9.1. Суть та правове забезпечення концесій
Скорочення обсягів державного фінансування, незначні обсяги довгострокового кредитування банківським сектором та невеликі обсяги іноземних інвестицій порівняно з їх потребою викликало необхідність у розробці та впровадженні нових механізмів залучення фінансових ресурсів до реального сектору економіки, одним із яких є механізм концесій.
Верховна Рада України 16 липня 1999 р. прийняла Закон України "Про концесії". Цим зроблено черговий крок у правовому регулюванні інвестиційних процесів, розширенню можливості використання державного та комунального майна. У внутрішньому законодавстві договір концесій згадувався і раніше. Так, у Законі України "Про режим іноземного інвестування" він був названий як один із договорів, на підставі якого можуть здійснюватися іноземні інвестиції в Україну. Проте лише після прийняття Закону України "Про концесії" це положення перестало бути декларативним.
Цей закон визначає поняття та правові засади регулювання відносин концесій державного та комунального майна, а також умови, порядок їх здійснення з метою підвищення ефективності використання державного і комунального майна та забезпечення потреб громадян України в товарах (роботах, послугах).
Термін "концесія" походить від латинського concessio - поступка. Під концесією традиційно розуміється договір, який держава укладає з суб'єктом підприємницької діяльності (як правило, іноземним інвестором), на експлуатацію промислових підприємств, земельних ділянок, природних ресурсів або підприємство, створене на основі такого договору.
Законом визначено, що концесія — надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній та фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесій (строкове платне володіння), за умови взяття суб'єктом підприємницькоїдіяльності (концесіаром) на
328
Розділ IX. Нормативно-правове забезпечення концесій
себе зобов'язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику.
Відносини концесії мають майновий аспект. Для забезпечення договору концесії відповідно до вказаного Закону концесіонеру може передаватися таке майно: цілісні майнові комплекси підприємств або системи цілісних майнових комплексів підприємств, які забезпечують комплексне надання послуг у визначений Законом строк діяльності: об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, які можуть бути добудовані з метою їх використання для надання таких послуг, спеціально побудовані об'єкти відповідно до умов концесійного договору.
Відповідно до Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440, цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності.
Статтею 3 Закону України "Про концесії" передбачено, що у концесію можуть надаватися об'єкти права державної чи комунальної власності, які використовуються для здійснення діяльності у таких сферах господарської діяльності (крім видів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства можуть здійснюватися виключно державними підприємствами та об'єднаннями) (рис. 25).
Об'єктами права державної чи комунальної власності, які надаються у концесію, можуть бути (ст. З Закону):
а) майно підприємств, які є цілісними майновими комплексами або системою цілісних майнових комплексів, що забезпечують комплексне надання послуг у сферах діяльності;
б) об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, які можуть бути добудовані з метою їх використання для надання послуг щодо задоволення громадських потреб у сферах діяльності;
в) спеціально збудовані об'єкти відповідно до умов концесійного договору для задоволення громадських потреб у сферах діяльності, що визначені статтею 3 Закону.
Суб'єктами концесії є дві сторони: концесіонер і концесієдавець (див рис. 27):
329
Горбач Л.М., КаунО.Б. Ринок фінансових послуг
