- •1.Необхідність, зміст та ознаки фінансів.
- •2.Етапи становлення та розвитку фінансової науки.
- •3.Функції та роль державних фінансів.
- •4. Зміст і структура фінансової системи
- •5.Взаємозв’язок окремих ланок фінансової системи, їх характеристика.
- •6. Фінансовий механізм реалізації фінансової політики.
- •7. Фінанси в системі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту
- •8. Сутність і види державної фінансової політики
- •9. Призначення, економічна суть та ознаки бюджету
- •10. Структура і принципи побудови бюджетної системи України
- •11. Бюджетна система України та зарубіжних країн
- •12. Типи бюджетних систем
- •13. Призначення бюджетної класифікації
- •14. Функціі органів законодавчої та виконавчої влади у бюджетному процесі
- •15. Призначення та роль державного бюджету
- •16. Сутність, структура та динаміка доходів і видатків державного бюджету
- •17. Бюджетна класифікація.
- •18. Бюджетний дефіцит: види, джерела фінансування та економічні наслідки.
- •19. Бюджетний процес та основні функції його учасників
- •20. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями
- •21. Роль та функції Міністерства фінансів України в системі управління фінансами.
- •22. Суть та ознаки програмно-цільового методу планування видатків бюджету
- •23. Місцеві бюджети, їх призначення та роль у бюджетній системі.
- •24. Структура доходів місцевих бюджетів
- •25. Критерії розмежування видатків між місцевими бюджетами
- •26. Становлення та розвиток державного казначейства України
- •27. Роль місцевих фінансових органів в управлінні фінансами
- •28. Державні органи фінансового контролю в Україні
- •29. Проблеми стабілізації та оздоровлення бюджетної системи України
- •30. Шляхи оздоровлення системи державних фінансів України.
- •31. Шляхи вдосконалення міжбюджетних відносин в Україні.
- •32. Економічна природа державного кредиту як складової державних фінансів
- •33. Державний борг: структура, динаміка та методи його обслуговування
- •34. Міжбюджетні трансферти в Україні та формульний метод їх розрахунку
- •35. Пдв: порядок розрахунку та проблеми адміністрування
- •36. Пенсійний фонд України, порядок його формування та використання коштів
- •37. Передумови виникнення й розвитку податків.
- •38. Перспективи та напрямки реформування пенсійної системи в Україні
- •39. Податок з доходів фізичних осіб: порядок розрахунку та сплати.
- •40. Податок на прибуток підприємств: порядок розрахунку та сплати.
- •41. Прибуток підприємницьких структур та принципи його оподаткування.
- •42. Співробітництво України з міжнародними фінансовими інститутами
- •43. Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасової втрати працездатності і витратами зумовленими народженням і похованням.
- •44. Формування та використання коштів позабюджетних фондів соціального призначення
- •45. Вплив системи оподаткування підприємств на їх фінансово-господарську діяльність
- •46. Економічна природа й призначення міжнародних фінансів
- •47. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
- •48. Зміст і принципи фінансового планування на підприємстві
- •49. Зміст та основні принципи організації фінансів підприємницьких структур
- •51. Економічна суть податків, їх ознаки, функції та класифікація
- •53. Види фінансового планування на підприємстві
- •54. Зміст та основні принципи організації фінансів підприємницьких структур різних форм. Власності.
- •55. Напрями реформування податкової системи України.
- •56. Перспективи та напрямки реформування пенсійної системи в Україні
- •59. Правові і організаційні форми бюджетної системи
- •60. Соціальне страхування в Україні та перспективи його розвитку на сучасному етапі.
- •61. Становлення та розвиток податкової системи України
- •62. Міжнародна фінансова політика та фінансова безпека
- •63. Фінансові показники оцінки фінансового стану підприємств
- •65. Формування та використання коштів централізованих фондів
- •66. Оподаткування підприємств
- •67. Оподаткування населення
- •68. Податок з доходів фізичних осіб
- •69. Податок на землю.
- •70. Податок з власників транспортних засобів
2.Етапи становлення та розвитку фінансової науки.
