Рекомендована література за темою 4 „Злочини проти власності”

1. Альошин Д.П. Кримінальна відповідальність за розкрадання, вчинені в співучасті: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Х.: Університет внутрішніх справ МВС України, 2002. – 19 с.

2. Анісімов Г. М. Зловживання довірою як спосіб вчинення злочину: Поняття і кримінально-правове значення: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.08. – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Х.: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 2003. – 20 с.

3. Антонюк Н. Проблема кримінально-правової кваліфікації незаконного використання електроенергії // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2004. – Вип. 39. – С. 420–427.

4. Берзін П. Про заміну поняття «неоподаткований мінімум доходів громадян» // Вісник прокуратури. – 2007. – № 5. – С. 57–64.

5. Берзін П. Про заміну поняття «неоподаткований мінімум доходів громадян» (продовження) // Вісник прокуратури. – 2007. – № 9. – С. 77–90.

6. Винокуров В. Соотношение причинения ущерба и противоправности изъятия как признаков хищения // Уголовное право. – 2004. – № 3. – С. 15–17.

7. Владимиров В.А., Ляпунов Ю.И. Ответственность за корыстные посягательства на социалистическую собственность. – М.: Юрид. лит. 1986. – 224 с.

8. Газдайка-Василишин І.Б. Суспільно-небезпечні наслідки некорисливих злочинів проти власності: проблемні аспекти // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2007. – № 1. – С. 240–245.

9. Галиакбаров Р. Разграничение разбоя и бандитизма // Российская юстиция. – 2001. – № 7. – С. 56–62.

10. Гаухман Л.Д., Максимов С.В. Ответственность за преступления против собственности. – 2-е изд. – М., 2001. – 320 с.

11. Гороховська О.В., Анцупов А.Г. Вимагання, вчинене організованою групою осіб: Деякі аспекти // Держава та регіони: Серия Право. – Дніпропетровськ: ЗІДМУ, 2001. – № 2. – С. 70–76.

12. Гуня І.І. Щодо кримінально-правової оцінки насильницького заволодіння чужим майном // Актуальні проблеми кримінального право та кримінології: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Донецьк, 24 квітня 2009 р.) / Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім.. Е.О. Дідоренка. – Донецьк: „Норд Комп’ютер”, 2009. – С. 125-126.

13. Дорош Л.В. Щодо ефективності застосування законодавства про кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем // Питання боротьби зі злочинністю. Збірник наукових праць. Вип.16 / Ред. кол. Ю.В. Баулін (голов. ред.) та ін. – Х. Вид-во „Кроссроуд”, 2008. – С. 27-35.

14. Дудоров О.О. Відповідальність за злочини проти власності: Навч. посібник. – Бердянськ: АРІУ при ЗДУ, 2000. – 148 с.

15. Дячкін О.П. Шляхи підвищення ефективності кримінального законодавства за посягання на електричні мережі , кабельні лініі зв’язку та іх обладнання // Правові засади підвищення ефективності боротьби зі злочинністю в Україні: Матеріали наук. конф., 15 трав. 2008 р. / Ред. кол.: В.І. Борисов (голов. ред.) та ін. – Х.: Право. – С. 79-81.

16. Елисеев С. “Хищение похищенного»: Проблемы квалификации // Уголовное право. – 2008. - №1. – С. 45-49.

17. Ємельянов В.П. Кваліфікація злочинів проти власності. – Х.: Рубікон, 1996. – 123 с.

18. Ільїна О.В. Система обтяжуючих обставин корисливих злочинів проти власності за КК України // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – Вип. 34. – С. 443–450.

19. Каплан Е. Возможен ли разбой без нападения? // Социалистическая законность. – 1990. - №12. – 55-56.

20. Колосова В., Поднебесный А. Психическое насилие в форме противоправного психологического воздействия как способ совершения мошенничества // Уголовное право. – 2007. – № 3. – С. 35–39.

21. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності. – К.: Юрінком. – 1996. – 143 с.

22. Коробов П. Разбой как типичная форма хищения // Уголовное право. – 2006. - №1. – С. 32-36.

23. Кухарук В. Квалификация посягательств на собственность, сопряженных с использованием веществ // Уголовное право. – 2005. – № 4. – С. 32–35.

24. Куц В.Н. Некоторые вопросы уголовной ответственности за вымогательство, связанное с признаками его предмета. – Харьков: Харьковский юридический институт им. Ф.Э. Дзержинского, 1985. – 15 с.

25. Лопашенко Н., Гладилин В. Уголовная ответственность за временное позаимствование чужого имущества // Уголовное право. – 2003. - №4. – С. 42-44.

26. Мальцев В.В. Понятие хищения // Российская юстиция. – 1995. - №4. – С. 35-37.

27. Марцев А., Токарчук Р. Вопросы совокупного вменения разбоя или вымогательства и преступлений против жизни // Уголовное право. – 2008. - № 2. – С. 38-41.

28. Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К.: Юрінком, 1996. – 240 с.

29. Панов Н.И. Квалификация преступлений, совершаемых путем обмана и злоупотребления доверием: Учебное пособие. – К.: УМК ВО, 1988. – 80 с.

30. Попова О. Сложности при разграничении бандитизма и вооруженного группового разбоя // Российская юстиция. – 2001. - №5. – С. 52-53.

31. Приймак В. Обманне проникнення у житло громадян з метою вчинення крадіжки // Юридичний вісник України. – 2001. –№ 5 (293). – 1–7 лютого. – С. 7.

32. Савин Е. Понятие проникновения в жилище или иное хранилище // Законность. – 2003. - №8. – С. 46-49.

33. Сазонов В. Когда хищение считать оконченным? // Советская юстиция. – 1992. - №23-24. – С. 21-25.

34. Упоров, И. Городенцев Г. Понятие присвоения и растраты вверенного имущества в уголовном праве России // Уголовное право. – 2004. - №4. – С. 95-97.

35. Чащина Л. Ошибки квалификации при рассмотрении дел о мошенничестве // Законность – 1998. - №10. – С. 31-33.