3.2. Правове забезпечення надання фінансових послуг

В Україні встановлена така структура нормативно-правового регулювання ринку фінансових послуг залежно від суб'єктів під­приємницької діяльності, які надають фінансові послуги в Україні (див. рис. 9).

Система законодавства щодо регулювання ринків фінансових послуг передбачає наявність спеціального законодавства, що регулює діяльність окремих видів небанківських фінансових установ і ринків фінансових послуг, функціонування рамкового законодавства, зокрема:

• законодавства, яке визначає організаційно-правові засади створення та управління діяльністю небанківських фінансових установ;

• законодавства про режим оподаткування діяльності небан­ківських фінансових установ;

• законодавства, яке регулює договірні правовідносини в процесі надання фінансових послуг;

82

Розділ III. Державне регулювання ринків фінансових послуг

- законодавства, яке визначає механізми забезпечення прозорості та захисту прав кредиторів, інвесторів і вкладників у небанківських фінансових установах тощо.

Рис.9. Структура нормативно-правового регулювання ринку фінансових

послуг в Україні

Структура нормативно-правового регулювання ринку фінансових послуг для небанківських фінансових установ складається з двох рівнів (див. рис. 9). На першому рівні системи нормативно-правового

83

Горбач Л. М., КаунО.Ь. Ринок фінансових послуг

регулювання ринку фінансових послуг стоїть Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", яким визначені загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкуренто­спроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забез­печення єдиної державної політики у фінансовому секторі України. Закон складається з восьми розділів.

У першому розділі визначені: сфера дії закону і законодавство про регулювання діяльності з надання фінансових послуг.

У другому розділі "Умови надання фінансових послуг" розгля­даються види фінансових послуг, умови отримання права на здійс­нення операцій із надання фінансових послуг і порядок складання відповідного договору.

Третій розділ "Умови створення та діяльності фінансових установ" містить положення, що стосуються організаційних правил, капіталу фінансової установи, порядку прийняття рішення при конфлікті інтересів, достовірності реклами та інформації про діяльність цих підприємств, прав клієнта на інформацію, порядку започаткування їх функціонування, реорганізації таліквідації, обліку та звітності, вимог до зовнішнього аудиту, недопущення обмеження конкуренції на ринках фінансових послуг, запобігання легалізації (відмив.ання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

У четвертому розділі визначаються мета, форми державного регулювання ринків фінансових послуг, органи, що здійснюють його, а також умови співпраці та координаціїдіяльності між цими органами.

П'ятий розділ присвячений висвітленню засад організації, повно­важень і порядку діяльності спеціально Уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг. Зокрема, тут наводяться умови створення і ліквідації Уповноваженого органу, його завдання і повноваження, порядок призначення і звільнення з посади голови цього органу, інспектування фінансових установ.

У шостому розділі "Ліцензування діяльності фінансових установ" визначені види діяльності, що ліцензуються, документи, які подаються органу ліцензування для одержання ліцензії, порядок прийняття рішення про видачу або відмову у її видачі, відомості, що містить цей документ, та порядок його видачі.

84

Розділ III. Державне регулювання ринків фінансових послуг

Сьомий розділ "Заходи впливу" містить порядок застосування заходів впливу, їх види, штрафні санкції, що застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності — юридичних осіб за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, порядок їх застосування за порушення правил діяльності суб'єктами підприємницької діяльності — юридичними особами на цих ринках, адміністративна і кримінальна відповідальність за правопорушення, пов'язані з діяльністю на ринках фінансових послуг, підстави призначення тимчасової адміністрації, вимоги до тимчасового адміністратора та умови його призначення.

У восьмому розділі включено порядок набрання чинності закону та завдання для органів державного управління і фінансових установ з приводу коректної дії його в правовому полі держави.

На другому рівні системи нормативно-правового регулювання ринку фінансових послуг розробляються і впроваджуються нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, інших урядових органів, які встановлюють принципові норми державного регулювання і покликані переважно для розшифрування і деталізації окремих положень основного закону.

Фундаментальну основу структури системи нормативно-правового регулювання ринку фінансових послуг для банківських фінансових установ складають Закони України " Про банки і банківську діяльність" і "Про Національний банк України" (див. рис. 9). Безумовно, визначальні засади першого рівня системи закладені в першому законі, який включає сім розділів.

