8.5. Умови формування і функціонування кредитних спілок

Відповідно до Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка — це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному

313

Горбач Л. М., Каун О. Б. Ринок фінансових послуг

кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунокоб'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Інакше кажучи, кредитні спілки є специфічними організаціями фінансової взаємодопомоги громадян, які мають неприбуткову кооперативну основу.

Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки зі своїм найменуванням, власну символіку.

Діяльність кредитних спілок здійснюється на засадах рівноправності їх членів; кожен член спілки, незалежно від розміру грошового внеску, має право одного голосу під час вирішення питань діяльності спілки.

Членами кредитної спілки у тому числіїїзасновниками, можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, досягли 18 років, не обмежені судом у дієздатності і не перебувають у місцях позбавлення волі.

Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки.

Члени кредитної спілки, перш за все, мають право одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються їм відповідно до статуту спілки, одержувати відсотки на свій пайовий внесок.

Кредитні спілки можуть об'єднувати осіб за місцем їх роботи, проживання, за професійною ознакою, за ознаками членства у громадській організації, належності до релігійної організації.

Заснування кредитної спілки здійснюється шляхом укладення їх засновниками угоди, шо визначає порядок підготовки проекту статуту спілки та його затвердження.

Кредитна спілка може бути створена на підставі рішення установчих зборів за участю не менше як 50 осіб, які можуть бути членами спілки та об'єднані хоча б однією з таких ознак: мають спільне місце роботи або навчання, належатьдо однієї місцевості (включаючи районні та обласні), профспілкової, іншої громадської або релігійної організації, проживають в одному селі, селищі, місті, що не має районного поділу, районі або районі в місті. Кредитна спілка діє на основі статуту, який затверджується установчими зборами і містить:

• назву кредитної спілки, її статус, юридичну адресу;

• склад, порядок утворення і діяльності органів управління спілкою, порядок управління спілкою, порядок утворення філій та відділень спілки, повноваження;

314

Розділ VIII. Ломбардні послуги та кредитні спілки

• умови і порядок прийому до спілки та вибуття з неї;

• права й обов'язки членів спілки;

• розміри та порядок сплати вступних та членських внесків;

• порядок використання коштів спілки, вт. ч. порядок і умови надання кредитів членам спілки, розмір відрахуваньта порядок формування фондів, шо утворені спілкою, порядок звітності та контролю;

• порядок припинення діяльності спілки і вирішення майнових питань, пов'язаних з її ліквідацією.

У статуті кредитної спілки можуть передбачатися інші положення, які стосуються діяльності кредитної спілки. Статут кредитної спілки не повинен суперечити чинному законодавству України.

Легалізація кредитної спілки здійснюється шляхом її реєстрації в порядку, передбаченому законодавством України.

Для державної реєстрації кредитної спілки її засновники подають заяву встановленого зразка, до якої додається угода про заснування кредитної спілки, статут кредитної спілки, відомості про склад статутних органів, загальну чисельність членів кредитної спілки, документи про сплату реєстраційного збору.

Державна реєстрація кредитних спілок проводиться за наявності всіх необхідних документів протягом одного календарного місяця. Органи державної реєстрації зобов'язані у 5-денний термін від дня прийняття рішення про реєстрацію кредитної спілки повідомити про це передбачений законом уповноважений орган та видати кредитній спілці свідоцтво про реєстрацію встановленого зразка.

Дані щодо зареєстрованих кредитних спілок вносяться до Реєстру кредитних спілок. Відповідальність за відповідність законодавству українських документів на підставі яких здійснюється реєстрація, несуть кредитна спілка і реєструючий орган. Статут кредитної спілки з питань кредитування та розрахунків погоджуються з НБУ. Кредитна спілка відповідно до свого статуту:

• надає кредити членам спілки, у тому числі під заставу на умовах їх платності, строковості та збереженості в готівковій та безготівковій формі;

• приймає вступні та пайові внески від членів спілки;

- розподіляє доходи на вклади членів спілки пропорційно до внесених ними коштів;

• створює фонди спілки, в т.ч. позичковий та резервний, зберігає кошти в установах банків;

• виступає поручителем виконання членами спілки зобов'язань перед третіми особами;

315

Горбач Л.М., Каун О.Б. Ринок фінансових послуг

- надає позички іншим кредитним спілкам, асоціаціям кредитних спілок за наявності вільних коштів, використовує кошти на потреби розвитку руху кредитних спілок з благодійною метою.

Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 10% вартості активів кредитної спілки. Кредитна спілка має право самостійно встановлювати:

• розмір плати (відсотків), яка нараховується кредитною спілкою на депозитні внески її членів;

• розмір плати (відсотків) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою;

• ціни (тарифи) на послуги, що надаються кредитною спілкою;

• види кредитів, що надаються кредитною спілкою, умови надання та терміни повернення кредитів;

- способи забезпечення кредитних зобов'язань, вимоги щодо забезпечення погашення кредитів.

Діяльність кредитної спілки здійснюється через її органи управ­ління, до яких належать загальні збори членів кредитної спілки, правління, кредитний та наглядовий комітет.

Чинним законодавством детально регламентується компетенція кожного з цих органів, зокрема прийняття статуту, затвердження результатів фінансової діяльності, визначення порядку надання кредитів, порядок використання майна та вільних коштів тощо.

Найвищим керівним органом кредитної спілки є загальні збори, які визначають структуру та повноваження виконавчих органів спілки.

До виключного відання загальних зборів спілки належить внесення змін і доповнень до статуту спілки, прийняття рішення про припинення діяльності спілки.

Майно кредитної спілки складається з фондів кредитної спілки та коштів доходу, що залишаються у розпорядженні кредитної спілки після сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), відсотків за внесками та покриття операційних витрат, а також іншого майна, що є власністю кредитної спілки.

Майно кредитної спілки складається з вступних та членських внесків, надходжень від кредитних операцій спілки, продажу пропаганди спільних матеріалів, виробів із власною символікою, проведення свят, фестивалів, лекцій тощо та надходжень, одержаних на підставах, що не суперечать законодавству України.

Доходи кредитної спілки утворюються з надходжень від кредитних операцій, проведення свят, фестивалів, лекцій, тощо після покриття

316

Розділ VIII. Ломбардні послуги та кредитні спілки

матеріальних втрат, сплати передбачених законодавством України податків та інших платежів.

Нерозподілений дохід, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у т. ч. між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків.

Для забезпечення фінансової стабільності кредитна спілка утворює резервний фонд. Розмір резервного фонду та порядок його формування визначаються статутом кредитної спілки. Резервний фонд має становити 5—15 % від коштів кредитної спілки. Кредитна спілка може зберігати кошти резервного фонду на депозитних рахунках у банках.

Позичковий фонд кредитної спілки утворюється за рахунок вступних та членських внесків і використовується для надання позик членам спілки. Розмір позичкового фонду затверджується загальними зборами членів спілки. Кредитна спілка може приймати до позичкового фонду пожертвування від фізичних та юридичних осіб.

Вкладом члена кредитної спілки є вступний та членські внески. Вклад члена кредитної спілки становить його частку у майні спілки.

Кошти, внесені членами кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (відсотки), належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки можуть розмішуватися спілкою на депозитних рахунках в установах комерційних банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і у національній асоціації кредитних спілок України, а також державні ЦП, перелік яких встановлюється уповноваженим органом.

У разі припинення членства з ініціативи члена спілки йому сплачується вартість частини майна спілки, пропорційна його частці у майні спілки.

Член кредитної спілки може взяти позичку у розмірі, що виз­начається статутом спілки. Позичка у частині, яка перевищує грошовий внесок члена спілки, надається під заставу майна або майнових прав в установленому порядку. Підставою надання позики є заява члена кредитної спілки, у якій вказується мета одержання позички, джерела та строки повернення. Порядок розгляду заяви, надання позики, атакож порядок та умови повернення позики визначаються статутом кредитної спілки.

317

Горбач Л.М., Каун О. Б. Ринок фінансових послуг

Управління кредитною спілкою здійснюється на демократичних засадах, що означає, шо незалежно від моменту вступу чи розміру внеску, кожен учасник кредитної спілки має право одного голосу. Таким чином забезпечується захист інтересів усіх без винятку учасників кредитної спілки. Кредитна спілка є відкритою організацією, в якій кожному гарантовано вільний вхід і вихід.

Найвищим органом управління кредитної спілки є загальні збори, на яких з числа їх учасників формують:

• спостережну раду, яка представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами, що скликаються раз на рік;

• ревізійну комісію, яка контролює фінансово-господарську діяльність кредитної спілки;

• правління кредитної спілки, яке є виконавчим органом, що здійснює керівництво її поточною діяльністю;

• кредитний комітет — орган, відповідальний за організацію кредитної діяльності спілки.

За рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть створюватися й інші органи управління.

