- •2.Природа философских проблем.Основной вопрос философии
- •3.Проблема метода в философии.Диалектика и догматизм.Еклектика и софистика.
- •4.ФИлософия в системе культуры
- •5.Философское содержание проблемы бытия. Понятия субстанции, его мировоззренческое методологическое значение
- •8.Пространство и время как форма существования материи.Изменение понятий о пространстве и время в ходе развития философии и науки.
- •10.Свідомість. Її виникнення й сутність .Структура свідомості .Свідоме й невідоме.Самосвідомість.Емоції й воля як елементи свідомості.
- •11.Идеальное и материальное .Сознание и язык.Сознание и мозг.
- •13Субъект и объект познания
- •14.Принцип единства диалектики.Логики и теории познания
- •15/Диалектика чувственного и рационального в познании .Сенсуалызм и рационалызм.
- •16/Практика как основа и критерий познания действительности
- •17/Понятия объективной истины/Истина и Заблуждение .Неправда
- •19/Диалектика относительной и абсолютной истины.
- •20.Сущность и роль интуиции в процессе познания
- •21.Форми научного познания.Факт ,Проблема,гипотеза,идея.Теория Формы научного знания
- •40. Закони взаємопереходу кількісних та якісних змін у діалектиці.
- •42. Закон заперечення заперечення у діалектиці.
- •43.Предмет Соц.Философ.
- •52. Сучасна філософія про сутність людини та смисл її життя.
- •Життя як продукування смислу.
- •54. Соціальна структура суспільства.
- •55. Социальная эволюция
- •60. Полісемантичність поняття "суспільно-економічна формація"
- •64. Освіта, наука, техніка як фундаментальні основи життя українського етносу
- •66. Особистість у вимірах філософського аналізу
- •70. Поняття духовного життя суспільства
- •75. Структура моралі: моральна свідомість
- •77. §1. Релігія — форма суспільної свідомості.
- •80. Місце й роль людини в історії
- •108. Рационализм и материалистическая физика Рене Декарта 1596 1650
- •109. Гносеологія й навчання про державу Томаса Гоббса Погляди т. Гоббса на державу
- •110. Материалистический емпіризм навчання про первинні вторинні якості Джона Локка
- •111.Рационалистична гносеология пантеистична метофизика Баруха Спинози 1632-1804
52. Сучасна філософія про сутність людини та смисл її життя.
Суттєвою рисою людського буття є його здатність ставати проблемою для самого себе. Тільки про людину достеменно відомо, що вона здатна, по-перше, задавати собі питання про власне місце і призначення у світі і, по-друге, в залежності від відповіді на це питання обирати з-поміж можливих варіантів спосіб власної реалізації, власний життєвий шлях, Відтак традиційна філософська проблема сенсу людського буття, як і пов'язана з нею проблема свободи волі, закладена, можна сказати, в самій специфіці людської поставті у світі.
Способи осмислення людського буття:
Життя як продукування смислу.
Життя як втілення смислу. Інший, альтернативний шлях осмислення людиною власного буття передбачає пошук у зовнішньому світі або ж у духовній сфері якихось готових ідеалів, планів, рецептів, схем, які мали б заздалегідь визначати людське життя, надаючи тим самим йому певної осмисленості.
Спілкування як здобуття життєвого смислу Це означає, що вони передбачають лише один-єдиний «логос», єдине джерело осмислення – в першому разі діяльність самої людини, в другому – ті чи інші відокремлені від цілісності буття ідеали або ціннісні взірці, що є замкнутими, начебто «сліпими» для будь-яких інших можливих смислоутворюючих впливів. Фіксується певний смисловий центр, відносно якого людина формулює своє життєве завдання, котре зводиться до утвердження того, що з даного центру походить, – у першому разі до самоутвердження через власну діяльність, у другому – до утвердження деяких обраних ідеалів, цінностей, тощо.
53/ Производство —
Это один из возможных видов деятельности организации или физического лица, направленный на создание конечного продукта или услуги. Производство является процессом создания материальных благ и услуг, необходимых для существования и развития общества. Созданные в процессе производства блага завершают своё движение в процессе потребления. Потребление является целью производства лишь во внерыночных системах хозяйства. В системе рыночного хозяйства непосредственной целью производства является получение прибыли. Постоянно повторяющийся процесс производства называется общественным воспроизводством. Общество не может перестать потреблять, не может и перестать производить, следовательно, общество не может существовать, не воспроизводя постоянно все элементы производства.
54. Соціальна структура суспільства.
Опорним при дослідженні соціальної структури є поняття соціальної групи. Одним з перших визначив його Т.Гоббс. У своїй основній праці «Левіафан» він писав, що соціальна група - це сукупність певного числа людей, об'єднаних спільним інтересом чи спільною справою. В соціумі Гоббс виділив такі соціальні групи, як упорядковані та неупорядковані, політичні й приватні тощо.
Згодом поняття соціальної групи набуло дещо іншої інтерпретації. Наприклад, Л. Гумплович однозначно пов'язував його з біологічними (расовими) ознаками людей. Ч.Кулі наголошував на важливості так званих первинних груп - сім'я, сусіди, товариські об'єднання.
К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін підкреслювали історичний характер соціальної структури суспільства та вирішальну роль у ній таких соціальних об'єднань, як класи.
У сучасній соціальній філософії поняття «соціальна група» є опорним. Слід розрізняти малі, середні й великі соціальні групи.
Классы – большие группы людей различающихся
- по их месту в исторически определенной системе общественного производства, по их отношению к средствам производства, по их роли в общественной организации труда, по размерам доли общественного богатства, которой они располагают,классы – это группы людей, одна из которых может присваивать труд другой благодаря их различию в системе общественного уклада.
- Это основные класообразующие признаки.
К вспомогательным относятся: уровень образования, характер и содержание труда, образ жизни…
В качестве ведущего критерия теория социальной стратификации предлагает соц. престиж.
Главными считаются самооценки людей и их социальные позиции.