У першому розділі "Загальні положення" визначаються предмет і мета закону, сфера його застосування, особливості структури банківської системи України, організаційно-правові форми банку, істотні ознаки державних, кооперативних, банків, банківських об'єднань , спілок та асоціацій.

У другому розділі розглядаються питання створення, державної реєстрації, ліцензування діяльності та реорганізації банків, звертається увага на такі моменти формування діяльності банку, як: склад учасників, найменування, статут банку, порядок подання документів на державну реєстрацію, підстави для відмови в її проведенні, умови видачі банківської ліцензії та випадки, за яких Національний банк України може відкликати цю ліцензію, а також особливості порядку відкриття філій і представництв банків на території України та їх реорганізації.

85

Горбач Л. М., КаунО.Б. Ринок фінансових послуг

У третьому розділі "Капітал, управління, вимоги до діяльності Банків" наведені питання формування капіталу, фондів та резервів банку, визначені основи управління банком і вимоги до його діяльності. До важливих складових цього розділу належать питання регулювання відносин банку з клієнтами, розкриття банківської таємниці і запобігання легалізації грошей, набутих злочинним шляхом. У четвертому розділі "Регулювання банківської діяльності. Банківський нагляд" наведені повноваження Національного банку України, форми регулювання та організаційні засади його нагляду за банківською діяльністю. Важливе місце цього розділу належить розкриттю загальних засад ведення бухгалтерського обліку в банках, висвітленню порядку подання ними звітності центральному банку країни, організації проведення інспекційних перевірок банків.

П'ятий розділ "Тимчасова адміністрація та ліквідація банків" містить положення про призначення тимчасової адміністрації, термін її дії з вказівкою вимог до осіб, які входять до складу цієї адміністрації, їх прав та обов'язків, умов припинення діяльності. Друга частина цього розділу розкриває особливості проведення ліквідації банків із визначенням її підстав, вимог до ліквідатора, повноважень і наслідків його призначення, а також порядку оцінки майна, його продажу та задоволення вимог до банку в результаті ліквідаційної процедури.

У шостому розділі визначається механізм оскарження рішень Національного банку України, а у сьомому — порядок набрання чинності закону "Про банки і банківську діяльність".

Діяльність банківських фінансових установ в Україні регулюється також Законом України "Про Національний банк України", яким визначено правовий статус, функції, повноваження і принципи роботи центрального банку країни. Закон вміщує п'ятнадцять розділів.

Першим розділом визначається правова основа діяльності, розмір статутного капіталу, вимоги економічної самостійності, доходи, видатки і функції головного банку країни.

Другий розділ " Керівні органи Національного банку" присвячений відображенню системи управління Національного банку України, визначенню повноважень, складу, порядку роботи Ради і Правління Н БУ, функціональні обов'язки їх голів.

У третьому розділі "Організаційні основи та структура Націо­нального Банку" розглядаються особливості структуризації системи центрального банку і правовий статус його філій (територіальних управлінь).

86

Розділ III. Державне регулювання ринків фінансових послуг

У четвертому розділі "Грошово-кредитна політика" визначаються основні засади грошово-кредитного регулювання, його засоби і методи; порядок встановлення норм обов'язкових резервів і процентних ставок; особливості управління золотовалютними резервами, проведення операцій на відкритому ринку, а також регулювання імпорту та експорту капіталу.

П'ятий розділ "Управління готівковим грошовим обігом" обумовлює повноваження Національного банку щодо організації обігу готівки в Україні. Цим розділом обумовлюються організаційні засади обігу банкнот і монет; встановлення офіційного курсу гривні, забезпечення її конвертованості.

У шостому розділі "Організація розрахунків та бухгалтерського обліку" визначаються повноваження центрального банку країни щодо регулювання розрахунків і бухгалтерського обліку для банківських фінансових установ.

Сьомий розділ "Операції Національного банку" містить інформацію про види таких операцій і участь банку в міжнародних організаціях.

У восьмому розділі "Діяльність Національного банку щодо операцій з валютними цінностями" встановлюються повноваження центрального банку у сфері валютного регулювання При цьому звертається увага на такі важливі аспекти діяльності банку у цій сфері, як дисконтна і девізна валютна політика, формування використання і зберігання золотовалютного резерву.

