63. Контрабанда. Стаття 201. Контрабанда

1. Контрабанда, тобто переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди.

2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна.

П р и м і т к а. Контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їх вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Суспільна небезпечність контрабанди визначається тим, що вона завдає шкоди економічним інтересам держави, оскільки до бюджету не надходять мито і збори, а також може бути заподіяна шкода громадській безпеці, якщо предметом контрабанди є зброя, боєприпаси, наркотики та інші загальнонебезпечні предмети, вилучені з вільного обігу.

Безпосередній об’єкт контрабанди – суспільні відносини, що забезпечують нормальний товарообіг через митний кордон і внесення до бюджету мита і зборів. Додатковий безпосередній об’єкт - громадська безпека при контрабанді зброї, а також здоров’я населення – при контрабанді отруйних, сильнодіючих і радіоактивних речовин.

Предметом контрабанди можуть бути будь-які товари, а також історичні і культурні цінності, отруйні, сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини, зброя і боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також стратегічно важливі сировинні товари, щодо яких законодавством встановлені відповідні правила вивезення за межі України.

Предмети контрабанди поділяються на 2 групи:

1. предмети (товари), незаконне переміщення яких через митний кордон України утворить склад контрабанди тільки у випадку вчинення його у великих розмірах;

2. предмети, спеціально зазначені в ст.201 КК, незаконне переміщення яких через митний кордон України утворить склад контрабанди незалежно від його розміру.

Не є предметом цього злочину речі, що відповідно до законодавства України не підлягають обов’язковому декларуванню і не обкладаються митом, предмети, які вивозяться (пересилаються) у зв’язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання; предмети, які входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії; товари, які тимчасово вивозяться (пересилаються) за межі митної території України під письмове зобов’язання про їх зворотне ввезення; товари, які були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов’язання про їх зворотне вивезення, що підтверджується відповідними документами та інш. (ст.250 МК України).

П.6 постанови Пленуму ВСУ №8 від 03.06.05 “Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил” - судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Об’єктивна сторона злочину полягає у переміщенні через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю предметів контрабанди.

Під переміщенням варто розуміти ввезення товарів на митну територію України, вивезення з цієї території чи переміщення їх по митній території України транзитом.

П.п. 4, 5 постанови Пленуму ВСУ №8 від 03.06.05 “Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил”:

Під незаконним переміщенням предметів поза митним контролем (ст.201 КК, ст.351 МК потрібно розуміти їх переміщення через митний кордон України поза місцем розташування митного органу (тобто поза зонами митного контролю), або поза часом здійснення митного оформлення, або з використанням незаконного звільнення від митного контролю внаслідок зловживання посадовими особами митного органу своїм службовим становищем.

Незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю (ст.201 КК, ст.352 МК - це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.

П.8 постанови Пленуму ВСУ №8 від 03.06.05 “Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил”:

При розгляді справ про контрабанду судам слід мати на увазі, що цей злочин вважається закінченим з моменту незаконного переміщення предметів контрабанди через митний кордон України.

Замах на контрабанду має місце, якщо її предмети виявлено до переміщення через митний кордон України (під час огляду чи переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу або особистого огляду тощо).

Добровільна відмова від вчинення контрабанди чи порушення митних правил можлива до моменту прийняття митним органом митної декларації.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мотив і мета вчинення контрабанди для кваліфікації за ст.201 КК значення не мають. Якщо метою незаконного переміщення товарів через митний кордон було ухилення від сплати митних платежів і зборів або податків і зборів на території України, дії винного можуть кваліфікуватися за сукупністю злочинів – статті 201 і 212 КК за наявності всіх інших ознак цих злочинів.

Суб’єктом контрабанди може бути особа, яка досягла 16-ти років.