- •1. Еволюція наукових теорій економіки підприємства.
- •2. Сутність, функції та моделі здійснення підприємницької діяльності.
- •3. Характеристика змісту, переваг та недоліків основних організаційно-правових форм здійснення підприємницької діяльності.
- •4. Мале підприємництво: поняття, значення, основні чинники ефективного розвитку.
- •5. Договірні взаємовідносини і партнерські зв’язки у бізнесі.
- •6. Сутнісно-видова характеристика підприємств, мета та напрями їх діяльності.
- •7. Правові основи функціонування підприємств та порядок їх створення, реорганізації й ліквідації.
- •8. Добровільні та інституційні об’єднання підприємств в Україні.
- •9. Ринкове середовище функціонування підприємств.
- •10. Управління підприємством: сутність, функції та методи здійснення.
- •11. Виробнича структура підприємства: поняття, види та чинники формування.
- •12. Персонал підприємства: поняття, класифікація та сучасні тенденції формування.
- •13. Поняття, види та роль інфраструктури підприємства
- •14. Відтворення і розвиток виробничих та інфраструктурних об’єктів підприємства.
- •15. Сутнісна характеристика організаційної структури управління підприємством та методичні принципи її формування.
- •16. Характеристика типів організаційних структур управління підприємств.
- •17. Ринок товару: сутність, структура та основні маркетингові параметри.
- •18. Оцінка та прогнозування попиту на продукцію підприємства.
- •19. Маркетингова діяльність підприємства: поняття, функції, різновиди та принципи здійснення.
- •20. Сутність, елементний склад та принципи здійснення товарної політики підприємства.
- •21. Ціни на продукцію підприємства: поняття, елементний склад, види та методи встановлення.
- •22. Цінова політика підприємства: сутність, принципи та особливості формування.
- •23. Сутність, принципи, види та методи планування на підприємстві.
- •24. Поняття, призначення та типові розділи бізнес-плану підприємства.
- •25. Виробнича програма підприємства: сутність, зміст та технологія розробки.
- •26. Продукція (послуги) підприємства: поняття, види та вимірювання обсягу.
- •27.Поняття, класифікація і структура персоналу підприємства та інших суб’єктів господарювання.
- •28.Методичні підходи при плануванні чисельності окремих категорій працівників підприємства.
- •29.Продуктивність праці персоналу, її вимірювання, резерви та напрямки підвищення.
- •30.Мотивація персоналу: сутність, види та основні методи впливу.
- •31.Оплати праці на підприємстві: сутність, державна політика загальна організація.
- •32. Сутнісно-видова характеристика форм і систем оплати праці (оп) персоналу
- •33. Інтелектуальна власність (ів): поняття, значення та процес її трансформації:
- •34. Поняття, характерні риси, елементний склад та значення нематеріальних ресурсів (нр) підприємства
- •35. Нематеріальні активи (на) підприємства та їх вартісна оцінка
- •36. Сутність, класифікація та структура основного капіталу підприємства.
- •37.Основні засоби підприємства: поняття, функціонально-елементний склад та оцінка.
- •38. Знос та амортизація основних засобів: поняття, вимірювання та методи нарахування.
- •39. Аналіз стану, забезпеченості, ефективності відтворення та використання основних засобів підприємства.
- •40. Оборотний капітал підприємства: сутність, функціонально-елементний склад та процес трансформації.
- •41. Методи визначення потреби в оборотних коштах підприємства.
- •42. Оцінка ефективності використання оборотних коштів та шляхи її підвищення.
- •43. Поняття, значення, функціонально-елементний склад та класифікація інвестицій.
- •44. Визначення необхідного обсягу та джерел формування інвестиційних ресурсів підприємства.
- •45. Методичні підходи до оцінки ефективності виробничих інвестицій.
- •46. Сутність, форми та оцінка ефективності фінансових інвестицій.
- •47. Сутність, значення та класифікація інновацій.
- •48. Науково-технічний і організаційний прогрес: поняття, роль та основні тенденції.
- •49. Особливості оцінки технічних та організаційних нововведень.
- •50. Техніко-технологічна база виробництва та забезпечення її розвитку.
- •51. Поняття, види, методичні основи визначення обсягу та ступеню використання виробничої потужності підприємства.
