- •1.Необхідність, зміст та ознаки фінансів.
- •2.Етапи становлення та розвитку фінансової науки.
- •3.Функції та роль державних фінансів.
- •4. Зміст і структура фінансової системи
- •5.Взаємозв’язок окремих ланок фінансової системи, їх характеристика.
- •6. Фінансовий механізм реалізації фінансової політики.
- •7. Фінанси в системі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту
- •8. Сутність і види державної фінансової політики
- •9. Призначення, економічна суть та ознаки бюджету
- •10. Структура і принципи побудови бюджетної системи України
- •11. Бюджетна система України та зарубіжних країн
- •12. Типи бюджетних систем
- •13. Призначення бюджетної класифікації
- •14. Функціі органів законодавчої та виконавчої влади у бюджетному процесі
- •15. Призначення та роль державного бюджету
- •16. Сутність, структура та динаміка доходів і видатків державного бюджету
- •17. Бюджетна класифікація.
- •18. Бюджетний дефіцит: види, джерела фінансування та економічні наслідки.
- •19. Бюджетний процес та основні функції його учасників
- •20. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями
- •21. Роль та функції Міністерства фінансів України в системі управління фінансами.
- •22. Суть та ознаки програмно-цільового методу планування видатків бюджету
- •23. Місцеві бюджети, їх призначення та роль у бюджетній системі.
- •24. Структура доходів місцевих бюджетів
- •25. Критерії розмежування видатків між місцевими бюджетами
- •26. Становлення та розвиток державного казначейства України
- •27. Роль місцевих фінансових органів в управлінні фінансами
- •28. Державні органи фінансового контролю в Україні
- •29. Проблеми стабілізації та оздоровлення бюджетної системи України
- •30. Шляхи оздоровлення системи державних фінансів України.
- •31. Шляхи вдосконалення міжбюджетних відносин в Україні.
- •32. Економічна природа державного кредиту як складової державних фінансів
- •33. Державний борг: структура, динаміка та методи його обслуговування
- •34. Міжбюджетні трансферти в Україні та формульний метод їх розрахунку
- •35. Пдв: порядок розрахунку та проблеми адміністрування
- •36. Пенсійний фонд України, порядок його формування та використання коштів
- •37. Передумови виникнення й розвитку податків.
- •38. Перспективи та напрямки реформування пенсійної системи в Україні
- •39. Податок з доходів фізичних осіб: порядок розрахунку та сплати.
- •40. Податок на прибуток підприємств: порядок розрахунку та сплати.
- •41. Прибуток підприємницьких структур та принципи його оподаткування.
- •42. Співробітництво України з міжнародними фінансовими інститутами
- •43. Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасової втрати працездатності і витратами зумовленими народженням і похованням.
- •44. Формування та використання коштів позабюджетних фондів соціального призначення
- •45. Вплив системи оподаткування підприємств на їх фінансово-господарську діяльність
- •46. Економічна природа й призначення міжнародних фінансів
- •47. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
- •48. Зміст і принципи фінансового планування на підприємстві
- •49. Зміст та основні принципи організації фінансів підприємницьких структур
- •51. Економічна суть податків, їх ознаки, функції та класифікація
- •53. Види фінансового планування на підприємстві
- •54. Зміст та основні принципи організації фінансів підприємницьких структур різних форм. Власності.
- •55. Напрями реформування податкової системи України.
- •56. Перспективи та напрямки реформування пенсійної системи в Україні
- •59. Правові і організаційні форми бюджетної системи
- •60. Соціальне страхування в Україні та перспективи його розвитку на сучасному етапі.
- •61. Становлення та розвиток податкової системи України
- •62. Міжнародна фінансова політика та фінансова безпека
- •63. Фінансові показники оцінки фінансового стану підприємств
- •65. Формування та використання коштів централізованих фондів
- •66. Оподаткування підприємств
- •67. Оподаткування населення
- •68. Податок з доходів фізичних осіб
- •69. Податок на землю.
