- •Проблеми кримінально-правової кваліфікації.
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- •Види та результати кримінально-правової кваліфікації.
- •Кваліфікація при конкуренції норм.
- •Відмінність конкуренції норм від колізії та ідеальної сукупності.
- •Поняття складу злочину. Співвідношення злочину та складу злочину .
- •Елементи та ознаки складу злочину.
- •Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
- •Загальна характеристика та система злочинів проти життя і здоров’я.
- •Раздел 2 Особенной части ук Украины – «Преступления против жизни и здоровья личности» (ст.Ст. 115-145 ук Украины).
- •Загальна характеристика та система злочинів проти життя.
- •Загальна характеристика та система злочинів проти здоров’я.
- •Законодавче визначення вбивства. Характеристика ознак вбивства.
- •Проблеми відмежування умисного вбивства малолітньої дитини від незаконного проведення аборту та тяжкого тілеснего ушкодження.
- •Система та види вбивств.
- •Ознаки вбивства за обтяжуючих обставин.
- •Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку. Спеціальні види цього злочину.
- •Види вбивств за пом’якшуючих обставин. Їх загальна характеристика.
- •Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.
- •Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.
- •Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •Вбивство без пом’якшуючих та обтяжуючих обставин. Проблема евтаназії.
- •Погроза вбивством. Співвідношення із незакінченим вбивством.
- •Необережне вбивство та суміжні злочини.
- •Співвідношення доведення до самогубства з умисним вбивством.
- •Поняття та види тілесних ушкоджень, критерії їх класифікації.
- •Розмежування тілесних ушкоджень, катування та побоїв.
- •Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні в стані сильного душевного хвилювання.
- •Відмежування тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від умисного і необережного вбивства.
- •Відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
- •Відмежування залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- •Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби.
- •Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
- •Поняття службової особи.
- •Зловживання владою або службовим становищем. Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
- •Перевищення влади або службових повноважень. Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевщення влади або службових повноважень.
- •Службове підроблення. Особливості предмету цього злочину. Стаття 366. Службове підроблення
- •Службова недбалість. Стаття 367. Службова недбалість
- •Одержання хабара. Особливості предмету цього злочину. Стаття 368. Одержання хабара
- •Давання хабара. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин. Стаття 369. Давання хабара
- •Провокація хабара. Співвідношення із підбурюванням до одержання чи давання хабара.
- •Поняття та система злочинів проти власності.
- •Корисливі злочини проти власності, пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
- •Кваліфікуючи ознаки злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
- •Момент закінчення злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.
- •Крадіжка та суміжні злочини (грабіж, шахрайство, привласнення та розтрата, екологічні злочини, злочини у сфері інтелектуальної власності). Стаття 185. Крадіжка
- •Грабіж та суміжні злочини (крадіжка, розбій, вимагання). Стаття 186. Грабіж
- •Розбій і суміжні злочини (грабіж, вимагання, бандитизм). Стаття 187. Розбій
- •Вимагання і суміжні злочини (грабіж, розбій). Стаття 189. Вимагання
- •Шахрайство та суміжні злочини (крадіжка, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, збут підроблених грошей). Стаття 190. Шахрайство
- •Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Особливості суб’єкта. Співвідношення з крадіжкою.
- •Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види.
- •Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Співвідношення із шахрайством.
- •Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Відмежування від крадіжки.
- •Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, отриманого злочинним шляхом. Відмінність від співучасті у злочині.
- •Загальна характеристика та види некорисливих злочинів проти власності.
- •Умисне знищення або пошкодження майна. Співвідношення із диверсією та масовими заворушеннями. Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
- •Стаття 294. Масові заворушення
- •Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики. Особливості наслідків.
- •Порушення обов’язків щодо охорони майна. Стаття 197. Порушення обов'язків щодо охорони майна
- •Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством. Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження майна
- •Погроза знищення майна.
- •Загальна характеристика та система злочинів в сфері господарської діяльності.
- •Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
- •Контрабанда. Стаття 201. Контрабанда
- •Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю. Відмежування від зайняття забороненими видами господарської діяльності.
- •Фіктивне підприємництво. Стаття 205. Фіктивне підприємництво
- •Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
- •Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
- •Фіктивне банкрутство. Стаття 218. Фіктивне банкрутство
- •Приховування стійкої фінансової неспроможності. Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності
- •Шахрайство з фінансовими ресурсами. Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами
Погроза вбивством. Співвідношення із незакінченим вбивством.
Ст.129 КК України (ч.1 та ч.2).
Така погроза може бути виражена різними засобами: усно, письмово, за допомогою жестів, міміки, демонстрації зброї тощо. Для кваліфікації за ст.129 КК не має значення, чи була така погроза одноразовою або кількаразовою, систематичною, такою, що має характер тероризування.