- •52. Сутнісно-видова характеристика та переваги лізингу.
- •53. Характеристика основних підходів до планування та організації матеріальних потоків на підприємстві.
- •54. Сучасні системи матеріально-технічного забезпечення виробництва
- •55. Виробничий процес на підприємстві: сутність, структура та принципи організації.
- •56. Типи та методи організації виробництва
- •57. Характеристика основних форм організації виробництва
- •58. Сутнісна характеристика і методичні основи визначення якості та конкурентоспроможності продукції
- •59. Характеристика сучасних систем управління якістю продукції.
- •60. Стандартизація та сертифікація продукції підприємства.
- •61. Сутнісно-видова хар-ка витрат підприємства.
- •63. Методичні основи розрахунку кошторису та сукупних витрат на виробництво товарної продукції.
- •64. Собівартості окремих виробів.
- •65. Поняття, види, порядок формування і напрямки використання прибутку підприємства.
- •66. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства.
- •67. Інноваційний аналіз на сучасних підприємствах: сутність, зміст та методичні підходи.
- •68. Управління інноваційно-інвестиційним портфелем підприємства.
- •69. Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності діяльності підприємства.
- •70. Конкурентоспроможність підприємства: поняття, зміст, чинники формування та методичні основи розрахунку.
- •71. Розвиток підприємства: поняття, значення та основні напрямки.
- •72. Характеристика сучасних моделей розвитку підприємств.
- •73. Сутнісна характеристика та організаційні форми трансформації підприємств (організацій) та їх об’єднань.
- •74. Санація (фінансове оздоровлення) господарюючих суб’єктів: сутність, цілі, форми здійснення та типові заходи.
- •75. Бізнес-процеси на підприємстві: поняття, види та принципи їх організації.
- •76. Економічна безпека підприємства: сутність, складові, способи досягнення та методи вимірювання.
- •77. Банкрутство підприємства: сутність, значення, процедури та способи прогнозування.
- •Еволюція наукових теорій економіки підприємства.
54. Сучасні системи матеріально-технічного забезпечення виробництва
Матеріально-технічне забезпечення включає: визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах, пошук і купівлю ресурсів, організацію доставки, зберігання й видачі окремим споживачам на підприємстві. Постачання матеріально-технічних ресурсів має бути своєчасним, комплектним і з мінімальними витратами. Виконує цю роботу відділ матеріально-технічного постачання. Матеріально-технічні ресурси підприємство купує на ринку, де продавцями й постачальниками є безпосередньо підприємства-виробники або організації-посередники. Вибираючи постачальників матеріально-технічних ресурсів, слід ураховувати відповідність виробничої потужності постачальників потребі підприємства в матеріалах, якість і ціну останніх, репутацію постачальника, його територіальну віддаленість та оперативність поставок, швидкість реакції на потреби покупця, умови розрахунків, можливість надання кредиту тощо.
Залежно від типу виробництва застосовуються різні системи лімітування та забезпечення цехів матеріалами. На підприємствах одиничного і дрібносерійного виробництва поширено децентралізовану (пасивну) систему постачання цехів. Склад видає матеріали на підставі разових вимог цехів, які самостійно їх одержують і транспортують. За умов масового та великосерійного виробництва зі стабільною номенклатурою продукції і ритмічним споживанням матеріалів застосовується централізована (активна) система забезпечення робочих місць. Склад доставляє матеріали в цех безпосередньо на робочі місця в потрібній кількості й у належний час згідно з календарним графіком у межах встановленого ліміту. Централізована система дає змогу ефективніше використовувати складські приміщення, транспортні засоби, успішніше механізувати та автоматизувати транспортно-складські операції.
Вищої форми набуває централізоване постачання матеріалів у цехи і на робочі місця за інтегрованої системи виробництва й постачання «точно за часом», коли всі процеси та їхнє забезпечення здійснюються згідно з чітким календарним графіком. В єдиний графік роботи включаються також і постачальники, які забезпечують виробничий процес часто прямо «з коліс», зводячи запаси матеріалів масового споживання до мінімуму.
Регулювання запасів може здійснюватися за системами «максимум-мінімум», «стандартних партій», «стандартних інтервалів» тощо.