Оскільки кредит у кредитній спілці можуть отримати лише її учасники, то можна відмітити ще одну специфічну рису — всі її клієнти є її учасниками. Однак, незважаючи нате, що учасниками кредитної спілки є лише фізичні особи, підприємства також можуть отримати кредит через своїх представників, які є її членами.

Суть неприбуткової діяльності кредитної спілки полягає в тому, що кінцевою метою її діяльності є не отримання прибутку від наданих послуг, а самі послуги, що надаються членам спілки. Саме тому надання послуг відбувається на рівні, максимально наближеному до собівартості, яка забезпечує витрати на формування фондів та нарахування відсотків на внески членів кредитної спілки.

Фінансовий характер діяльності кредитної спілки робить її схожою до інших учасників фінансового ринку, зокрема банків. Між цими структурами є багато як спільного, так і відмінного. Спільним є те, що і банки, і кредитні спілки на ринку діють як фінансові посередники, створені для задоволення потреб споживачів у фінансових ресурсах. Вони мають можливість акумулювати кошти від тих, хто має в даний момент їх надлишок і передавати тим, хто відчуває в них нагальну потребу. Принциповою відмінністю між цими структурами є мета діяльності кожної з них: отримання прибутку для банку і надання фінансових послуг для кредитної спілки. За кордоном кредитні спілки у своєму розвитку все

318

Розділ VIII. Ломбардні послуги та кредитні спілки

більше наближаються до банків, але основна відмінність зберігається: вони обслуговують тільки своїх учасників.

З приводу конкуренції між банками та кредитними спілками, можна сказати, що вона існує у сфері залучення заощаджених коштів фізичних осіб та на ринку споживчого кредитування. У сфері бізнесового мікрокредитування, особливо в селах, кредитні спілки є чи не єдиним джерелом фінансування малих та середніх підприємств. Відповідно до переваг кредитних спілок можна віднести максимальну наближеність їх до безпосередніх отримувачів послуг, а також можливість позичальника за спрощеною схемою отримати кредит навіть у незначних розмірах. Кредитні спілки також мають можливість виваженіше підходити до відбору членів, а отже, і до своїх клієнтів, тому при видачі кредиту можна не так ретельно перевіряти кредито­спроможність позичальника. Банкам не завжди вигідно мати справу з дрібними позичальниками через значні адміністративні затрати. Вони більш зацікавлені у "крупних" клієнтах. Крім того, кредитні спілки надають своїм членам низку інших послуг.

Новітня історія кредитних спілок в Україні розпочалася у 1993 р. з Указу Президента України, яким було затверджено "Тимчасове положення про кредитні спілки в Україні", а в січні 2002 р. набрав чинності Закон України "Про кредитні спілки".

Загальний обсяг активів кредитних спілок у 2003 р. становив близько

206.4 млн грн. Майже 93 % активів розміщені в кредитах, що становить 191,6 млн грн (з них із порушенням режиму сплати - 8 млн грн). Лише 7 % активів складають основні засоби та грошові кошти в касі, на поточних рахунках, депозитних рахунках у банках тощо. Державні цінні папери представлені в складі активів лише однієї кредитної спілки.

Загальний розмір капіталу кредитних спілок складає на сьогодні 76,2 млн грн, який на 12,1 % сформований за рахунок резервного капіталу, на 62,3 % — пайового капіталу, на 25,6 % — додаткового капіталу. Кошти, залучені від членів кредитної спілки на депозитні рахунки, становлять

108.5 млн грн. Інші зобов'язання кредитних спілок формуються з кредитів банків, коштів, отриманих на безоплатній основі та інших запозичень і складають 1,4 млн грн. Таким чином, зобов'язання кредитних спілок на 18 % більше їх власного капіталу.

Більша частина кредитних спілок сконцентрована в м. Києві та Київській області, а також у Донецькій, Луганській, Харківській, Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях. У кредитних спілках об'єднано понад 300,0 тисяч фізичних осіб.

319

Горбач Л.М., Каун О. Б. Ринок фінансових послуг

Види кредитів, які надаються кредитними спілками, можна умовно поділити за об'єктами кредитних відносин на грошові та товарні, за суб'єктами — на споживчі та підприємницькі.

Грошові кредити — відповідно надаються грішми за письмовою заявою члена кредитної спілки у разі позитивного висновку кредитного комітету. Грошові кредити надаються під заставу майна, що належить позичальнику. Застава не вимагається, якщо за позичальника поручителем є інший довірений член кредитної спілки або платоспроможна особа, яка може виконати зобов'язання за кредитом у випадку їх невиконання пози­чальником. Також грошові кредити можуть отримати члени, які мають накопичення на своїх рахунках у кредитній спілці (за рахунок пайових внесків або на депозиті), проте лише в межах суми відповідних накопичень. Обсяг кредиту, наданого одному позичальнику, обмежується законодавством і не може перевищувати 20 % капіталу спілки.

