- •1. Визначення витрат та концентрацій забруднень стічних вод, які утворюються в басейні водойми
- •1.1. Витрати стічних вод
- •1.1.1. Витрати стічних вод населеного пункту
- •1.1.2. Витрати стічних вод підприємств
- •1.2. Концентрації та маси забруднень стічних вод
- •1.2.1. Забруднення стічних вод населеного пункту
- •2.1. Визначення кратності розведення стічної води випуску водою водойми
- •2.2. Визначення нормативних показників забруднення води водойми
- •Нормативні показники забруднень стічних вод
- •3.2. Визначення фактичних концентрацій забруднень у стічних водах, які випускаються до водойми
- •Порівняльна таблиця фактичних та гранично-допустимих до скиду
- •3.3. Визначення фактичних концентрацій забруднень у воді водойми після випуску стічних вод
- •Розрахунок випуску №_ стічних вод від__________________________
- •4. Розрахунок умов скиду стічних вод спільним випуском
- •4.1 Визначення граничнодопустимих для випуску
- •4.3. Визначення концентрацій забруднень стічних вод, які надходять на міські очисні споруди після локального очищення на промислових підприємствах
- •4.4. Визначення фактичних концентрацій забруднень у воді водойми після випуску стічних вод.
- •Розрахунок спільного випуску стічних вод
- •5. Технологічна схема очищення стічних вод
- •5.1 Вихідні дані для проектування
- •5.2 Проектування споруд очищення стічних вод
- •5.2.1 Решітки-дробарки.
- •5.2.2 Пісковловлювачі
- •5.2.3 Первинні відстійники
- •5.2.4. Аеротенки
- •5.2.5. Вторинні відстійники
- •5.2.6. Фільтри доочищення
- •5.2.7 Розрахункові витрати осадів стічних вод
- •6. Оформлення графічного матеріалу до курсового проекту
- •Література
- •Додаток 1
- •Завдання на виконання курсового проекту
5.2.3 Первинні відстійники
Тип відстійників - горизонтальні , вертикальні , радіальні, - визначається залежно від пропускної здатності очисних споруд. Ефективність Eп.в. відстоювання обумовлюється тим, що на біологічне очищення рекомендується подавати воду із вмістом завислих речовин Сз.р/біо., який не перевищує 150 мг/л:
(%) (5.11)
Глибина первинного відстійника Hв береться: 2,7...3,8 м для вертикальних, 1,0...4,0 м для горизонтальних, 1,0...5,0 м для радіальних споруд. Гідравлічна крупність часток, які будуть видалені у первинному відстійнику за прийнятих умов, становить:
(мм/с) (5.12)
де Кв - коефіцієнт використання об’єму проточної частини (для горизонтальних відстійників Кв=0,5);
tв – тривалість відстоювання, с, у лабораторному циліндрі в шарі h1 = 0,5 м, яка залежить від виду завислих речовин, їх концентрації Сз.р/вип. та потрібного ефекту Eв відстоювання; для міських стічних вод tв розраховується інтерполяцією за додатком 4;
nв - показник ступеня, який залежить від Сз.р/вип. та Eв і приймається інтерполюванням за додатком 5;
αв, - коефіцієнт, який залежить від температури стічних вод розраховується інтерполяцією за додатком 6.
Кількість відстійників Nв повинна бути не менша двох. Пропускна здатність одного відстійника розраховується за формулою:
(м3/год) (5.13)
причому kп = 1,2...1,3 за мінімального числа відстійників, або kп = 1 в інших випадках. Ширина первинного відстійника визначається за формулою:
(м) (5.14)
де qmax/вип - максимальна секундна витрата спільного випуску; Vв – швидкість води в первинному відстійнику (Vв=5-10 мм/с).
Довжина первинного відстійника визначається за формулою:
(м) (5.15)
5.2.4. Аеротенки
Аеротенк проектується на повне очищення, до величини БСК=15 мг/л. Доза активного мулу в аеротенку аі, береться 2-4 г/л.
Тривалість окислення стічних вод в аеротенку визначається за формулою:
, (год) (5.16)
де : Sл - зольність активного мулу, (0,35); ρ – середня розрахункова швидкість окислення органічних речовин 1 г активного мулу за 1 годину (для попередніх розрахунків ρ= 4 мг БСК/год).
Робочий об’єм аеротенків визначається за формулою:
. (м3) (5.17)
Конструювання аеротенка розпочинають з призначення кількості Na споруд, яка повинна бути не менше 2. Кількість коридорів аеротенка Nk, залежить від співвідношення об’ємів зон аерації та регенерації і може бути 2-5.
Робочий об’єм одного аеротенка визначається за формулою:
. (м3) (5.18)
Робочий об’єм одного коридору визначається за формулою:
. (м3) (5.19)
Розміри коридору беруть: глибина Нк = 3,2-5,0 м; ширина за стандартними розмірами залізобетонних виробів Вк = 3,0; 6; 4,5 м, довжина визначається розрахунком і повинна бути в 10...30 разів більшою за ширину:
Довжина аеротенка визначається за формулою:
. (м) (5.20)
Приріст активного мулу в аеротенку становить:
. (мг/л) (5.21)