Відповідльність за ст.129 КК може наступити лише за погрозу вбивством. Погроза здійснити інші дії (наприклад, заподіяти тяжкі тілесні ушкодження, знищити майно) за ст.129 КК кваліфікуватися не може.
Погроза повинна бути реальною, тобто сприйматися потерпілим, як така, що може здійснитися.
Реальність погрози встановлюється в кожному окремому випадку з урахуванням конкретних фактичних обставин. При вирішенні цього питання слід враховувати як суб’єктивний критерій (сприйняття погрози потерпілим), так і об’єктивний (спосіб та інтенсивність її вираження, особу винного, характер стосунків між ним і потерпілим тощо).
У разі, якщо винний, не обмежуючись погрозою, вчиняє дії, спрямовані на створення умов для вчинення вбивства або навіть безпосередньо спрямовані на його вчинення, відповідальність настає за готування до вбивства або за замах на вбивство.
Якщо погроза вбивством є ознакою іншого, більш тяжкого злочину (наприклад, передбаченого ст.ст. 187, 189, 206 КК тощо), ст.129 КК не застосовується.
Необережне вбивство та суміжні злочини.
Ч.1 ст.119 УК – убийство, совершенное по неосторожности. Это преступление средней степени тяжести.
Ч.2 ст.119 УК – убийство двух или более лиц, совершенное по неосторожности. Это преступление относится к тяжким.
За своїми наслідками вбивство через необережність нічим не відрізняється від вбивства, вчиненого умисно. Проте суб’єктивна сторона злочину, що розглядається, - необережна вина – свідчить про меншу суспільну небезпечність винного і всього діяння в цілому порівняно з аналогічними діями, вчиненими умисно.
З суб’єктивної сторони вбивство через необережність може бути вчинене внаслідок як злочинної самовпевненості, так і злочинної недбалості. Вид необережної вини на кваліфіікацію злочину не впливає. Проте його встановлення є необхідним для оцінки ступеня суспільної небезпечності вчиненого, а також для правильного відмежування даного злочину від умисного вбивства і випадкового спричинення смерті.
При вбивстві внаслідок злочинної самовпевненості винний передбачає можливість настання смерті іншої особи від вчинюваної ним дії (бездіяльності), але легковажно розраховує на її відвернення. При цьому повинен мати місце розрахунок на конкретні обставини, які, на думку винного, відвернуть настання смерті. Однак такий розрахунок виявляється легковажним. Обставинами, які, на думку винного, відвернуть настання смерті, можуть бути його власні сили і можливості, діяльність інших людей тощо.
Вбивство через необережність внаслідок злочинної самовпевненості необхідно відмежовувати від вбивства з непрямим умислом, коли винний, передбачаючи настання смерті, свідомо її допускає. При цьому винний усвідомлює можливість настання смерті потерпілого в даному випадку від його поведінки, не бажаючи разом із тим злочинного наслідку або байдуже ставлячись до його настання. Про наявність непрямого умислу свідчить, зокрема, розрахунок винного на випадковість, «навмання».
При вбивстві внаслідок злочинної недбалості винний не передбачає можливості настання смерті іншої особи від вчиненої ним дії (бездіяльності), але повинен був і міг її передбачити, діючи з більшою обачністю.
П.26 постанови Пленуму ВСУ №2 від 07.02.03 “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи”:
У випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесною ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст.119 чи ст.128 КК України.
Не можна, зокрема, розглядати як умисне вбивство випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків. Такі дії, залежно від змісту суб’єктивної сторони злочину, можуть кваліфікуватись як убивство через необережність чи як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Якщо при згвалтуванні чи замаху на цей злочин винний заподіяв потерпілій особі смерть через необережність (наприклад, якщо потерпіла вистрибнула з вікна будинку або із транспортного засобу під час руху останнього й одержала смертельні ушкодження), його дії охоплюються ч.4 ст.152 КК (як згвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки) і додаткової кваліфікації за ст. 119 КК не потребують.
Вбивство чи заподіяння тілесних ушкоджень, внаслідок злочинної самовпевненості необхідно відмежовувати від учинення цих діянь із непрямим умислом (коли винна особа передбачала і свідомо припускала настання відповідних наслідків, не розраховуючи при цьому на якість, конкретні обставини, які могли б його відвернути), а вбивство чи заподіяння тілесних ушкоджень внаслідок злочинної недбалості - від невинного заподіяння шкоди (коли особа не передбачала настання відновідних наслідків, не повинна була і (або) не могла його передбачати).
Необережне заподіяння смерті, відповідальніст за яке охоплюється іншими складами злочинів (наприклад, ч.2 ст.134, ч.3 ст.135, ч.2 ст.271, ч.ч. 2, 3 ст.286 КК України тощо), додаткової кваліфікації за ст.119 КК України не потребує.