Дев'ятим розділом "Взаємовідносини з Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України" перед­бачаються вимоги підзвітності Національного банку, правовідносини з центральним органом виконавчої влади з вказівкою обмежень втручання органів влади у виконання функцій і повноважень Ради і Правління банку та надання кредитів державі.

У десятому розділі "Банківське регулювання і банківський нагляд" визначаються повноваження центрального банку щодо здійснення наглядових та регулятивних функцій; умови його доступу до інформації; порядок встановлення економічних нормативів і резервів забезпечення ризиків, а також застосування заходів впливу до порушників банківського законодавства.

Одинадцятий розділ "Службовці Національного банку" присвя­чений встановленню статусу працівників банку, видів забороненої діяльності і вимог збереження таємниці для цих осіб.

У дванадцятому розділі "Організація банківської статистики та статистики платіжного балансу" визначені права центрального банку

87

Горбач Л. М., КаунО.Б. Ринок фінансових послуг

щодо визначення форм звітності та правил її складання й обов'язку забезпечення гласності з питань банківської діяльності і статистики платіжного балансу Національного банку.

У тринадцятому розділі "Аудит Національного банку" визначаються контролюючі функції цього банку у формах внутрішнього і зовнішнього аудиту.

Чотирнадцятим розділом "Особливі положення" визначаються обмеження діяльності Національного банку і зобов'язання зі сплати податків.

У п'ятнадцятому розділі визначено порядок набрання чинності цим законом.

Другий рівень системи нормативно-правового регулювання ринку фінансових послуг для банківських фінансових установ забезпечується шляхом прийняття відповідних підзаконних актів, передовсім Правлінням Національного банку України. Основне призначення цих документів - розкриття у формі понять і механізмів банківського регулювання правових норм, закріплених у Законах України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України".

На першому рівні нормативно-правового регулювання ринку цінних паперів для учасників ринку цінних паперів перебувають Закони України "Про цінні папери і фондову біржу" і "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Першим законом визначені умови і порядок випуску цінних паперів, а також порядок регулювання посередницької діяльності в організації обігу цінних паперів. Цей закон складається з двох розділів.

У першому розділі розкривається сутність поняття цінних паперів та їх емітента; детально розглядаються окремі види цінних паперів, зокрема акції, облігації, казначейські зобов'язання, ощадні серти­фікати і векселі (подаються характеристики цих паперів, правила випуску, придбання і виплати доходів за ними). У кінці розділу наводяться правила реєстрації та обігу цінних паперів.

Другим розділом "Фондова біржа" розкриваються суть, правове положення і правила фондової біржі. Крім того, передбачається окремо положення щодо захисту майнових прав інвеститорів і державного контролю за випуском і обігом цінних паперів.

Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" складається з вісімнадцяти статей. Перші три статті стосуються визначення термінів, мети і форм державного регулювання ринку цінних паперів. У четвертій і п'ятій статтях подаються види

88

Розділ III. Державне регулювання ринків фінансових послуг

професійної діяльності на цьому ринку, органи, шо здійснюють його державне регулювання. Наступні три статті висвітлюють призначення, завдання і повноваження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Статті дев'ята, десята й одинадцята присвячені питанням складу і прав уповноважених осіб ДКЦПФР, її взаємо­відносин з правоохоронними та іншими державними органами, а також відповідальності юридичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів. У 12—15 статтях визначаються порядок накладення штрафів за порушення юридичними особами правил діяльності на ринку цінних паперів, відповідальність за адміністративні правопорушення, кримінальна і майнова відповідальність за порушення законодавства про цінні папери, а також відповідальність Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та її посадових осіб. Останні три статті закону містять загальні засади порядку розгляду спорів; повноваження саморегулівних організацій у сфері регулювання і контролю за ринком цінних паперів; фінансування та матеріально-технічне забезпечення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

На другому рівні системи нормативно-правового регулювання ринку фінансових послуг для учасників ринку цінних паперів формуються і запроваджуються нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, інших урядових органів, які встановлюють принципові норми державного регулювання і покликані переважно розшифровувати і деталізувати окремі положення основних законів.