу законодавства.

Аналогія права застосовується тоді, коли

- немає норми , котра прямо передбачає даний  випадок,

- немає норми, котра передбачає подібний випадок.