55. Споживання і заощадження. Прожитковий мінімум і соціальний захист населення :

Розкриття сутності споживання починається з поведінки споживачів. Споживання домогосподарств – видатки на придбання товарів та послуг для задоволення потреб. Споживання є найважливішим компонентом національного доходу, що становить від 75 до 80% сукупних видатків. Основними компонентоми споживання є такі статті, як продовольство, житло, траспортні засоби, освіта, медичні послуги. Ці компоненти поділяються на три основних групи: товари тривалого користування, поточного користування та послуги.

Однією з найважливіших в економічному відтворені є функція споживання – зв'язок між споживанням та доходом.

Заощадження – це частка доходу, що не споживається. Отже, заощадження дорівнюють національному доходу мінус споживання.

Заощадження здійснюють домогосподарства, підприємства, організації, держава. У ринковій економіці основними об’єктами заощадження є домогосподарства й підприємства.

Прожитковий мінімум – це величина доходу, гаран-тована державою. Він лежить в межах верхньої та нижньої межі (фізіологічного мінімуму) малозабез-печеності. Конкретними формами гарантій можуть бути офіційно визначені мінімальні значення пенсій, заробітної плати. Соц захист – це проблема реалізації принципу соцї справедливості.

53. Економічні цикли та економічні кризи. Теорії циклів: дискусійні проблеми:

Економічний цикл – період від однієї економічної кризи до іншої. З точки зору тривалості, виокремлюють такі типи економічних циклів:

- короткі (2-3р)- повязані з тривалим відхиленням ринкового попиту і пропозиції на споживчому ринку;

- середні (3-10р)- повязані з попитом на засоби ви-ва;

- довгострокові (40-60р)- повязані з повним технологічним оновленням.

Економічний цикл включає такі фази: кризу, депресію, пожвавлення та піднесення.

Головне значення має фаза кризи, яка починає і завершує цикл. Криза – це різке порушення існуючої економічної рівноваги внаслідок диспропорцій у процесі відтворення, що різко зростають. Відбувається зниження попиту на товари і виникнення надлишку їх пропонування. Труднощі зі збутом призводять до скорочення ви-ва і зростання безробіття. Усі економічні показники погіршуються. Відбувається падіння рівнів заробітної плати, прибутку, інвестицій, цін. Курси цінних паперів падають, настає хвиля банкрутств і масового закриття підприємств.Виділяють два типи криз: кризи надвиробництва та кризи недоворибництва.

Існують 2 теорії економічних циклів: інтернальні та екстернальні.

До інтернальних належать такі:

1) циклічні коливання зумовлені специфікою сфери обігу — розбіжністю у часі актів продажу товарів, послуг і оплати за них (проте це лише формальна можливість, а не реальна причина); 2) головна причина спаду — це суперечність між суспільним характером виробництва і приватною формою привласнення його результатів (К. Маркс, Ф. Енгельс та їхні послідовники). 3) цикл зумовлюється співвідношенням оптимізму і песимізму в економічній діяльності людей (В. Парето, А. Пігу); 4) цикл — результат технічних нововведень, що вимагає зростання інвестицій, а останні й спричиняють піднесення виробництва (Й. Шумпетер); 5) циклічність зумовлюється надлишком заощаджень і нестачею інвестицій у виробництво (Дж. Кейнс); 6) причиною циклів є невідповідність між наявним грошовим капіталом і його пропонуванням (І. Фішер).

Ті ж теорії, які пояснюють появу економічних циклів зовнішніми причинами, наприклад, зміною сонячної активності , що призводить до неврожаю в с\г та до загального економічного спаду, війнами та різними політичними потрясіннями , освоєнням нових територій назив. екстернальними.