61. Сутнісно-видова хар-ка витрат підприємства.

Будь-яка діяльність потребує використання певних ресурсів. Кошти підприємства, пов’язані з формуванням потрібних ресурсів та їх використанням, утворюють його витрати.

Витрати поділяються за різними ознаками:

1. За відношенням до операційної діяльності:

- разові (інвестиційні) – спрямовані на створення або купівлю факторів виробництва тривалого використання;

- поточні – виникають в процесі виробничої діяльності підприємств.

Поточні витрати за відношенням до циклічності виробництва бувають: циклічними (повторюються з кожним циклом виготовлення продукції) та безперервними (здійснюються постійно і пов’язані з підтримкою операційної системи підприємства у стані готовності та управління виробництвом).

2. В залежності від одиниць виміру:

- витрати внатуральних одиницях;

- вартісні одиниці виміру.

Вартісна форма виміру витрат лежить в основі складання кошторису виробництва, а також розрахунку собівартості продукції.

Собівартість продукції – це грошова форма витрат на підготовку виробництва, безпосередньо виробництво на збут продукції.

3. В залежності від бази розрахунку:

- загальні витрати – обчислюються на весь обсяг продукції і їх обсяг залежить від кількості випущеної продукції;

- витрати на одиницю продукції – це середні витрати на виготовлення 1 одиниці продукції.

4. За ступенем однорідності:

- елементні витрати – однорідні за своїм складом, є первинними і мають єдиний економічний зміст: матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, ін. витрати. За елементами витрат прийнято складати кошторис виробництва;

- комплексні витрати – різнорідні за своїм складом, охоплюють одночасно декілька елементів: витрати наутримання та експлуатацію обладнання, загально виробничі витрати, загальногосподарські витрати.

5. За способом віднесення на продукцію:

- прямі – пов’язані з виготовленням певного виду продукції, а тому можуть бути прямо обчислені на її одиницю;

- непрямі (накладні) – не пов’язані з виготовленням певного виду продукції безпосередньо, а тому не можуть бути обраховані на її одиницю.

6. За зв’язком з обсягом виробництва:

- постійні – до певної межі не пов’язані з обсягами виробництва, а є функцією часу;

- змінні – пов’язані з обсягом виготовлення продукції.

В свою чергу, змінні витрати бувають: пропорційні (змінюються прямо пропорційно обсягу виробництва) та непропорційні (прогресуючі та дегресуючі).

7. За можливістю управління:

- регульовані;

- нерегульовані.

62. Система управління витратами на підприємстві: сутність, значення та принципи функціонування. Управління витратами — це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв за постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження. Воно є важливою функцією економ-го механізму будь-якого підприємства.

Система управління витратами має функціональний (характеризує певну послідовність дій щодо управління витратами) та організаційний (полягає у диференціації витрат за місцями їх формування з наступним визначальним центром відповідальності за їх рівень) аспекти. Вона включає такі організаційні підсистеми: пошук і виявлення чинників економії ресурсів; нормування витрат ресурсів; планування витрат за їхніми видами; облік та аналіз витрат; стимулювання економії ресурс і зниження витрат.

Управління витратами на підприємстві передбачає їхню диференціацію за місцями та центрами відповідальності. Місце витрат — це місце їхнього формування (робоче місце, група робочих місць, участок, цех). Під центром відповідальності розуміють організаційну єдність місць витрат з центром, відпов-ним за їх рівень.

Розрізняють такі центри відповідальності, як: функціональні (управлінські відділи), предметні (центри відповідальності формуються за видами продукції) та територіальні (встановлюються за певними географічними територіями).

Управління витратами відрізняються в короткостроковому та довгостроковому періодах. В короткостроковому періоді всі витрати можна розділити на постійні та змінні, а в довгостроковому – всі витрати розглядаються як змінні. В короткостроковому періоді важливим є розрахунок беззбиткового обсягу виробництва (точки беззбитковості).

Критичний обсяг випуску певної продукції в натуральному вимірі і стає можливим при одно продуктовому виробництві розраховується за формулою:

, де