- •Проблеми кримінально-правової кваліфікації.
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- •Види та результати кримінально-правової кваліфікації.
- •Кваліфікація при конкуренції норм.
- •Відмінність конкуренції норм від колізії та ідеальної сукупності.
- •Поняття складу злочину. Співвідношення злочину та складу злочину .
- •Елементи та ознаки складу злочину.
- •Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
- •Загальна характеристика та система злочинів проти життя і здоров’я.
- •Раздел 2 Особенной части ук Украины – «Преступления против жизни и здоровья личности» (ст.Ст. 115-145 ук Украины).
- •Загальна характеристика та система злочинів проти життя.
- •Загальна характеристика та система злочинів проти здоров’я.
- •Законодавче визначення вбивства. Характеристика ознак вбивства.
- •Проблеми відмежування умисного вбивства малолітньої дитини від незаконного проведення аборту та тяжкого тілеснего ушкодження.
- •Система та види вбивств.
- •Ознаки вбивства за обтяжуючих обставин.
- •Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку. Спеціальні види цього злочину.
- •Види вбивств за пом’якшуючих обставин. Їх загальна характеристика.
- •Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.
- •Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.
- •Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •Вбивство без пом’якшуючих та обтяжуючих обставин. Проблема евтаназії.
- •Погроза вбивством. Співвідношення із незакінченим вбивством.
- •Необережне вбивство та суміжні злочини.
- •Співвідношення доведення до самогубства з умисним вбивством.
- •Поняття та види тілесних ушкоджень, критерії їх класифікації.
- •Розмежування тілесних ушкоджень, катування та побоїв.
- •Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні в стані сильного душевного хвилювання.
- •Відмежування тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від умисного і необережного вбивства.
- •Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •Відмежування залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- •Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби.
- •Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
- •Поняття службової особи.
- •Зловживання владою або службовим становищем. Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
- •Перевищення влади або службових повноважень. Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевщення влади або службових повноважень.
- •Службове підроблення. Особливості предмету цього злочину. Стаття 366. Службове підроблення
- •Службова недбалість. Стаття 367. Службова недбалість
- •Одержання хабара. Особливості предмету цього злочину. Стаття 368. Одержання хабара
- •Давання хабара. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин. Стаття 369. Давання хабара
- •Провокація хабара. Співвідношення із підбурюванням до одержання чи давання хабара.
- •Поняття та система злочинів проти власності.
- •Корисливі злочини проти власності, пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
- •Кваліфікуючи ознаки злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
- •Момент закінчення злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
- •Крадіжка та суміжні злочини (грабіж, шахрайство, привласнення та розтрата, екологічні злочини, злочини у сфері інтелектуальної власності). Стаття 185. Крадіжка
- •Грабіж та суміжні злочини (крадіжка, розбій, вимагання). Стаття 186. Грабіж
- •Розбій і суміжні злочини (грабіж, вимагання, бандитизм). Стаття 187. Розбій
- •Вимагання і суміжні злочини (грабіж, розбій). Стаття 189. Вимагання
- •Шахрайство та суміжні злочини (крадіжка, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, збут підроблених грошей). Стаття 190. Шахрайство
- •Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Особливості суб’єкта. Співвідношення з крадіжкою.
- •Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
- •Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Співвідношення із шахрайством.
- •Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Відмежування від крадіжки.
- •Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, отриманого злочинним шляхом. Відмінність від співучасті у злочині.
- •Загальна характеристика та види некорисливих злочинів проти власності.
- •Умисне знищення або пошкодження майна. Співвідношення із диверсією та масовими заворушеннями. Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
- •Стаття 294. Масові заворушення
- •Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики. Особливості наслідків.
- •Порушення обов’язків щодо охорони майна. Стаття 197. Порушення обов'язків щодо охорони майна
- •Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством. Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження майна
- •Погроза знищення майна.
- •Загальна характеристика та система злочинів в сфері господарської діяльності.
- •Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
- •Контрабанда. Стаття 201. Контрабанда
- •Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю. Відмежування від зайняття забороненими видами господарської діяльності.
- •Фіктивне підприємництво. Стаття 205. Фіктивне підприємництво
- •Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
- •Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
- •Фіктивне банкрутство. Стаття 218. Фіктивне банкрутство
- •Приховування стійкої фінансової неспроможності. Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності
- •Шахрайство з фінансовими ресурсами. Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами
Ярмиш Наталія Миколаївна
Проблеми кримінально-правової кваліфікації.
Поняття кримінально-правової кваліфікації.
Слово “кваліфікація” походить від двох латинських слів - qualis (якість, який за якістю) та facio (роблю). Таким чином, в буквальному перекладі “кваліфікація” - це визначення якості, оцінка.
Кримінально-правова кваліфікація – це процес встановлення відповідності ознак діяння (конкретної події) ознакам складу злочину.
У спрощеному вигляді це визначення статті (частини, пункту статті) КК, яка передбачає скоєне діяння.
Склад злочину – це сукупність ознак, вказаних у кримінальному законі.
Злочин – це те, що відбувається в житті.
Таким чином, склад злочину – в Кодексі, а злочин – у житті.
Слід вважати, що кримінально-правова кваліфікація охоплює кваліфікацію як злочинів, так і інших діянь, передбачених КК (малозначних, вчинених за обставин, які виключають їх злочинність, які тягнуть за собою звільнення від кримінальної відповідальності тощо).
Таким чином, можно стверджувати, що поняття “правова кваліфікація”, “кримінально-правова кваліфікація” та “кваліфікація злочину” співвідносяться як загальне, особливе і одиничне.
Види та результати кримінально-правової кваліфікації.
Види кримінально-правової кваліфікації:
офіційна;
неофіційна – кримінально-правова оцінка діяння, яку роблять особи, не уповноважені на те законом (потерпілі, науковці, студенти, журналісти.
Залежно від співставлення моменту вчинення діяння і часу проведення кваліфікації:
перспективна кваліфікація (оцінка діяння, яке ще не вчинено);
ретроактивна кваліфікація (оцінка вже вчиненого діяння).
З урахуванням того, чи встановлена особа, діяння якої піддаються оцінці:
кваліфікація “за фактом”;
кваліфікація діяння особи.
З урахуванням того, які учасники процесу кваліфікують скоєне:
кваліфікація, яка здійснюється органами досудового слідства;
судова кваліфікація.
Виходячи з того, на якій із стадій кримінального процесу проводиться відповідна діяльність:
кваліфікація до порушення кримінальної справи (кваліфікація при перевірці повідомлень і заяв про злочин);
кваліфікація при порушенні крмінальної справи;
кваліфікація при закінченні досудового слідства;
кваліфікація при перевірці прокурором справи з обвинувальним висновком тощо.
Залежно від процесуального порядку внесення змін у проведену кваліфікацію:
кваліфікація попередня;
кваліфікація остаточна.
Враховуючи суть змін, які можуть бути внесені у кваліфікацію:
кваліфікація, що змінює становище особи в бік погіршення;
кваліфікація, яка змінюється у бік покращення становища особи.
Перелік підстав поділу кримінально-правової кваліфікації на види і, відповідно, видів такої кваліфкації може бути продовжений майже до безкінченності. Навряд чи є потреба це робити.
Результат кримінально-правової кваліфікації – кінцевий підсумок, завершення, висновок про правову оцінку скоєного, тобто діяння є злочином чи не є злочином.