
- •1. Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •2. Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків
- •3. Мовні засоби автоматизованого банку даних.
- •4. Функції скбд та їх характеристика .
- •1. Управлiння даними. Задачами управлiння даних є пiдготовка даних I їх контроль, занесення даних до бази, структуризацiя даних, забезпечення цiлісностi, секретності даних.
- •2. Доступ до даних. Пошук I селекцiя даних, перетворення даних у форму, зручну для подальшого використання.
- •3. Органiзацiя I ведення зв’язку з користувачем. Ведення дiалогу, видача дiагностичних повiдомлень про помилки в роботi з бд I т. Д.
- •5. Покоління скбд.
- •Характеристика етапів проектування бази даних.
- •Адміністратор бази даних та його функції.
- •8. Поняття словника-довідника даних його характеристика та призначення.
- •Характеристика проектування баз даних на зовнішньому рівні.
- •10. Характеристика підходів до інфологічного проектування баз даних.
- •Складові інфологічної моделі та їх характеристика.
- •Правила агрегації інформаційних об’єктів при інфологічному проектуванні бд.
- •13. Характеристика основних етапів розробки інфологічної моделі.
- •14. Інформаційні запити та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бд.
- •15. Запитувальні зв’язки їх характеристика та правила побудови при інфологічному проектуванні.
- •16. Поняття структурних зв’язків та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бази даних.
- •17. Правила побудови реляційної моделі даних.
- •18. Поняття об’єктних та зв’язкових відношень в реляційних бд та суть умови посилкової цілістності даних.
- •19. Суть реляційного підходу до проектування баз даних
- •20. Теорії нормалізації реляційних відношень та її використання при проектуванні бд.
- •21. Порядок приведення реляційних відношень до 3нф(4нф).
- •22. Порядок приведення реляційних відношень до нормальної форми Бойса-Кодда.
- •23. Порядок приведення реляційних відношень до 5нф.
- •Поняття та основні вимоги до даталогічного проектування.
- •Критерії вибору субд.
- •26. Відображення на ієрархічну модель бд.
- •Відображення на мережеву модель бд.
- •Відображення на реляційну модель бд
- •Особливості та характеристика субд Access.
- •Характеристика об’єктів бази даних Access.
- •32. Характеристика основних типів запитів та способи їх створення в субд Access.
- •34.Характеристика засобів захисту бази даних в субд Access.
- •35. Характеристика засобів Access, які забезпечують безпомилкове введення даних.
- •36. Стратегії розподілення даних в розподіленій базі даних.
- •37. Характеристика та призначення case-засобу AllFusion eRwin Data Modeler.
- •38. Характеристика типів зв’язків в AllFusion eRwin Data Modeler.
- •39. Технологія та особливості логічного проектування бд в середовищі AllFusion eRwin Data Modeler.
- •40. Поняття розподіленої бази даних (рбд) та особливості технології роботи з рбд.
- •41. Характеристика стратегій розподілу даних в розподіленій бд.
- •42. Особливості технології функціонування розподілених баз даних.
- •43. Особливості проектування розподілених баз даних.
- •Передумови розробки концепції сховищ даних.
- •Архітектура сховищ даних.
- •Відмінності проектування сховищ даних від баз даних.
- •47. Характеристика багатовимірної моделі представлення сховищ даних.
- •52. Визначення сховищ та вітрин (кіосків) даних їх призначення та застосування.
- •53. Репозитарій метаданих та його призначення в сховищах даних.
16. Поняття структурних зв’язків та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бази даних.
Структурний зв’язок –– це зв’язок мiж парами iнформацiйних об’єктiв, один з яких виступає як власник, а інший –– як пiдпорядкований об’єкт. Екземпляр структурного зв’язку являє собою екземпляр об’єкта власника та певну сукупнiсть зв’язаних з ним екземплярiв пiдпорядкованого об’єкта.
Правила побудови структурних зв’язків при інфологічному проектуванні бази даних:
Правило 1. Нехай в одновимірному запитувальному зв’язку співвідношення Т (Х1, У) = 1:Б, тодi початковий об’єкт Х1 оголошується як власник структурного зв’язку, а кiнцевий У –– пiдпорядкованим об’єктом.
Ознака «Напрям руху» набуває значення ВП, графiчно це вiдображено на рис. 2.4. Подвоєна стрiлка вказує на те, що екземплярiв пiдпорядкованого об’єкта може бути багато. За цим самим правилом будують зв’язок при співвідношенні 1:1, проте в цьому разі стрілка не подвоюється.
