- •1.Поняття теорії держави і права.
- •2. Загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права; система основних юридичних понять як предмет теорії держави і права.
- •3.Структура теорії держави і права.
- •4.Методи наукового пізнання держави і права.
- •5.Співвідношення теорії держави і права з гуманітарними науками, що вивчають державу і право: Філософію, політологію, соціологією і іншими.
- •6.Теорія держави і права, філософія права, соціологія права.
- •7.Теорія дп в системі юридичних наук.
- •8.Історія розвитку науки теорії держави і права.
- •9.Загальна характеристика первісного суспільства.
- •10.Влада і соціальні норми в додержавний період.
- •11. Причини і форми виникнення держави.
- •12. Ознаки держави, що відрізняють її від орг-ції влади первісносуспільного ладу.
- •15.Ознаки, що відрізняють право від соціальних норм первіснообщинного ладу.
- •16.Характеристика теорій походження держави і права: теологічної, патріархальної, договірної, психологічної, органічної, марксистської, насильства і інших.
- •18. Поняття держави, основні ознаки
- •19.Сутність держ та її еволюція.
- •23. Формаційний підхід: його переваги і слабкі сторони
- •24. Цивілізаційний підхід: його переваги і недоліки
- •25. Функцій держави
- •26. Співвідношення функцій держави з цілями, задачами і принципами держави
- •28. Класифікація ф-ій держ: постійні і тимчасові, внутр. І зовн, осн. І неосновні.
- •30. Форми здійснення функцій держави: поняття і види
- •31. Поняття і елементи форми держави.
- •32.Форми держ правління: поняття і види.
- •33. Форма держ. Правління в Україні і її розвиток в сучасних умовах.
- •34. Співвідношення типу і форми держави.
- •35. Різноманіття форм правління в межах одного і того ж типу держави.
- •36. Форми національно-державного та адміністративно-територіального устрою: поняття і види.
- •37. Політичний (державний) режим: поняття і види.
- •38. Політичний (державний) режим України.
- •39. Поняття механізму держави.
- •40. Роль механізму держави у здійсненні функцій і завдань держави.
- •Форми реалізації функцій держави
- •41. Структура державного апарату.
- •1. Органи законодавчої влади (Верховна Рада)
- •1. Центральні органи виконавчої влади
- •2. Прокуратура
- •3. Судова система
- •43. Класифікація державних органів.
- •44. Органи держави і органи місцевого самоврядування.
- •46.Вдосконалення механізму сучасної Української держави як умова підвищення ефективності його функціонування.
- •47. Державний службовець і посадова особа.
- •48. Поняття і структура політичної системи суспільства.
- •49. Основні субєкти політ системи: держава, політичні партії, рухи, громадські організації і об єднання і т.Д.
- •50. Право і інші соціальні норми як регулятивна основа політичної системи.
- •51. Представницька і безпосередня форми демократії і їх роль в політичній системі суспільства.
- •52. Центральне місце Держави в політичній системі.
- •53. Ознаки держави, що відрізняють її від інших організацій і установ суспільства.
- •54. Взаємодія держави з партіями, суспільними об”єднаннями, тощо
- •55. Поняття і визначення права.
- •56.Право об”єктивне і суб”єктивне.
- •57. Нормативність, формальна визначеність, вольовий характер права
- •58.Право як державний регулятор суспільних відносин.
- •59.Класове і загальносоціальне в сутності права.
- •60.Основні концепції праворозуміння: природно-правова, марксистська, нормативістська, психологічна, соціологічна, історична школа права.
- •61.Економіка, політика, право.
- •62. Принципи права
- •63.Співвідношення переконання і примусу в праві
- •64. Динаміка права. Функції права, поняття і види.
- •65. Поняття типу права
- •66. Різні погляди на типологію права
- •67 Історичні типи права: рабовласницьке, буржуазне, соціалістичне, виділені на основі формаційного підходу
- •68. Поняття і структура правової системи.
- •69. Класифікація правових систем.
- •70. Основні правові сім’ї сучасного світу.
- •71.Співвідношення права і правової системи.
- •73. Правовий статус особи
- •74. Основні права і свободи людини і громадянина.
- •75. Дотримання і захист прав і свобод людини і громадянина – обов’язок держави.
- •76.Співвідношення і взаємозв’язок права і д-ви.
- •77.Виникнення ідеї правової держави і сучасне її розуміння.
- •78. Принципи правової держави: .......
- •79. Співвідношення суспільства і д.
- •80. Громадянське суспільство: поняття, структура, ознаки.
- •81. Соціальні та технічні норми: поняття, особливості і взаємозв’язок.
- •82. Техніко-юридичні норми.
- •83. Класифікація соціальних норм.
