14.2. Аналіз витрат

за елементами і статтями

Найбільш корисним для вивчення змін у структурі витрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами витрат. Елемент­ні витрати — це однорідні за складом витрати підприємства. До них належать матеріальні затрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші грошові ви­трати (табл. 14.2). Аналіз витрат за елементами дає змогу не ли­ше вивчити зміни у структурі собівартості, а й охарактеризувати галузеві особливості (матеріаломісткість, фондомісткість, енерго-місткість, трудомісткість виробництва).

Таблиця 14.2

ЗАТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВО, %

Показник	Уся промисловість (2002 р.)	Звіт 1990 р.	Звітний рік	Відхилення <+,-)
1. Матеріальні затрати 2. Втрати на оплату іірацІ 3. Відрахування їй соціаль­ні потреби 4. Амортизація 5. Інші витрати	69,2 П,1 4,0 5,9 9,8	53,6 10,9 1,7 14,7 19,1	70,9 7,9 4,8 11,0 5,4	+17,3 -3,0 +3,1 -3,7 -13,7
Разом	100,0	100,0	100,0	—

149

У табл. 14.3 наведено дані за статтями витрат. Аналіз зазви­чай починають з оцінювання загального виконання плану собівар­тості продукції. Потім переходять до вивчення відхилень по окре­мих видах витрат. При цьому слід ураховувати, що деякі відхи­лення по статтях собівартості можуть бути наслідком дії одного І того самого фактора. Наприклад, підвищення механізації пращ може спричинити зниження витрат на заробітну плату, але підви­щити певною мірою витрати на утримання та експлуатацію устат­кування.

Таблиця і 4.3

СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ЇА СТАТТЯМИ ВИТРАТ, тис. ірн

Показник	Фактично випущена товарна продукція		Відчилення
	:іа плановою собівартістю	за фактичною собівартістю	абсо­лютне	%
1. Сировина й матеріали 2. Зворотні відходи (відні­маються) 3. Куповані вироби, напів­фабрикати й послуги коопе­рованих підприємств 4. Зарплата основна вироб­ничих робітників 5. Зарплата додаткова вироб­ничих робітників 6. Відрахування на соціаль­не страхування 7. ЗагальновиробничІ витрати 8. Втрати від браку	160 3 175 108 8 35 147 X	157 5 193 114 10 39 157 5	-3 +2 + 18 +6 +2 +4 +10 +5	-1,8 +66.6 + 10;3 +5,6 +25,0 + 11,4 +6.8
Виробнича собівартість	630	670	+40	+6,35

Ще один комплексний фактор — збільшення купованих виро­бів і напівфабрикатів. Він збільшує суму відповідних матеріаль­них затрат, а це обов'язково веде до зниження витрат на заробіт­ну плату, відрахувань на соціальне страхування, зменшує витрати на сировину та матеріали й, імовірно, за іншими статтями. Отже, негативні відхилення за одними статтями не можна розглядати завжди ізольовано від позитивних відхилень за іншими статтями. Природно, це ускладнює аналіз за статтями витрат. Проте дія та­ких комплексних факторів має місце не дуже часто. Зазвичай від­хилення за кожною статтею собівартості спричинюють поодино­кі фактори, які не виходять за межі цієї статті.

150

Після вивчення загальної картини відхилень за статтями собі­вартості необхідно перейти до ретельнішого аналізу витрат за окремими статтями собівартості продукції.

14.3. Аналіз матеріальних затрат

Аналізуючи матеріальні затрати, необхідно враховувати, до якої галузі належить досліджуване підприємство. Це зумовлює різний вміст матеріалів і сировини у собівартості продукції, тоб­то матеріаломісткість продукції. Загалом в обробних галузях ви­робництва питома вага цих затрат дуже велика. Особливо це сто­сується легкої і харчової промисловості.

Далі необхідно встановити, які технологічні процеси засто­совуються, наскільки вони досконалі та сучасні, тобто безвід­ходні. Нині особливу увагу слід приділяти затратам пального та електроенергії у зв'язку з їх дефіцитністю і великою вартіс­тю. У деяких галузях промисловості (енергомісткі виробницт­ва) аналіз використання енергетичних ресурсів має пріоритет­ний характер.

Аналіз матеріальних затрат полягає в порівнянні фактичного їх обсягу з плановим чи базовим і в обчисленні впливу окремих факторів на виявлені відхилення. Специфіка цих факторів і кон­кретна методика дослідження їх залежать від особливостей тех­нології, а також від використовуваних видів сировини, матеріалів та енергоносіїв.

Проте завжди слід виявляти вплив таких факторів:

1. зміни питомих затрат сировини та матеріалів на одиницю продукції ■— фактор «норм»;

2. зміни собівартості заготівлі одиниці сировини та матеріалів — фактор «цін».

Останній фактор складається з таких трьох підфакторів:

а) зміни купівельних цін з урахуванням усіх доплат і знижок;

б) транспортних затрат, до яких належать і вантажно-розван­ тажувальні;

в) заготівельних затрат.

Зміна питомих затрат сировини та матеріалів може відбувати­ся з причин:

а) пов'язаних із виконанням плану технічного розвитку в за­ ходах, спрямованих на зниження норм витрачання;

б) зумовлених іншими відхиленнями від поточних норм ви­ трачання.

151

Розглянемо розрахунок впливу факторів «норм» і «цін» на підставі даних табл. 14.4.

Таблиця 14.4

МАТЕРІАЛЬНІ ЗАТРАТИ НА РЕДУКТОР «А» (20 000 шт.)

Матеріал	За планом			Фдаично			Відхи­лення. (гр. 6 -гр. 3)
	норма гіатрат, Кі	ціна, грн	сума, грн	норма витрат,	Ціна, грн	сума, грн
А	1	2	3	4		6	7
1. Литтю 2. Прокат чорних металів 3. Латунь листова 4. Інші матеріали	2 10 0,5 X	1,5 2,5 3 X	3,0 25,0 1,5 15	1,8 11 0,6 X	2,0 1 4	3,6 22 2,4 14	+0,6 -3,0 +0,9 -1
Разом	X	ж	44,5	X		42	-1 Ч

І етап деталізації відхилення

При загальній економії матеріалів 2,5 грн на один виріб пере­витрати за двома видами матеріалів становили 1,5 грн (0,6 + 0,9). Це й буде резервом зниження матеріальних затрат у розрахунку на 1 виріб. Дані беруть з рядка 7 таблиці.