Правило 2. Нехай в одновимiрному запитувальному зв’язку спiввiдношення Т (Х1, У) = Б:1, тодi кiнцевий об’єкт У оголошується власником структурного зв’язку, початковий Х1 –– пiдпорядкованим об’єктом, а ознака «Напрямок руху» набув значення ПВ.
Правило 3. Нехай в одновимірному запитувальному зв’язку співвідношення Т (Х1, У) = Б:Б, тодi Х1 i У оголошуються як власники двох структурних зв’язків. Підпорядкованим об’єктом оголошується новий об’єкт, який називається об’єктом-зв’язкою.
Нехай маємо багатовимiрний запитувальний зв’язок канонiчного вигляду:
тоді (рис. 2.7):
усi початковi й кiнцевi об’єкти оголошуються власниками кiлькох структурних зв’язкiв;
підпорядкованим у всiх структурних зв’язках оголошується новий об’єкт-зв’язка;
об’єкт-зв’язка оголошується обов’язковим у всiх структурних зв’язках.
17. Правила побудови реляційної моделі даних.
Реляцiйна БД — це набiр взаємозв’язаних вiдношень. Вiдношення можна подiлити на два класи: об’єктнi й зв’язковi.
Об’єктнi вiдношення зберiгають данi про iнформацiйнi об’єкти предметної областi. Зв’язкове вiдношення зберiгає ключi двох або бiльше об’єктних вiдношень, за якими встановлюються зв’язки мiж ними. В основу реляцiйних моделей покладено поняття «вiдношення», яке є засобом структуризацiї даних. Вiдношення має вигляд поiменованої двовимiрної плоскої таблицi. Рядки такої таблицi називаються кортежами, а сукупнiсть атрибутiв певного стовпця — доменом. Схема вiдношення задається iм’ям вiдношення та iменами вiдповiдних доменiв.
Реляцiйна БД — це набiр взаємозв’язаних вiдношень. Вiдношення можна подiлити на два класи: об’єктнi й зв’язковi.
Об’єктнi вiдношення зберiгають данi про iнформацiйнi об’єкти предметної областi.
Наприклад:
ДЕТАЛЬ (код деталi, назва деталi, маса деталi, собiвартiсть) –– об’єктне вiдношення.
В об’єктному вiдношеннi один з атрибутiв однозначно iдентифiкує окрему сутнiсть предметної областi. Такий атрибут називається первинним ключем вiдношення. У наведеному вiдношеннi роль ключового атрибута відіграє атрибут «код деталi».
Ключ може вміщувати кiлька атрибутiв, тобто бути складовим. В об’єктному вiдношеннi не повинно бути рядкiв з однаковим ключем, тобто не допускається дублювання об’єктiв. Це основне обмеження реляцiйної моделi, яке необхiдно виконувати для забезпечення цiлісностi даних.
Зв’язкове вiдношення зберiгає ключi двох або бiльше об’єктних вiдношень, за якими встановлюються зв’язки мiж ними.
Наприклад, розглянемо ще одне об’єктне вiдношення: верстат (код верстата, фiрма-виготовлювач, дата введення в експлуатацiю, початкова вартiсть).
Тодi вiдношення ТЕХНОЛОГIЯ (код деталi, код верстата) буде зв’язковим мiж двома об’єктними вiдношеннями ДЕТАЛЬ i верстат.
У зв’язковому вiдношеннi можуть дублюватися ключовi атрибути. Крiм ключiв, за якими встановлюється зв’язок у зв’язковому вiдношеннi, можуть бути ще й iншi атрибути, якi функцiонально залежать вiд цього зв’язку. Наприклад, ТЕХНОЛОГIЯ (код верстата, код деталi, код технологiчної операцiї, норма часу обробки деталi на верстаті). Ключi в зв’язкових вiдношеннях називаються зовнiшнiми, або вторинними, оскільки вони пов’язанi з первинними ключами iнших вiдношень. Реляцiйна модель накладає на зовнiшнi ключi обмеження для забезпечення цiлісностi даних, яке називається посилковою цiлiснiстю. Це означає, що кожному зовнiшньому ключу має вiдповiдати рядок якогось об’єктного вiдношення. Без такого обмеження може статися, що зовнiшнiй ключ посилається на об’єкт, про який нiчого не вiдомо.
У реляцiйнiй БД накладається ще одне обмеження — вiдношення мають бути нормалiзованi.