1.3. Становлення ринку фінансових послуг в Україні

Основу ринку послуг складає величезна і швидко зростаюча частина - сфера фінансових послуг. Предметом обміну на цьому ринку є фінансові послуги, які є результатом діяльності фінансового сектора: банківські, страхові, інвестиційні послуги, операції з цінними паперами.

Розвиток промисловості призводить до вивільнення робочої сили, яка поглинається сферою послуг і відповідно розширюється до необхідності "виробничих" послуг, що дають можливість продавати товари спільно з послугами.

Змінилася структура надання послуг. Зросла частка професійних послуг державних та недержавних банківських установ, небанківських заощаджувальних інститутів, державних інститутів на ринку фінансових послуг, контрактних небанківських фінансових інститутів.

Загалом основними стимулами росту ринку фінансових послуг є:

- розвиток НТП, впровадження нових форм банківських, страхових, інвестиційних послуг (наприклад, банківські послуги через систему Internet);

- довгостроковий економічний підйом, який призводить до росту доходів, а отже — до додаткових потреб у послугах, наприклад у галузі лізингового кредитування;

24

Розділ І. Сутність та умови формування ринку фінансових послуг

• деіндустріалізація розвинутих країн і трансформація їх національних господарств у так звані "економіки послуг" (зокрема надання страхових і банківських послуг);

• розвиток світового ринку послуг призводить до нових видів страхування (наприклад, розвиток туризму призводить до появи особистого страхування, без полісу якого жоден турист не допускається в іншу країну);

• необхідність ефективного використання капіталу (наприклад, страхові галузі отримують високі доходи, які можуть бути джерелом нових доходів);

• розвиток такої сфери міжнародної діяльності банків як надання фінансових послуг, тобто здійснення лізингових, трастових і факторингових операцій.

Основні тенденції, характерні для сучасного етапу розвитку ринку фінансових послуг, безпосередньо пов'язані з еволюцією економічних систем і специфічними особливостями функціонування фінансових ринків.

Аналізуючи основні тенденції розвитку ринку фінансових послуг, не можна не згадати про таку характерну особливість 70—90-х p.p. XX ст. як суттєве посилення ролі небанківських фінансових інститутів, до яких належать страхові компанії, інвестиційні фонди, фонди, що спеціалізуються на операціях із цінними паперами (інвестиційні банки) тощо.

Іншою, не менш значущою тенденцією, є розширення сфери діяльності фінансових корпорацій, яке є результатом не лише зростання кількості наданих послуг, а й небувалої консолідації фінансово-кредитних установ. Розширення номенклатури послуг в умовахжорсткої конкуренції відбувається за рахунок освоєння нових напрямів діяльності чи об'єднань таких напрямів, як банківська справа, страхування, операції з нерухомістю, цінними паперами, консультаційні послуги тощо.

Трансформування економіки України характеризується впливом низки чинників неекономічного характеру, таких як поведінка уряду, економічна культура та економічний порядок, схильність до заощад­ження, недовіра фізичних осіб до суб'єктів господарювання, низький рівень розвитку ринкової інфраструктури тощо. Все це в цілому призводить до нерозвиненості ринку фінансових послуг та їх слабкого впливу на економічне зростання.

Дестабілізуючими чинниками для становлення ринку фінансових послуг є:

- постійні зміни в законодавчій базі, що призводить до появи

25

Горбач Л. М., КаунО.Б. Ринок фінансових послуг

нових параметрів і правил взаємодії між суб'єктами надання послуг;

- залишки адміністративно-планових методів господарювання, які не можна подолати шляхом лише законодавчої діяльності — їх необхідно витісняти новими усталеними ринковими структурами. Йдеться про монополізацію економіки, суб'єктивізм, менталітет споживачів і диктат виробників тощо.

За цих умов основними пріоритетними напрямками розвитку вітчизняного ринку фінансових послуг є:

• стабілізація законодавчої бази, запровадження системи врегулювання оптимальних норм і методів через найвпливовіші, а головне, ефективні та стимулюючі важелі;

• проведення адміністративної реформи і, зокрема, реформи Міністерства фінансів у напрямі вдосконалення його організаційної структури, уточнення функцій, підвищення ролі і статусу;

• централізація та організаційна оформленість обігу цінних паперів через створення єдиної біржової системи;

• запровадження та розвиток таких інститутів, як ринок застави, іпотечні кредити, споживчі кредити, на умовах доступності для вітчизняного інвестора;

• залучення на ринок нереалізованого інвестиційного потенціалу домашніх господарств;

• створення системи захисту прав інвесторів;

• розвиток різноманітної довірчої діяльності, операційного страхування;

• формування учасника ринку фінансових послуг як суспільного інституту, тобто такого учасника, для якого соціально зумовлені й історично обумовлені закони, норми, звички і стереотипи, що склалися в суспільстві, є настільки очевидними, що не потребують офіційних угод між контрагентами, які діють в економіці.

Серед найбільш значних передумов формування ринку фінансових послуг в Україні є: розвиток альтернативного сектора економіки, формування ринкової інфраструктури, комерціалізація банківської сфери, відміна монополії зовнішньої торгівлі, пільговий порядок оподаткування доходів із цінними паперами. Все це дозволяє посилити платоспроможний попит, який нині формується на ринковій основі. Основним критерієм повинні стати вигідність вкладання капіталу в рамках ринкового механізму і конкурентоспроможність тих, хто хоче його залучити.

26

Розділ І. Сутність та умови формування ринку фінансових послуг

Поява нового закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" спрямована на утворення ринку фінансових послуг, посилення захисту небанківських фінансових установ, захисту інтересів споживачів фінансових послуг та створення системи державного регулювання за діяль­ністю з надання фінансових послуг. Так, визначено базові категорії, порядок укладання договорів про надання фінансових послуг, умови створення та діяльності фінансових установ, а також встановлено порядок державного нагляду за ринками фінансових послуг. Це дало змогу реалізувати як саму потребу в державному регулюванні ринків фінансових послуг, так і визначити мету та регулятивні функції спеціального уповноваженого державного органу.

Цим Законом передбачається утворення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг зі статусом центрального органу виконавчої влади, підлеглого безпосередньо Президенту і підзвітного Верховні Раді.

Метою діяльності Державної комісії є подальший розвиток ринку фінансових послуг, захист інтересів споживачів фінансових послуг, контроль за прозорістю, відкритістю ринків фінансових послуг.