4.3.2 Огляд літератури
Літературний огляд складається з розділів, підрозділів, пунктів. Кожен розділ починається з нової сторінки. Розділи слід формувати таким чином, щоб матеріал кожного наступного розділу був логічним продовженням матеріалу попереднього і виходив з нього. Кількість підрозділів визначають студент і його керівник.
При роботі над літературою студент повинен суворо додержуватись теми бакалаврської випускної роботи і не обтяжувати її сторонніми, загальновідомими, дріб'язковими матеріалами.
Не слід також огляд літератури перетворювати на переказ підручників з окремих розділів товарознавства.
В огляді літератури повно і систематизовано відображається сучасний стан питання, яке має вирішуватись в бакалаврській випускній роботі На основі викладених в огляді літературних даних студент обґрунтовує необхідність проведення експериментальної частини.
Використані в огляді літератури дані мають бути підтверджені посиланнями на джерела літератури або інформації.
Всі використані студентом літературні джерела повинні бути занесені в список літератури, що дозволяє робити висновок про науковий рівень бакалаврської роботи і правильність вибору шляхів і засобів висвітлення поставленої мети.
При роботі над оглядом літератури студент може користуватись:
- спеціальною науково-технічною літературою з питань, що розробляються в бакалаврській роботі: монографії, статті в періодичній літературі, в журналах відповідних галузей легкої, харчової промисловості, торгівлі, реферативних збірниках наукових праць вищих навчальних закладів і науково-дослідних інститутів, газетах , використовувати Інтернет, тощо;
- поряд з вітчизняними виданнями знайомитись з працями зарубіжних авторів в перекладі, з експрес-інформацією галузі торгівлі харчової, легкої промисловості;
- інструкціями і документами нормативного характеру, відомчими наказами, циркулярними листами відповідних міністерств України;
- стандартами, технічними умовами, технічними регламентами, технологічними інструкціями на вітчизняні та зарубіжні товари, щоб порівняти вимоги до асортименту і якості вітчизняних та імпортних товарів;
довідковими виданнями.
Бажано, щоб, аналізуючи дані вивченої літератури, студент-випускник висловлював і свою особливу думку.
Крім названих вище джерел літератури рекомендується користуватись матеріалами торговельних організацій або підприємств, адміністративних центрів, декількох або однієї торговельної організації, магазину, бази, об'єднання, асоціації.
4.3.3 Експериментальна частина
В розділі «Поняття, об'єкти, предмети методи проведення митної експертизи» висвітлюються декілька питань.
У митних цілях проводиться велика кількість різних експертиз, необхідних для забезпечення ввезення товарів належної якості, забезпечення безпеки ввезеного товару та ін .
Спочатку дається визначення та характеристика «Поняття митної експертизи», як спеціального науково-практичного дослідження, що проводиться експертами з метою рішення завдань митної справи для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення вимог митного законодавства. Посадовими особами митних органів можуть призначатися такі експертизи, перелік яких не є вичерпним: а) ідентифікаційні; б) матеріалознавчі; в) товарознавчі; г) експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів; д) технологічні та інші.
Експертиза проводиться експертами митних лабораторій та інших установ, окремими фахівцями, що призначаються посадовою особою митного органу, у проведенні якої знаходиться справа про порушення вимог митного законодавства. Експертом може бути особа, що має необхідні знання для надання відповідного висновку. Експертами (лат. expertus — знаючий, досвідчений) прийнято називати універсально освічених людей, що володіють як енциклопедичними пізнаннями, так і спеціальними знаннями, професійними навичками вимог МК України, виносять постанову про взяття проб і зразків.
