58. Порушення обов’язків щодо охорони майна. Стаття 197. Порушення обов'язків щодо охорони майна

Невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки для власника майна, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Предметом злочину є чуже майно, що передано власником іншій особі, наприклад, сторожу, водію, кур’єру на збереження або під охорону, і яка на договірних засадах несе перед власником обов’язок забезпечити збереження цього майна.

Об’єктивна сторона злочину полягає у порушенні винним обов’язку забезпечити збереження майна, тобто у невиконанні або неналежному виконанні особою, якій доручено зберігання чи охорону чужого майна, своїх обов’язків.

Для наявності об’єктивної сторони необхідно настання, внаслідок порушення особою обов’язків щодо охорони майна, тяжких наслідків, які мають перебувати в причинному зв’язку з цим порушенням. Тяжкі наслідки – це розкрадання, загибель, псування майна тощо. Це оціночне поняття уточнюється в кожному конкретному випадку.

Суб’єктивна сторона злочину – при порушенні обов’язків щодо охорони майна – будь-яка форма вини (як умисел, так і необережність), щодо наслідків – тільки необережність.

Суб’єкт злочину – будь-яка особа, яка не є службовою. Для службової особи відповідальність за такі дії настає за службову недбалість.

59. Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством. Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження майна

Необережне знищення або пошкодження чужого майна, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей, -

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Основным непосредственным объектом преступления является право собственности, а его обязательным дополнительным объектом – здоровье или жизнь человека.

Особенностью ответственности за неосторожное уничтожение или повреждение чужого имущества в том, что, в отличие от преступления, предусмотренного ст.194 УК, способ уничтожения или повреждения имущества на квалификацию содеянного не влияет. Ответственность за это преступление обусловлена только его последствиями в виде тяжких телесных повреждений или гибели людей.

Это преступление считается оконченным с момента наступления последствий в виде тяжких теесных повреждений или смерти хотя бы одного человека.

Субъект преступления общий, с 16 лет.

Субъективная сторона преступления характеризуется неосторожной формой вины как к деянию, так и к последствиям.

60. Погроза знищення майна.

Стаття 195. Погроза знищення майна

Погроза знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від шістдесяти до ста двадцяти годин, або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців.

Безпосередній об’єкт злочину – відносини власності. Додатковий об’єкт – особиста безпека людини.

За об’єктивними ознаками погроза повинна бути такою (її інтенсивність, обставини дій особи, що загрожує, засоби загрози, особистість винного, серйозність його намірів та інш.), щоб були реальні підстави побоюватися з боку особи, якій адресована погроза, здійснення такої загрози.

Цей злочин з усіченим складом і вважається закінчсеним з моменту здійснення погрози, за наявності реальних підстав побоюватися її виконання. Якщо після погрози майно знищене, вчинене слід кваліфікувати за ч.2 ст.194 КК України.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мотиви і мета погрози можуть бути різними – помста, ненависть, нездорова конкуренція тощо.

Суб’єкт злочину – загальний, будь-яка особа, яка досягла 16 років.