Термін фінанси з’явився у 13 ст., в перекладі з латинської financia означає обов’язкову сплату грошей. В Німечині в цей час слово фін означало хабарництво, вимагання. З розвитком інституту державності завжди виникає потреба у розподільчих і перерозподільчих відносинах в умовах ек. розвитку. Вперше в сучасному тлумаченні цей термін став застосовуватися у Франції, де під фін розумівся процес мобілізації грошових коштів правлячою елітою та визначення напрямів їх використання. В Німеччині фінанси – це процес вимагання, лихварства. Пізніше, як необхідність вирішення практичних завдань в управлінні фінансовим господарством. З розвитком державності у середні віки значно прискорювався процес становлення і розвитку фінансів як цілісної науки. Найзначніше наукове дослідження кінця 16 ст. Належать Ж.Бодену. В 1577 р. вийшла його праці “Фінансові резерви держави”. Першими доходами він вважав домени, регалій, а потім податки, основними видатками: забезпечення охорони території; утримання короля, князя; будівництво і ведення війн. У 17ст. Значний внесок у становлення фін науки зробили англійські вчені Мен, Локк, Гоббс. Основні їхні праці пов’язані з проблемами оподаткування. У 2 половині 17ст. Буда оприлюднена відома праця В. Петті “ Трактат про податки і збори”. Він вперше дає наукове трактування податків, значення грошей і економ., ціну речей. В Італії з’являється перша фінансова література, авторами якої є Макіавелі, Карафа. На той час джерелами поповнення скарбниці є: 1. доходи від доменів (земля); 2. доходи від регалії (від монопольного становища); 3. доходи від податків. Податки – надзвичайне джерело поповненняскарбниці. При натуральному господарстві податки сплачувалися в натуральній формі. При незначній диференціації майнової маси, коли відбувалося відокремлення різних видів діяльності, з’являються подушні, поземляні, майнові податки, які не передбачали певного еквіваленту. Предметом фінансової науки є господарство публічного характеру, вона відбиває сукупність відносин, щодо добування та використання матеріальних коштів. У Німеччині працювали над податками, у Франції над державним балансом та джерелами оподаткування, у Англії над питанням законності державного устрою. В Італії, вивчаючи управління фінансами тоталітарного королівства, прийшли до висновку, що основою бюджету повинні бути доходи від доменів, а податки не повинні стягуватися на постійній основі. Держава повинна будувати суспільні споруди, відповідати за охорону території. У Франції Боден визначав сім джерел доходів державної казни: військова здобич, домен, подарунки інших держав, збори союзників, доходи від торгівлі, ввізне та вивізне мито, данина. Фінанси «нерви держави». Як самостійна фінансови наука виникла досить пізно, об’єднувала різні знання. Меркантелісти в Німеччині Дорф, Юсті, Зонненфельс. Юсті – батько фінансової науки. Наву епоху у розвитку фінансової науки відкрили А. Сміт і Д. Рікардо. Сміт започаткував принципи оподаткування (зручний час, зрозумілий і чітко визначений спосіб, податки сплачувалися у відповідності до одержаного доходу, витрати щодо стягнення не повинні перевищувати надходження від податків). У 19 ст. фінанси стають універсальним і дуже активним елементом життя, його починають скрізь використовувати. 1832 р. у Німеччині автором Рау опубліковано « Основні початки фінасової науки». У 20 ст. найбільший вплив на розвиток фінансової науки сдійснили кейнсіанці і монетаристи. У російській науковій літературі слово фінанси з’явилося лише наприкінці ХVIII століття. Найвидатнішою науковою працею того часу слід вважати «Книгу о скудности и богатстве» І. Т. Посошкова. Ця книга давала низку порад, як поповнювати царську скарбницю. У ХІХ столітті спостерігалося деяке пожвавлення в розвитку фінансової науки. Цього часу виходить робота М. І, Тургеньєва «Досвід теорії податків» - перша російськомовна наукова праця, присвячена фінансовій науці. Треба відзначити особливі заслуги в розвитку фінансової науки І. Х. Озерова. Його підручник «Основи фінансової науки» і нині є науковим доробком із найповнішим викладом багатьох фундаментальних положень фінансової науки. Робота радянських економістів, і насамперед тих, які займалися теорією фінансів не зробила належного внеску в фінансову науку, оскільки вчені дотримувалися помилкових марксистських позицій. Фактично в умовах соціалізму фінансової науки не існувало. Фінансова наука в Україні розвивалася в контексті її розвитку в Російській імперії. Питанням фінансів займався І. Я. Франко, йому він присвятив біля 40 книг. До числа визначних українських економістів-фінансистів належать також М. І. Туган-Барановський, М. Добриловський, М. І. Мітіліно, М. Х. Бунге. В 20 ст. На розвиток фін вплинули 2 школи: кейнс. і мон. Вони вик. однакові терміні – доходи, видатки, дефіцит, але мають різні підходи до регулюванню макроек. процесів. Основні інструменти К: державні видатки і податки. Осн акцент – стимулювання попиту. Дефіцит бюджету розгляд як активний засіб позбавлення економ активності суб’єктів гос-ня. Осн.інстр.м: пропозиція грошей – це основний існтремент. Виступали за жорстке узгодження доходів і видатків бюджету. В 21 ст. Характерне поєднання економіки з психологію, соціологією і математикою.