- •84. Співвідношення права і моралі: єдність, відмінність, взаємодія.
- •85. Протиріччя між правом і мораллю, шляхи їх усунення та подолання.
- •86. Роль права в розвитку і зміцненні етичних основ суспільства.
- •87. Значення моралі в підвищенні правової культури і формуванні поваги до права.
- •88. Поняття правосвідомості. 89. Місце і роль правосвідомості в системі форм суспільної свідомості.
- •90. Структура правосвідомості.
- •91. Правова психологія і правова ідеологія.
- •92. Види правосвідомості.
- •93. Індивідуальна, групова, масова.
- •94. Повсякденна, професійна, наукова.
- •95. Взаємодія права і правосвідомості.
- •96. Поняття і структура правової культури суспільства і особи.
- •97. Знання, розуміння, повага до права, активність в правовій сфері.
- •98. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм.
- •99. Правове виховання як цілеспрямоване формування правової культури громадян.
- •100. Правова культура і її роль в становленні нового типу юриста, державного службовця.
- •101. Поняття норми права
- •102. Ознаки правової норми, що відрізняють її від інших різновидів соціальних норм.
- •116. Правотворчість і законотворчість
- •117. Поняття і стадії законотворчого процесу.
- •118. Законодавча ініциатива, обговорення законопроекту, прийняття і опублікування закону.
- •119. Систематизація законодавства.
- •120. Інкорпорація, консолідація, кодифікація.
- •124. Поняття системи права, її відмінність від правової системи.
- •125. Предмет і метод правового регулювання як основи розподілу норм права на галузі.
- •126.Загальна х-ка галузей права.
- •127. Інститут права: поняття та види.
- •128. Публічне і приватне право
- •130. Юридична процедура
- •131. Види юридичних процесів
- •132. Система українського права и міжнародне право
- •133.Система права і система законодавства, їх співвідношення і взаємозвязок.
- •135. Поняття і ознаки правових відносин.
- •136. Передумови виникнення правовідносин.
- •138. Поняття і види суб”єктів права.
- •139. Фізичні і юридичні особи. Правоздатність і дієздатність.
- •140. Обмеження дієздатності.
- •141. Правосуб'єктність
- •142. Суб`єктивні права і обов`язки як юридичний зміст правовідносин.
- •143. Об'єкти правовідносин: поняття і види.
- •144. Поняття та классифікація юридичних фактів
- •1. За юридичними наслідками
- •2. За складом
- •3. За тривалістю у часі
- •146. Поняття реалізації права.
- •147. Характерні риси форм реалізації права
- •148. Застосування правових норм як особлива форма реалізації права
- •149. Необхідність правозастосування.
- •150. Стадії процесу застосування норм права
- •151. Акти застосування права: поняття, особливості, види.
- •152.Відмінність правозастосувальних актів від нормативних.
- •153.Прогалини в праві і шляхи їх усунення і подолання.
- •154. Аналогія закону і аналогія права
- •156. Поняття та необхідність тлумачення норм права.
- •159. Види тлумачення за суб'єктами
- •160. Офіційне та неофіційне тлумачення
- •161.Різновиди офіційного тлумачення.
- •162. Способи (прийоми) тлумачення правових норм.
- •163. Тлумачення норм права за обсягом: буквальне, розширене і обмежувальне.
- •164. Акти тлумачення норм права: поняття, особливості, види.
- •165. Юридична практика.
- •166.Поняття і види правомірної поведінки.
- •167.Правова активність особи.
- •168. Стимулювання правомірних діянь.
- •169. Поняття і ознаки правопорушень.
- •170.Юридичний склад правопорушення.
- •171.Суб’єкт і об’єкт, суб’єктивна і об’єктивна сторони правопорушень.
- •172. Види правопорушень.
- •173 Злочини і проступки
- •186 Ефективність правового регулювання і шляхи його підвищення.
- •187 Поняття і принципи законності.
- •188 Законністьі доцільність.
- •189 Закони і законність.
- •190 Зміцнення законності-умова формування правової держави.
- •191 Законність і свавілля.
- •192 Гарантії законності: поняття і види.
- •193 Поняття, цінність і об`єктивна необхідність правопорядку.
- •194 Правопорядок і громадський порядок.
- •195.Співвідношення законності, правопорядку і демократії .
- •197 Державна дисципліна.
- •198.Співвідношення дисципліни із законністю, правопорядком і громадським порядком.
- •115.Поняття, види і принципи правотворчості.