Митний експерт мусить бути професійно інформованим: — про нормативні вимоги національних стандартів і регламентів, на відповідність яким проводиться експертиза; — про порядок (методичний, організаційний, економічний і правовий)проведення митної експертної діяльності за рубежем. Кваліметрична інформованість насамперед виражається у знанні експертом основ кваліметрії — науки, що займається кількісними методами оцінки якості продукції. Кваліметрія використовує основні методи кількісної оцінки і сучасну аналітичну апаратуру, а також прагнення експерта знайти і застосувати найбільш об'єктивну експертну оцінку якості досліджуваних матеріалів і виробів, у тому числі здійснювати правильний вибір номенклатури показників якості і грамотно будувати їх оцінні шкали. Проби та зразки беруться у мінімальній кількості, що забезпечує можливість проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) за нормативами, затвердженими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
В другій частині питання вказуються об'єкти, предмети експертизи, місце, де проводились дослідження, організація та підприємство, матеріали які збирались, вивчались і використовувались в бакалаврській роботі, а також наводиться логічна модель експериментальних досліджень.
В третій частині питання «Методи досліджень» дається перелік таких методик, які використовувались при дослідженнях. Якщо автором використовувались загальновідомі методики, на які існують стандарти, то їх не описують, а тільки наводять в списку використаних джерел назву і номер стандарту.
Якщо використовувались нові методики, або ті, на які відсутні стандарти, а існують в літературі описи, то вони описуються детальніше, це стосується і методик, розроблених самим автором.
Джерела літератури, з яких наведені методики досліджень, включаються в «Список використаних джерел».
Експериментальна частина бакалаврської роботи - це її наукова основа. І тому залежно від теми і у відповідності з нею експериментальна частина може
поділятись на декілька підрозділів, логічно пов'язаних метою і змістом. В їх описуванні визначається мета і програма досліджень, одержані дані, цифрові результати, їх пояснення і т.д.
З метою чіткої постановки експериментальних і теоретичних робіт студент повинен розробити загальний план проведення досліджень, зразок якого представлений нижче (рис. 1).
Далі студент обирає методи дослідження (органолептичні, фізико-хімічні мікробіологічні, або реологічні) для визначення показників якості продукту. При цьому проводиться необхідна нумерація формул, посилань на літературні джерела за наступним зразком.
Доцільно скласти логічну модель експериментальної частини. Логічна модель являється принциповою схемою моделювання послідовності проведення досліджень в бакалаврській роботі.( рис.1).
Результати дослідження обов’язково аналізуються. В описі експериментів зазначається їх мета, наводиться зміст, таблиці, рисунки тощо. Для дослідження обирається не менше 4-5 зразків товарів. При дослідженні лабораторних показників якості зразків продукції проводиться не менше двох паралельних випробувань. За кінцевий результат береться середнє арифметичне цих випробувань.
Рис.1. Логічна модель експериментальної частини.
Логічна модель може мати інший вигляд і залежить від мети та завдань, визначених темою бакалаврської роботи.
Приклад проведеня товарознавчої експертизи при митному контролі масла вершкового різних виробників.
Перший етап експертизи полягає у ідентифікації продукції.
Для оцінки якості при приймальній експертизі якості масла вершкового робиться вибірка або об'єднана проба, розмір якої повинен бути не менше встановлених норм. Методи відбору проб для масла вершкового нормуються ГОСТ 26809 «Правила приемки, методы отбора и подготовка проб к анализу». Результати дегустацій можуть бути виражені у вигляді опису окремих показників, а також у балах. У останньому випадку повинна бути розроблена шкала балової оцінки або повинні застосовуватись стандартні шкали.
Для ідентифікації зразків буде обрано по два зразки вітчизняного і зарубіжного виробництва, так як при написанні бакалаврської роботи потрібно буде розглядати об’єкт випускної бакалаврської роботи з митної точки зору. На даний час проводиться як експорт, так і імпорт молочної продукції. Тому я буду досліджувати зразки імпортної та експортної продукції - масла вершкового. Ідентифікацію зразків масла потрібно починати з аналізу маркування даних зразків вимогам ДСТУ 4399:2005. Результати дослідження заносимо до таблиці Х1:
Таблиця Х1