- •70. Податок з власників транспортних засобів
31. Шляхи вдосконалення міжбюджетних відносин в Україні.
Основними складовими міжбюджетних відносин є: розмежування функцій і повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядування і на цій основі розподіл доходів і видатків між окремими видами бюджетів;— надання фінансової допомоги бюджетам тих територій, які мають недостатній податковий потенціал, т.б. здійснення бюджетного регулювання; — забезпечення перерахування надлишкових коштів з бюджетів територій-донорів; — здійснення фінансового вирівнювання як гарантії задоволення потреб населення усіх територіальних громад на однаковому рівні.
Реформування системи міжбюджетних відносин повинно передбачати реалізацію окремих заходів за наступними цілями:
1.З метою встановлення відповідності між видатками та доходами місцевих бюджетів: активізувати економічну та господарську діяльність місцевих органів влади на підвладній території з метою збільшення частки власних та закріплених джерел доходів у місцевих бюджетах і зменшення частки трансфертів, а також збільшення загалом кількості регіонів, які не потребують трансфертів із державного бюджету;– запровадити державні гарантії фінансового забезпечення виконання делегованих повноважень місцевими органами влади; – покласти в основу політики фінансового вирівнювання критерій зацікавлення бюджетів-донорів віддавати кошти, залишаючи певну частку сум перевиконання доходів у розпорядженні місцевих органів влади.
2.З метою удосконалення Формули розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів:– внести зміни до Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів щодо використання індексів відносних видаткових потреб, які дозволять враховувати місцеві особливості розвитку – зокрема, щільність проживаючого населення, рівень екологічного забруднення;– спростити показники та окремі формули, що використовуються при обрахунку міжбюджетних трансфертів;– встановити мораторій на внесення змін до формули упродовж одного бюджетного року.
3.З метою раціоналізації структури трансфертів:– забезпечити пріоритетність надання цільових субвенцій, збільшити частку субвенцій на соціально-економічний розвиток, сформувати механізм запровадження конкурсних процедур фінансування місцевих програм; – застосовувати вибірковий механізм фінансування окремих проектів, ініційованих місцевими органами влади, з наданням переваги тим, які спроможні найшвидше дати економічний ефект і відповідно, сприяти розвитку інших місцевостей.
4.З метою упорядкування механізму забезпечення соціальних видатків:– встановити жорстку відповідність між фінансуванням видатків, які спрямовані на вирішення питань місцевого значення і не враховуються при розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів, і обсягом власних доходів місцевих бюджетів. Інші видатки доцільно фінансувати за рахунок закріплених доходів місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів, що дозволить уникати зустрічних фінансових потоків і посилити контроль за використанням коштів та наданням трансфертів;– покласти в основу бюджетного вирівнювання нормативи соціальних стандартів надання громадянам послуг;
5.З метою заохочення територіальних громад до наповнення бюджетів, передусім у частині доходів, які не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, і збільшення частки видатків, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів: – встановити частку відрахувань від надходжень з податку на доходи фізичних осіб до другого кошика доходів місцевих бюджетів;
– включити до переліку видатків першого кошика видатки на соціальний захист, соціальне забезпечення, культурно-мистецькі та спортивні заходи, а також видатків на утримання об’єктів соціальної інфраструктури, що переходять у комунальну власність.
6. З метою подальшої децентралізації бюджетної системи:– упорядкувати вживання норм „міжбюджетні трансферти”, „міжбюджетні відносини” у різних законодавчих актах;
– розробити заходи (формування механізму, визначення відповідальних, формування інформаційної, кадрової та технічної бази) щодо встановлення прямих відносин між Державним бюджетом та бюджетами міст районного значення, сіл і селищ.
У реальній ситуації, яка склалася в Україні у сфері розвитку місцевих бюджетів, доречно звернутися до вивчення і практичного застосування досвіду фінансового регулювання відносин „центру” і „території” інших держав.