- •20 Класове і загально соціальне в сутності держави
- •72 Право і особа
- •87 Значення моралі в підвищенні правової культурні формуванні поваги до права
- •121 Юридична техніка і її значення для правотворчості і систематизації нормативних актів
- •122 Мова закону
- •123 Спеціалізація і уніфікація Українського законодавства
- •155 Юридичні колізії і способи їх вирішення
- •185 Співвідношення заохочень і покарань в праві
- •87 Значення моралі в підвищенні правової культурні формуванні поваги до права
78. Принципи правової держави: .......
Соціальна правова держава — це політична організація суспільства, у якому право пов'язує і підкоряє собі державну владу, а основні права особи та її соціальна безпека складають зміст свободи, заснованої на законах, які приймаються і піддаються зміні законним шляхом.
Крім звичайних ознак, характерних для будь-якої держави, соціальна правова держава, є вища форма політичного буття, яку виробило людство, має низку специфічних ознак (рис),
1.Пов'язаність державної влади правом і його панування у всіх сферах суспільного життя: свобода може бути досягнута лише у тому разі, якщо державна влада обмежується (переборюється) правом, ставиться під контроль права, функціонує у поєднанні та у взаємодії з громадянським суспільством у рамках права; у Конституції України (ст. 8) записано: “В Україні визнається і діє принцип верховенства права».
2.Відповідність закону праву (правовий Закон) і його верховенство, тобто право як міра свободи і справедливості набуває відпрацьований в законі зміст; конституційний закон має пряму дію.
3.Пов'язаність законом рівною мірою як громадян та їх об'єднань (комерційних і некомерційних), так і державних органів, посадових осіб. Стосовно громадян та їх об'єднань діє загальнодозвільний принцип: «дозволено все, крім прямо забороненого законом»» Стосовно владних державних органів і посадових осіб діє спеціально-дозвільний принцип: «Дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Ще давньогрецький мислитель Платон зазначав: «Я бачу близьку загибель тієї держави, де закон не, має сили і перебуває там, де закон —владика над правителями, а вони його раби, я вбачаю порятунок держави...»
4/ Законодавче закріплення і реальне забезпечення основних прав людини — наявність налагодженого правового механізму їх охорони і захисту (включаючи рівень прямого конституційного захисту),
5.Побудова відносин особа та держави на основі взаємної відповідальності: як особа є відповідальною перед державою, так і держава відповідає перед особою за невиконання обов'язків.
6.Поділ державної влада між законодавчими, виконавчими і судовими органами: їх незалежність і єдність; недопустимість підміни функцій один одного; дійовість механізму «стримувань і противаг».
7.Законний (легальний) шлях прийняття законів та їх змін — шлях виявлення волі народу безпосередньо (референдум) або опосередковано (через представницький орган). Уся повнота законодавчої влади в представницькому органі здійснюється представниками народу, обраними з його осередку.
8.Наявність ефективних форм контролю і нагляду за здійсненням законів та інших нормативно-правових актів — налагоджена робота прокуратури, міліції, служби безпеки, податкової адміністрації та інших правоохоронних і контрольно-наглядових органів.
9.Можливість особи домагатися конкретного, мінімуму соціальних благ завдяки гарантуванню державою її соціальної безпеки — мінімальний (достатній) рівень життя кожному громадянину та його підвищення.
10.Можливість громадян домагатися забезпечення державою їх соціального захисту, підняття рівня соціально-економічних прав громадян до рівня основних прав — формування соціального середовища, яке створює умови для сприятливого індивідуального розвитку особи, рівності стартових можливостей (а не матеріальної рівності) за допомогою державної системи просвітництва та освіти, податкової політики, регулювання ринку праці та контролю за умовами праці та ін.
11.Здійснення державою соціальної допомоги громадянам, не спроможним (не зі своєї вини) відповідати за свій добробут — йдеться про забезпечення гарантованого життєвого рівня соціальне ранимих верств населення — старих, непрацездатних (хворих), безробітних з не залежних від них причин. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
12.Забезпечення державою соціальної функції власності —власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству: завдавати шкоди правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ст.ст. 13, 4І Конституції України).
13.Проведення державою політики соціальної поступки — вирішений всіх питань на шляхах згоди і порозуміння різноманітних соціальних груп, глибокої поваги до особи незалежно від її соціального стану, захисту від усякого посягання на її життя, здоров'я і особисту гідність.
Таким чином, будучи обмеженою правом, соціальна держава виявляє активність у регулюванні соціальноекономічних процесів, соціального аспекту основних прав громадян, їх соціальної захищеності відповідно до закону.
Держава є соціальною, правовою остільки, оскільки вона гарантує людині свободу вияву, як індивіду, який відрізняється від інших фізичними і психічними якостями, тобто має індивідуальність;
— як члену соціального організму, яким е громадянське суспільство, тобто індивіду, який входить до складу громадських і професійних груп і організацій;
як громадянину, який є підданим держави.