33. Зловживання владою або службовим становищем. Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем

1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Об’єктивна сторона зловживання владою або службовим становищем (службове зловживання) виявляється у діянні (дії чи бездіяльності), яке:

1. вчиняється з використанням влади або службового становища;

2. здійснюється у межах повноважень, наданих особі за посадою чи у зв’язку з виконанням нею службових обов’язків;

3. суперечить інтересам служби;

4. заподіює істотну шкоду або тягне тяжкі наслідки;

5. знаходиться у причинному зв’язку із зазначеними наслідками.

Службове зловживання належить до злочинів із матеріальним складом і за ч.1 ст.364 КК визнається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам фізичних осіб або державним, громадським інтересам чи інтересам юридичних осіб. Відсутність таких наслідків повинна оцінюватися за спрямованістю умислу винного і може свідчити про наявність або незакінченого злочину, або дисциплінарного проступку.

Суб’єктивна сторона службового зловживання характеризується умисною чи змішаною формою вини. При цьому діяння (дія чи бездіяльність) вчиняється з прямим умислом, а психічне ставлення винного до наслідків, передбачених у частинах 1 та 2 ст.364 КК, може бути виявлене як у формі умислу, так і необережності. У цілому злочин, передбачений ст.364 КК України, визнається умисним. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони службового зловживання є певні мотиви: а) корисливі мотиви; б) інші особисті інтереси; в) інтереси третіх осіб. При кваліфікації діяння за ст.364 КК достатньо встановити наявність у поведінці службової особи хоча б одного із зазначених мотивів. Відсутність зазначених мотивів виключає можливість кваліфікації діяння за ст.364 КК та свідчить лише про вчинення службовою особою дисциплінарного проступку, а в окремих випадках – службової недбалості.