54. Теорії зайнятості. Проблеми повної зайнятості в умовах ринкової економіки:

Зайнятість - діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій чи іншій формі. Існує три основні теорії зайнятості за умов ринкової економіки: 1) неокласична теорія зайнятості: гнучкі ціни праці. Представники неокласичної школи вважають, що регулятором ефективної зайнятості і в сучасних умовах повинен служити тільки ринковий механізм. На їх думку, ціна праці через рівень заробітної плати впливає на попит і пропозицію робочої сили, регулює співвідношення та необхідну рівновагу між ними. Ціна на робочу силу швидко і гнучко реагує на кон*юктуру ринку, тобто збільшується чи зменшується залежно від реальної потреби. 2) теорія раціональних сподівань займає аналогічну позицію, 3) кейнсіанська теорія зайнятості: негнучкі ціни праці. Протилежну позицію займає ця теорія зайнятості. Кейнс звернув увагу на те, що за капіталізму не існує ніякого механізму, що гарантує повну зайнятість. Повна зайнятість скоріш випадкова, аніж закономірна. Крім того, ціни на продукцію і заробітна плата стійкі до зниження, тобто негнучкі. Отже, зарплат не очищає ринки робочої сили. Якщо зарплата не змінюється, щоб очистити ринок, то виникає невідповідність між тими, хто бажає знайти роботу, і кількість вакансій. Отже, оскільки ставки зарплати негнучкі, то тим самим безперервно продовжується безробіття. Безробіття в ринковій економіці не тимчасове, а стійке явище.

42,43,44. Зміст перехідної економіки:загальне і особливе. Обєктивні чинники перехідного стану.

ПЕРЕХІДНА ЕКОНОМІКА

- це процес кількісних та якісних змін під час переходу від одного етапу розвитку до іншого в межах певної системи, цивілізації або між ними

Проблема перехідних періодів не є новою для економічної науки. Спочатку вона виникає у зв*язку з переходом від аграрного суспільства до індустріального,а потім від соціалізму до капіталізму. Одним із перших,хто вказав на необхідність виокремлення перехідного стану суспільства був економіст Сен-Сімон.Він розрізняв 2 типи епох :органічну(Нормально функціонуючу систему) і критичну(перехідну).за сучасних умов перехідні процеси в суспільстві розглядаються у контексті 3 осн.аспектів:

-перех. процеси у розв. капіталістичних країнах

-перех. Пр.. в країнах.що розвив.

-перех. Пр. у постсоціалістичних країнах.

Матеріальною основою перехідних станів є ,з одного боку зміна факторів вир-ва а з ін.. зміна характеру відносин між людьми.Так при переході від аграрного до індустріального суспільства змінюється і домінуючий фактор:від землі він переходить до капіталу.У свою чергу відносини між людьми,основані на звичаях і традиціях замінюються ринковими,речовими,адекватними індустріальному сусп.Головний зміст перехідного періоду-це зміни в економіці.Економіка таким чином набуває за умов перехідного періоду особливої якості,вона характеризує своєрідний «проміжний»стан суспільства.

РИСИ:

-нестабільність та невизначеність(полягає не у поверненні до попереднього,врівноваженого стану(як це відб.в усталених ек. Сист.) а у посиленні нестійкості існуючої системи , з тим щоб вона згодом поступилася ін.. ек. Системі.

- альтернативний характер розвитку(означає,що економіка повинна обов*язково перейти до нового стану,якісно відмінного від попереднього.Отже перехідність виключає повернення економіки до попереднього стану.

-особливий характер суперечностей(Визначальними,домінуючими виступають тут суперечності між новим(прогресивним) і старим(регресивним).Це і визначає особливість існуючих суперечностей: вони не є суперечностями функціонування,а виступають як суперечності розвитку.

-наявність особл. Ек форм.Ці форми,відображаючи своєрідний «проміжний» стан економіки, містять у собі відповідний симбіоз,поєднання елементів як і старого такі нового.

-Історична специфіка розвитку. Пов*язана з історичними умовами та нац.. особл. Перехідної економіки.

ТИПИ перех економік:

За масштабами перехідних процесів:

1)ЛОКАЛЬНИЙ тип-Характ. Стан в певному обмеженому просторі(регіоні чи країні)

2)ГЛОБАЛЬНИЙ –характ.єдиний процес змін умасштабах світ. Госп. Чи у межах певної цивілізації.

За характером перех. Процесів:

1)ПРИРОДНО_ЕВОЛЮЦІЙНИЙ тип:

Відображає прир. Хід еволюціїек. Систем під впливом чинників ПЕ. Лежить в основі переходу від одного ек. Ладу до ін.Є основним(більш підходить до глобального типу ПЕ)

2)РЕФОРМАТОРСЬКО_ЕВОЛЮЦІЙНИЙ- характеризується певним свідомим регулюванням перех. Процесів з боку сусп.. ,свідомим викор. Об*єктивних факторів ек.прогресу,прискоренням об*єктивної еволюції(більше підходить до локального типу ПЕ)

Особливості:Особл. Ринкової трансформації економіки країн,що розв. ,є те,що ринкові перетворення здійснюються за умов співіснування таких укладів та їх перехідних форм,які не були відомі в минулому всім суч пром.. розв. країнам(напр..,общинний,патріархальний уклади).З ін. боку, форм. Ринкових відносин відб. В цих країнах за специфічних умов:Заг. Техніко-ек. Відсталість; специфічне місце в МПП та ін..

Зміст перехідної економіки вирішальним чином зумовлений її чинниками.Вони можуть бути предст 3 групами:

1)Природно-кліматичні фактори

Пов*язані прородн. Бббазисом сусп.% геогр.. розт;забезп. Прир. Копалинами,рівнем родючості грунтів і т.д.За певних умов п.-кл. фактори можуть бідігравати важливу і навіть вирішальну роль у стимулюванні переходу від одного стану сусп. До ін..

2)Виробничо-економічні ф.

Сюди входять:засоби вир-ва,технологічні досягнення,культурно-технологічний рівень гол. Прод. Сили- робітника,форми орг. Вир-ва,форми власності і т. ін..Як правило саме вир-ек фактори є водночас і критерієм об*єктивної необх. Переходу від одного стану ек. До ін.,і засобом здійснення цього переходу.

3)Соціокультурні фактори- характ. Переважно духовний аспект життєдіяльн ості людей (культура народу,його традиції,ідеологія,релігія)