У нас найбільш відома система «максимум-мінімум», згідно з якою запаси поповнюються до рівня не нижчого за їхню мінімальну величину, а після надходження чергової партії не бувають більшими за встановлену максимальну кількість.
Інші системи регулювання запасів, як це видно з їхніх назв, жорстко регламентують величини партій поставок або інтервал між ними.
Оптимальною є така партія поставки, яка забезпечує мінімальні сумарні витрати на придбання і зберігання матеріалі
55. Виробничий процес на підприємстві: сутність, структура та принципи організації.
Виробничий процес — це сукупність взаємозв’язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції. Основними елементами виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність людини, предмети та засоби праці.
Класифікація виробничих процесів:
1. За призначенням:
- Основні процеси — це процеси безпосереднього виготовлення основної продукції підприємства, яка визначає його виробничий профіль, спеціалізацію і поступає на ринок як товар для продажу.
- Допоміжних процеси – виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального перебігу основних процесів.
- Обслуговуючі процеси забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних процесів.
2. За перебігом у часі:
- Дискретним процесам притаманна циклічність, зв’язана з виготовленням виробів певної форми, які обчислюються в штуках (машини, прилади, одяг тощо).
- Безперервні процеси властиві виробництву продукції, яка не має сталого об’єму й форми (сипкі, рідкі, газоподібні речовини), тому їхній перебіг не потребує технологічної циклічності.
3. За ступенем автоматизації:
- Ручні процеси здійснюються безпосередньо робітником, фізична сила якого є основним джерелом енергії.
- Механізовані процеси виконуються робітником за допомогою машин.
- Автоматизовані процеси виконуються машинами під наглядом робітника.
- Автоматичні процеси здійснюються машинами без участі робітника за попередньо розробленою програмою.
Основною структурною одиницею виробничого процесу є операція — це закінчена частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці, над тим самим предметом праці без переналагоджування устаткування.
Виробничий процес та окремі його операції мають бути раціонально організовані у просторі й часі. Для цього при проектуванні та організації виробничого процесу слід дотримуватися певних принципів:
● Принцип спеціалізації означає обмеження різноманітності елементів виробничого процесу, передусім зменшення номенклатури продукції, яка виготовляються на кожній ділянці підприємства, а також різновидів виробничих операцій, що виконується на робочих місцях.
● Принцип пропорційності потребує узгодження пропускної спроможності процесу, усієї взаємозв’язаної системи підрозділів і машин. Пропорційність досягається тоді, коли сукупна продуктивність технологічно зв’язаних ланок виробництва пропорційна обсягу робіт, що виконуються.
● Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів. Додержання цього принципу є особливо важливим у виготовленні складних виробів, що компонуються з багатьох деталей, вузлів, агрегатів, послідовне виробництво, яких потребувало тривалого часу. ● Принцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки повинні пересуватися найкоротшим шляхом на всіх стадіях і операціях виробничого процесу, без зустрічних і зворотних переміщень. Для дотримання цього принципу цехи, дільниці, робочі місця розміщують за ходом технологічного процесу.
● Принцип безперервності потребує, щоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальними або їх зовсім було ліквідовано. Найбільшою мірою цей принцип реалізується в безперервних виробництвах — хімічному, металургійному, енергетичному та ін.
● Принцип ритмічності полягає в тім, що робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції мають здійснюватися за певним ритмом, планомірною повторюваністю. За додержання цього принципу в однакові проміжки часу виготовляють однакову або таку, що рівномірно зростає, кількість продукції, забезпечуючи рівномірне завантаження робочих місць.
● Принцип автоматичності передбачає економічно обгрунтоване звільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу. Особливо актуальною є реалізація цього принципу у виробництвах із важкими та шкідливими умовами праці.
● Принцип гнучкості означає, що виробничий процес має оперативно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, зв’язаних із переходом на виготовлення іншої продукції або з її модифікацією. Гнучкість виробничого процесу уможливлює освоєння нової продукції в короткий термін і з меншими витратами.
● Принцип гомеостатичності полягає в тім, щоб виробнича система була здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти дисфункціональним впливам. Це досягається створенням технічних та організаційних механізмів саморегулювання і стабілізації.