- •Проблеми кримінально-правової кваліфікації.
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- •Види та результати кримінально-правової кваліфікації.
- •Кваліфікація при конкуренції норм.
- •Відмінність конкуренції норм від колізії та ідеальної сукупності.
- •Поняття складу злочину. Співвідношення злочину та складу злочину .
- •Елементи та ознаки складу злочину.
- •Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
- •Загальна характеристика та система злочинів проти життя і здоров’я.
- •Раздел 2 Особенной части ук Украины – «Преступления против жизни и здоровья личности» (ст.Ст. 115-145 ук Украины).
- •Загальна характеристика та система злочинів проти життя.
- •Загальна характеристика та система злочинів проти здоров’я.
- •Законодавче визначення вбивства. Характеристика ознак вбивства.
- •Проблеми відмежування умисного вбивства малолітньої дитини від незаконного проведення аборту та тяжкого тілеснего ушкодження.
- •Система та види вбивств.
- •Ознаки вбивства за обтяжуючих обставин.
- •Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку. Спеціальні види цього злочину.
- •Види вбивств за пом’якшуючих обставин. Їх загальна характеристика.
- •Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.
- •Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.
- •Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •Вбивство без пом’якшуючих та обтяжуючих обставин. Проблема евтаназії.
- •Погроза вбивством. Співвідношення із незакінченим вбивством.
- •Необережне вбивство та суміжні злочини.
- •Співвідношення доведення до самогубства з умисним вбивством.
- •Поняття та види тілесних ушкоджень, критерії їх класифікації.
- •Розмежування тілесних ушкоджень, катування та побоїв.
- •Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні в стані сильного душевного хвилювання.
- •Відмежування тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від умисного і необережного вбивства.
- •Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •Відмежування залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- •Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби.
- •Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
- •Поняття службової особи.
- •Зловживання владою або службовим становищем. Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
- •Перевищення влади або службових повноважень. Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевщення влади або службових повноважень.
- •Службове підроблення. Особливості предмету цього злочину. Стаття 366. Службове підроблення
- •Службова недбалість. Стаття 367. Службова недбалість
- •Одержання хабара. Особливості предмету цього злочину. Стаття 368. Одержання хабара
- •Давання хабара. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин. Стаття 369. Давання хабара
- •Провокація хабара. Співвідношення із підбурюванням до одержання чи давання хабара.
- •Поняття та система злочинів проти власності.
- •Корисливі злочини проти власності, пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
- •Кваліфікуючи ознаки злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
- •Момент закінчення злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
- •Крадіжка та суміжні злочини (грабіж, шахрайство, привласнення та розтрата, екологічні злочини, злочини у сфері інтелектуальної власності). Стаття 185. Крадіжка
- •Грабіж та суміжні злочини (крадіжка, розбій, вимагання). Стаття 186. Грабіж
- •Розбій і суміжні злочини (грабіж, вимагання, бандитизм). Стаття 187. Розбій
- •Вимагання і суміжні злочини (грабіж, розбій). Стаття 189. Вимагання
- •Шахрайство та суміжні злочини (крадіжка, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, збут підроблених грошей). Стаття 190. Шахрайство
- •Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Особливості суб’єкта. Співвідношення з крадіжкою.
- •Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
- •Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Співвідношення із шахрайством.
- •Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Відмежування від крадіжки.
- •Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, отриманого злочинним шляхом. Відмінність від співучасті у злочині.
- •Загальна характеристика та види некорисливих злочинів проти власності.
- •Умисне знищення або пошкодження майна. Співвідношення із диверсією та масовими заворушеннями. Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
- •Стаття 294. Масові заворушення
- •Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики. Особливості наслідків.
- •Порушення обов’язків щодо охорони майна. Стаття 197. Порушення обов'язків щодо охорони майна
- •Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством. Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження майна
- •Погроза знищення майна.
- •Загальна характеристика та система злочинів в сфері господарської діяльності.
- •Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
- •Контрабанда. Стаття 201. Контрабанда
- •Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю. Відмежування від зайняття забороненими видами господарської діяльності.
- •Фіктивне підприємництво. Стаття 205. Фіктивне підприємництво
- •Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
- •Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
- •Фіктивне банкрутство. Стаття 218. Фіктивне банкрутство
- •Приховування стійкої фінансової неспроможності. Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності
- •Шахрайство з фінансовими ресурсами. Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами
Момент закінчення злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
Крадіжка вважається закінченою з моменту вилучення майна і реальної можливості розпоряджатися ним як своїм власним: продати, сховати, подарувати, використати на свої потреби тощо. Якщо такої можливості не було, вчинене повинне кваліфікуватися як замах на крадіжку.
П.п. 6, 7, 8 постанови Пленуму ВСУ №12 від 25.12.92 “Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності”:
Крадіжку і грабіж належить вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і має реальну, хоча б початкову, можливість розпоряджатися чи користуватися ним (заховати, передати іншим особам тощо).
Вимагання слід вважати закінченим з моменту пред'явлення вимоги, поєднаної з вказаними погрозами, насильством, пошкодженням чи знищенням майна, незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.
Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного з застосуванням або з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.
Закінченим шахрайство вважається з моменту заволодіння майном або придбання права на майно. Обман, що не призвів до заволодіння майном або правом на майно, визнається, відповідно до конкретних обставин, готуванням чи замахом на шахрайство.
Крадіжка та суміжні злочини (грабіж, шахрайство, привласнення та розтрата, екологічні злочини, злочини у сфері інтелектуальної власності). Стаття 185. Крадіжка
1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -
карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
( Абзац другий частини першої статті 185 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1449-VI від 04.06.2009 )
2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою, -
карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
З об’єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів з матеріальним складом. Тому, крім діяння (таємного викрадення), обов’язковими її ознаками є позитивна матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визнається його вартістю, а також причинний зв’язок між цією шкодою і таємним викраденням.
З суб’єктивної сторони крадіжка передбачає тільки прямий умисел.
Суб’єктом крадіжки є фізична, осудна особа, яка досягла 14 років до моменту вчинення крадіжки.
П.5 постанови Пленуму ВСУ №12 від 25.12.92 “Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності”:
При відмежуванні крадіжки від грабежу треба виходити із направленості умислу винної особи і даних про те, чи усвідомлювали потерпілий або інші особи характер вчинюваних винним дій. У зв'язку з цим викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється у відсутності потерпілого чи інших осіб, але й тоді, коли воно відбувається у їх присутності за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для них, а також тоді, коли потерпілий чи інші особи не усвідомлюють (в силу сп'яніння, малолітства тощо) факту протиправного вилучення майна.
Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном або його утримання, належить кваліфікувати як грабіж, а у разі застосування насильства чи висловлювання погроз його застосування - залежно від характеру насильства чи погроз як грабіж чи розбій.
Не є предметом злочинів проти власності природні об’єкти (ліс на корені, звір у лісі тощо), посягання на які відносяться до злочинів проти довкілля (розділ 8 Особливої частини КК України). Ці предмети стають предметом злочинів проти власності, якщо вони вже раніше (до заволодіння ними чи знищення їх) були вилучені з природного стану.
Якщо предмет порушення авторського права (або суміжних прав) викрадений (наприклад, викрадено картину) або знищений (наприклад, розбито скульптуру), то такі діяння кваліфікуються за статтями про злочини проти власності (статті 185 або 194 КК). Але якщо таке викрадення вчинене для подальшого плагіату, то кваліфікація настає за сукупністю злочинів – за ст.176 КК і, наприклад, ст.185 КК.