9.Загальна характеристика первісного суспільства.

Утворення суспільства передує державній організації його життя. Кожне суспільство являє собою цілісний організм, що відрізняється певним ступенем організації і регулювання соціальних відносин. Для будь-якого суспільства характерна певна система відносин між людьми – суспільна влада та регулювання за допомогою загальних правил поведінки –соц.норм.

Основою орг-ції первісного суспільства була община рід, племя, їх об»єднання.

Рід (родова община)- об»єднання людей на основі кровного родства, а також на заг-му майні та праці. Висшою формою об»єднання родів було плем’я, а іноді і союз племен. Заг-ми справами племені керувала рада, яка складалсь з старейшни та воєначальників.

Влада в додержавний період мала суп-ний характер, що виявляеться в слідуючих її рисах:

    1)базувалась на сімейних відносинах(здійснювалась не в рамках певної т-рії, а в рамках общини, яку складали сім»ї, відносини в яких базувались на спільності праці та майна).

    2)забезпечувала єдність суспільства, яка була зумовлена екон-ною необхідністю(необхідність виживання общини).

    3)влада була безпосередньо суспільною, тому що базув-сь на основі первісної демократії(питання вирішувались на заг-них зборах общини), суп-ного самаврядування спиралась на авторитет, традиції.

    4)відсутність протиріч в суспільстві сприяла тому, що влада відображала інтереси не окремої соц-ної групи, а сусп-ва в цілому.

В первісному суспільстві соц-ми нормами були звичаї-історично склавшиєся правила поведінки, які увійшли в звичку в результаті багаторазового застосування на протязі тривалого часу і стали природньо життєвою необхіднісю людей. Вони рег-ли працю, побут

членів роду,  сімейні відносини, тобто були регулятором сусп-их відносин. Багато з них були одночасно і нормами первісної моралі і релігії.

     Характерні ознаки первісних звичаїв:

1)Виходили від роду і вирижали його волю і інтереси.

2)Діяли в силу звички, виконувались добровільно, а у крайніх випадках їх виконання за без-сь всім родом.

3)Не було різниці між правами та обов»язками, право сприймалось як обов»язок, обов»язок як право.

Тобто сусп-на влада і норми поведінки в епоху додержа-го сусп-ва відповідали рівно його ек-го соц-го, інтелектуального, культурного і духовного розвидку, зрілості самої людини. 

 

10.Влада і соціальні норми в додержавний період.

Ранній період людства характеризується нерозвиненістю виробництва повною залежністю людини від природи. Це змушувало людей жити і добувати їжу спільно. Колективній праці

Й образу життя відповідала колективна форма власності на землеробські, мисливські і інші угіддя, житла, човни, здобуту їжу та інше. По мірі вдосконалення способу добування коштів для існування, що було пов»язано з винаходом нових знарядь, вдосконалення полювання і рибальства, з»являються більш стійкі об»єднання людей – родова община(рід).

    Рід – це група осіб, які знаходяться в дісній або прердбачуваній спорідненості один з одним. Це був особистий, ане територіальний союз. Всі члени роду були були пов»язані колективним трудом, спільним споживанням і спільним майном, на основі якого велося загальне господарство. Спочатку роди були материнськими(матріархат), що було зумовлено не тільки тим, що ведучу роль до появи скотарства і землеробства в господарстві грала жінка, але і тим, що потомство можно було визначити тільки по жіночій лінії.

     Матріархат потім змінився патріархатом, спорідненість вже визначалася по чоловічій лінії. Це біло пов»Рязане з підвищенням ролі чоловіка, який займався скотарством і землеробством, з використанням тваринної тяглової сили, ремеслом.

    Первісна демократія будувалася на початках самоврядування. Тут не було особливого розряду осіб, які не займалися б трудом, а тільки б здійснювали владу, управління. Вищим органом влади були родові збори всіх дорослих членів роду – чоловіків і жінок.

Влада покоїлася на традиціях. Підкорення носило природний характер, витікало з єдності інтересів всіх членів роду. Звичаї підтримувалися авторитетом старших.