- •14. Структура власності: типи, види і форми.
- •15. Відносини власності на фактори виробництва і характери їх поєднання. Права власності.
- •19. Виникнення і еволюція грошових відносин.
- •23.Прибуток як економічна категорія.
- •24.Ринок: суть, функції, суб’єкти та об’єкти.
- •26. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
- •27. Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
- •29. Позичковий капітал. Процент та його економічна природа,
- •30. Банки, їх роль та функції. Банківський прибуток.
- •63. Домогосподарство як суб’єкт ринкової економіки.
- •37. Кругооборот і оборот капіталу підприємства.
- •59. Заробітна плата та її теорії.
- •41. Форми господарювання в сільському господарстві.
- •40. Земельна рента та її форми.
- •50.Економічне зростання: типи і фактори.
- •51. Заощадження та інвестиції. Роль інвестицій в економічному зростанні.
- •47. Суспільний продукт(с.П.): форми та методи обчислення.
- •46. Суть і види економічного відтворення.
- •49. Національний дохід та його концепції.
- •64. Національне багатство та його структура.
- •55. Споживання і заощадження. Прожитковий мінімум і соціальний захист населення :
- •53. Економічні цикли та економічні кризи. Теорії циклів: дискусійні проблеми:
- •54. Теорії зайнятості. Проблеми повної зайнятості в умовах ринкової економіки:
- •42,43,44. Зміст перехідної економіки:загальне і особливе. Обєктивні чинники перехідного стану.
- •45.Роздержавлення і приватизація власності у постсоціалістичних країнах.Особл. Ринкової трансформації української економіки.
- •56.Світове господарство:його суть та структура
- •57,59 . Мпп і міжнародніек. Відносини.
- •61.Міжнародні валютно фінансові організації
26. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
Попит і пропозиція є невід’ємними категоріями ринкової організації господарювання, що виражають об’єктивні економічні відносини товарного вироюництва. Попит - потреба споживачів у товарі, зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі. Попит визначає сукупну суспільну чи ринкову потребу в товарї (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі. Попит завжди конкретно визначений, має властивість динамічно змінюватись під впливом ряду факторів. Попит залежить від платоспроможності покупців, тобто від забезпеченості потенційної потреби в товарах і послугах грошовим покриттям. Отже, універсальною формою вираження попиту є гроші.
Пропозиція - кількість товару, яку виробник спроможний постачати на ринок за певною ціною протягом визначеного часу. Пропозиція представлена результатами господарської діяльності (виробництва), що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок у певному обсязі і в певний час. Як функція і результат товарного виробництва пропозиція представлена відповідним суб’єктом – продавцем. Прямий зв’язок між пропонування і ціною називається законом пропонування Законом пропонування показує, що виробники хочуть виготовити для продажу більшу кількість свого продукту за високої ціни, але вони не згодні це зробити за низької ціни. Вирішальною передумовою ринкової пропозиції залишається обсяг виробництва.
На практиці ціна рівноваги встановлюється як загальне для попиту та пропозиції середнє значення ціни певного товару за умови збалансованості абсолютних потенційних значень пропозиції та попиту. Співвідношення попиту і пропозиції відбиває конкретні пропозиції виробництва і споживання з урахуванням вартісно-цінової визначеності товарів. Діалектика взаємозалежності попиту і пропозиції відбивається у ринковій рівновазі.
27. Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
Конкуренція — це економічне змагання за досягнення кращих результатів у області будь-якої діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку. Конкуренція, окрім економічного, має соціальний вимір, оскільки забезпечує творчу свободу кожного. Економічною основою конкуренції є різність між вартістю товару та витратами на його виготовлення. На ринку мають дотримуватись такі умови: має бути однорідний товар; продавець та покупець не повинні мати будь які персональні преференції; ринок повинен бути повністю прозорим. На цьому ринку досконала конкуренція виступає більше як ідеальний стан ринкового господарства. Але у практиці домінує обмежена конкуренція. Інтенсивність конкуренції перебуває у зворотній залежності від числа учасників ринку: чим менше залишаєтьмя продавців, тим більший виграш у формі перерозподілу ринку збуту вони отримують внаслідок економічної загибелі своїх конкурентів. Існує нецінова конкуренція – в умовах приблизно однакових фінансово-технологічних ресурсів переважна більшість конкуруючих корпорацій відмовляється від застосування цінових методів впливу на суперника. Економічно вигіднішим є застосування нецінової конкуренції. Також можна виділити конкуренцію дрібного та середнього підприємництва з великими фірмами.
Сучасна конкуренція державно регульована. Державне регулювання конкурентних відносин полягає в дотриманні оптимального поєднання монопольно-регулюючих та конкурентних сил на тих чи інших ринках. Засобами державного впливу є законодавство про правила створення, функціонування та припинення діяльності підприємтсв і регулярний вибірковий контроль з боку виконавчої влади, в тому числі через аудиторську систему.
Функції конкуренції:
регулююча;
аллокаційна або функція розміщення (концентрування ресурсів там, де вони дають максимальну віддічу);
інноваційна та адапційна (орієнтація на збільшення продуктивності праці);
розподільна ( розподіл соціального продукту по критерію дефіцитності того чи іншого виробничого фактору);
контролююча .
Конкуренція може діяти в таких основних формах: вільна, монополістична, олігополістична.