Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Проблеми кваліфікації.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
25.04.2019
Размер:
616.96 Кб
Скачать

Ярмиш Наталія Миколаївна

Проблеми кримінально-правової кваліфікації.

  1. Поняття кримінально-правової кваліфікації.

Слово “кваліфікація” походить від двох латинських слів - qualis (якість, який за якістю) та facio (роблю). Таким чином, в буквальному перекладі “кваліфікація” - це визначення якості, оцінка.

Кримінально-правова кваліфікація – це процес встановлення відповідності ознак діяння (конкретної події) ознакам складу злочину.

У спрощеному вигляді це визначення статті (частини, пункту статті) КК, яка передбачає скоєне діяння.

Склад злочину – це сукупність ознак, вказаних у кримінальному законі.

Злочин – це те, що відбувається в житті.

Таким чином, склад злочину – в Кодексі, а злочин – у житті.

Слід вважати, що кримінально-правова кваліфікація охоплює кваліфікацію як злочинів, так і інших діянь, передбачених КК (малозначних, вчинених за обставин, які виключають їх злочинність, які тягнуть за собою звільнення від кримінальної відповідальності тощо).

Таким чином, можно стверджувати, що поняття “правова кваліфікація”, “кримінально-правова кваліфікація” та “кваліфікація злочину” співвідносяться як загальне, особливе і одиничне.

  1. Види та результати кримінально-правової кваліфікації.

Види кримінально-правової кваліфікації:

  • офіційна;

  • неофіційна – кримінально-правова оцінка діяння, яку роблять особи, не уповноважені на те законом (потерпілі, науковці, студенти, журналісти.

Залежно від співставлення моменту вчинення діяння і часу проведення кваліфікації:

  • перспективна кваліфікація (оцінка діяння, яке ще не вчинено);

  • ретроактивна кваліфікація (оцінка вже вчиненого діяння).

З урахуванням того, чи встановлена особа, діяння якої піддаються оцінці:

  • кваліфікація “за фактом”;

  • кваліфікація діяння особи.

З урахуванням того, які учасники процесу кваліфікують скоєне:

  • кваліфікація, яка здійснюється органами досудового слідства;

  • судова кваліфікація.

Виходячи з того, на якій із стадій кримінального процесу проводиться відповідна діяльність:

  • кваліфікація до порушення кримінальної справи (кваліфікація при перевірці повідомлень і заяв про злочин);

  • кваліфікація при порушенні крмінальної справи;

  • кваліфікація при закінченні досудового слідства;

  • кваліфікація при перевірці прокурором справи з обвинувальним висновком тощо.

Залежно від процесуального порядку внесення змін у проведену кваліфікацію:

  • кваліфікація попередня;

  • кваліфікація остаточна.

Враховуючи суть змін, які можуть бути внесені у кваліфікацію:

  • кваліфікація, що змінює становище особи в бік погіршення;

  • кваліфікація, яка змінюється у бік покращення становища особи.

Перелік підстав поділу кримінально-правової кваліфікації на види і, відповідно, видів такої кваліфкації може бути продовжений майже до безкінченності. Навряд чи є потреба це робити.

Результат кримінально-правової кваліфікації – кінцевий підсумок, завершення, висновок про правову оцінку скоєного, тобто діяння є злочином чи не є злочином.