6. При виконанні модульних завдань оцінці підлягають:

Виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт. Оцінка за цей вид контролю співпадає з кількістю балів за модульну контрольну роботу за 10 - бальною шкалою.

Контрольна робота повинна проводитися в аудиторії без допущення викладачем користування допоміжними матеріалами.

Модульний контроль : дві модульні роботи (перша: пакет к.р. №1 “Випадкові події”, пакет к.р. №2 “Випадкові величини”; друга : “Математична статистика” та три лабораторні роботи).

Результати поточного контролю знань студентів в цілому оцінюють в діапазоні від 0 до 60 балів, але у відомість виставляється оцінка не вище 50 балів.

Всі види самостійно виконаних домашніх письмових робіт перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди зі студентом.

Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

1. Об‘єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є домашня контрольна робота, що складена із індивідуальних завдань.

2. Контрольні роботи, виконані дома перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди зі студентом.

3. Екзаменаційний білет містить 10 завдань, кожне з яких оцінюється в 10 балів.

Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту

1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є іспит здійснюється за результатами поточного і підсумкового контролю знань (іспиту).

2.Об‘єктом контролю знань студентів у формі іспиту є результати виконання письмових екзаменаційних завдань.

3. Іспит проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань.

4. На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач тощо.

5. Перелік питань, що охоплюють зміст програми з теорії ймовірностей, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни і доводяться до студентів на початку семестру.

6. Екзаменаційний білет містить 5 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 8; 6; 0 балів.

З обгрунтованою пропозицією кафедри і погодженням з проректором з науково- методичної роботи, до екзаменаційного білету може бути включена інша кількість завдань та визначений окремий порядок їх оцінювання.

7. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів (включно).

В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку отримані результати поточного контролю не враховуються та іспит не складається , а в відомість виставляються лише бали поточного контролю.

8. Загальна підсумкова оцінка з теорії ймовірностей складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав на іспиті не менше 30 балів і вище).

Зауваження. 10 балів виставляється за правильне розв’язання завдання, тобто розв’язок завдання не має жодної суттєвої помилки; якщо розв’язання має не суттєву помилку , то таке завдання оцінюється в 8 балів. Неправильно виконане завдання оцінюється в 0 балів.

Якщо розв’язуване завдання містить недоліки, то завдання оцінюється в 6 балів.

Суттєвою помилкою вважається така, що приводить до невірного розв’язку задачі.

Недоліком вважаються такі дії, перетворення чи записи, що не приводять до суттєвих помилок.