- •14. Структура власності: типи, види і форми.
- •15. Відносини власності на фактори виробництва і характери їх поєднання. Права власності.
- •19. Виникнення і еволюція грошових відносин.
- •23.Прибуток як економічна категорія.
- •24.Ринок: суть, функції, суб’єкти та об’єкти.
- •26. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
- •27. Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
- •29. Позичковий капітал. Процент та його економічна природа,
- •30. Банки, їх роль та функції. Банківський прибуток.
- •63. Домогосподарство як суб’єкт ринкової економіки.
- •37. Кругооборот і оборот капіталу підприємства.
- •59. Заробітна плата та її теорії.
- •41. Форми господарювання в сільському господарстві.
- •40. Земельна рента та її форми.
- •50.Економічне зростання: типи і фактори.
- •51. Заощадження та інвестиції. Роль інвестицій в економічному зростанні.
- •47. Суспільний продукт(с.П.): форми та методи обчислення.
- •46. Суть і види економічного відтворення.
- •49. Національний дохід та його концепції.
- •64. Національне багатство та його структура.
- •55. Споживання і заощадження. Прожитковий мінімум і соціальний захист населення :
- •53. Економічні цикли та економічні кризи. Теорії циклів: дискусійні проблеми:
- •54. Теорії зайнятості. Проблеми повної зайнятості в умовах ринкової економіки:
- •42,43,44. Зміст перехідної економіки:загальне і особливе. Обєктивні чинники перехідного стану.
- •45.Роздержавлення і приватизація власності у постсоціалістичних країнах.Особл. Ринкової трансформації української економіки.
- •56.Світове господарство:його суть та структура
- •57,59 . Мпп і міжнародніек. Відносини.
- •61.Міжнародні валютно фінансові організації
47. Суспільний продукт(с.П.): форми та методи обчислення.
Результатом сусп. ви-ва є СП. . Суспільний продукт є результатом продуктивного функціонування всієї економіки суспільства, усіх його ланок і сторін. До його складу входять різноманітні матер. й нематер. блага та послуги, які створюються в різних галузях ви-ва. Він являє собою всю суму матер. і духовних благ, ств-них сусп-вом за певний проміжок часу, як правило, за рік. У практиці госпо-ння с. п. розраховується по-різному, і тому в реальному житті ми маємо справу з різними його формами залежно від того, які елементи включають до його складу.
Є два методи обчислення суспільного продукту — систему національних рахунків (СНР) і систему балансу народного господарства (БНГ). Зараз майже всі країни світу використовують систему національних рахунків.
Особливістю Сис-ма нац рахунків є врахування нематеріальної сфери вир-ва (послуг) та лише кінцевих продуктів мат вир-ва для того, щоб уникнути подвійних рахунків, тобто враховується лише додана вартість.
Метод балансу нар гос-ва Він же навпаки не уникає подвійних рахунків, бо обчислю і вартість проміжних продуктів. Ще одна відмінність в тому, що нематеріальна сфера вир-а не враховується, а матеріальне вир-во поділяється на вир-во засобів вир-ва та предметів споживання.
ВВП являє собою сукупну вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у поточному періоді на території країни, незалежно від національної належності підприємств..
Кінцевий продукт – продукт який купується для спроживання а не для переробки чи продажу
Методи обчислення ВВП – 1) виробнивчий ( сума доданих вартостей створених усіма галузями економіки
2)обч витрат ( сума витрат усіх ек субєктів : ВВП=С+ І+ G + Xn)
3)обч дох ( сума доходів як субєктів ВВП= А+ W + P +I + r + Тн)
З ВВП виключається не виробничі угоди ( чисто фінансові наприклад операції з ціними паперами, і торг БУ товарами)
ВВП – номінальний (за діючими цінами ), реальний ( скорегований на веричину річного зростання цін)
ВНП – це ВВП – чистий дохід, створений іноз факторами в-ва
ЧВП – ВВП- амортизаційні відрахування
НД – а) НД= ЧВП – непрямі подтки на бізнес
Б)НД = сума доходів дом госп, підприємств ( без амортизац відрахувань), та держави (без непрямих податків)
46. Суть і види економічного відтворення.
Економічне відтворення — постійне відновлення та повторення процесу виробництва. Економічне відтворення відбувається як у рамках окремих підприємств і домогосподарств галузей і регіонів, так і в масштабі всього суспільства.
Відтворення завжди має суспільний характер, виступає у певних суспільних формах. Через це в кожній економічній системі поряд з відтворенням предметів споживання та засобів виробництва здійснюється також відтворення певних економічних виробничих відносин між людьми. Просте відтворення — це відновлення процесу суспільного виробництва з року в рік у незмінних масштабах. Розширене відтворення економіки — це відтворення суспільного виробництва в зростаючих розмірах. Відтворення – це постійне відновлення вир-ва. Регресивне відтворення – коли темпи економічного розвитку мають від’ємне значення. Процес розширеного відтворення має 2 основних типа: екстенсивний і інтенсивний. Екстенсивний – розширення обсягів вир-ва за рахунок зростання основного капіталу, робочої сили, матеріальних витрат тощо. Інтенсивний – підвищення ефективності виробничих факторів на основі НТП. Відтворення включає в себе наступні елементи: відтворення матеріальних благ, робочої сили, природного середовища і вироб. відносин.
В умовах ринкових відносин висока продуктивність праці в кінцевому рахунку забезпечує ріст обсягу виробництва.
Продуктивність праці відображає плодотворність, ефективність людської праці в сфері матеріального виробництва.
Розрізняють індивідуальну, локальну і суспільну продуктивність праці.
Рівень продуктивності праці — одна з найважливіших характеристик, що відбиває прогресивність способу виробництва.
Підвищення продуктивності праці забезпечує ріст кількості продукції, зробленої в одиницю часу, що Сприяє росту валового внутрішнього продукту, зниженню собівартості і збільшення національного доходу.
Всякий процес суспільного виробництва, що розглядається в постійному зв’язку і безперервному потоці свого відновлення, в той же час є процесом відтворення. Безперервне виробництво матеріальних благ і послуг є об’єктивною основою існування людського суспільства. Політична економія досліджує суспільне відтворення як економічне.
Суспільне економічне відтворення основане на органічній єдності всіх частин, що його утворюють:
виробництва, розподілу, обміну, споживання;
домогосподарств, підприємств, галузей, економічних регіонів і всього виробництва;
продуктивних сил, складових його частин і економічних відносин;
суспільного виробництва і суспільного споживання.