Товарні кредити — кредитна спілка сплачує повну суму за вибраний покупцем товар, побутову техніку, автомобіль, житло (у будь-якому магазині), а член кредитної спілки отримує товар і частками повертає всю сплачену суму за товар, одночасно сплачуючи відповідні відсотки. При цьому часто кредитні спілки вимагають сплатити перший внесок за користування товарним кредитом у розмірі від 10 до 40 % вартості товару, що купується. До повного погашення зобов'язань за товарним кредитом товар залишається заставою або власністю кредитної спілки.

Споживчі кредити — надаються фізичним особам на купівлю побутової техніки, меблів, комп'ютерів тощо, для здійснення ремонтів квартири, машини, проведення весілля, купівлі об'єктів нерухомості, на оплату освітянських послуг, на туристичну путівку тощо. Тобто на все, для чого можуть знадобитися гроші пересічному споживачеві у повсяк­денному житті. Споживчі кредити можуть бути як товарними, так і грошовими. На сьогодні споживчими товарними кредитами найчастіше користуються для задоволення побутових потреб, проте поступово набуває популярності грошове кредитування, зокрема для покриття витрат на здобуття освіти, проведення ремонтів житла.

Підприємницькі кредити — надаються переважно на поповнення обігових коштів або на придбання, будівництво чи ремонт основних засобів. Підприємницькі кредити також можуть бути грошовими і товарними. Але отримати грошовий товарний кредит можна також під бізнес-план. Хоча процедура отримання такого кредиту набагато складніша за інші. Межа кредитів на підприємницьку діяльність встановилася на рівні 5—25 тис.грн.

320

Розділ VIII. Ломбардні послуги та кредитні спілки

Кредитування не здійснюється у таких випадках:

• на внесення платежів у бюджет, позабюджетні фонди та лізингові платежі;

• на формування та збільшення статутного фонду;

• позичальникам, майно та рахунки яких перебувають у податковій заставі;

• позичальникам, оцінка фінансового стану яких свідчить про високий ступінь ризику;

• позичальникам, які мають прострочену заборгованість за кредитом та відсотками, за винятком випадків поновлення кредитів;

• на будівництво об'єктів, за відсутності оформленого належним чином документа, що підтверджує право власності на землю або право користування нею.

Порядок створення та реєстрації кредитної спілки передбачає виконання чотирьох основних кроків.

Крок перший. Організація ініціативної групи з кількох осіб, які знають економіку, право, бухгалтерію, та які ще до Установчих загальних зборів встигнуть опанувати існуюче законодавство про кредитні спілки і, за можливістю, ознайомляться з практикою діяльності існуючих кредитних спілок. Ініціативна група здійснює всю необхідну підготовчу роботу з проведення Установчих зборів спілки. У першу чергу, така робота полягає в підготовці проектів установчих документів та залученні необхідної для заснування спілки кількості однодумців.

Крок другий. Установчі Збори повинні прийняти обов'язкові рішення, які фіксуються у протоколі зборів. До таких рішень, зокрема, належать:

1. Рішення про створення кредитної спілки з відповідною назвою, за яке повинні проголосувати не менше 50 осіб, що беруть участь у зборах, оскільки саме у такому складі може бути створена спілка.

2. Рішення про прийняття Статуту спілки та тексту угоди про її заснування.

Статут кредитної спілки повинен містити:

• назву кредитної спілки, її статус, юридичну адресу;

• склад, порядок утворення і діяльності органів управління спілкою, порядок утворення філій і відділень спілки, їх повноваження;

• умови і порядок прийому до спілки та вибуття з неї;

• права й обов'язки членів спілки;

• розміри та порядок сплати вступних і членських внесків;

• порядок використання коштів спілки, в тому числі порядок і умови надання кредитів членам спілки, розмір відрахувань та порядок формування

321

Горбач Л.М., Каун О.Б. Ринок фінансових послуг

фондів, утворюваних спілкою, порядок звітності та контролю;

— порядок припинення діяльності спілки і вирішення майнових питань, пов'язаних з її ліквідацією.

У Статуті кредитної спілки можуть передбачатися інші положення, які стосуються діяльності кредитної спілки та не суперечать законодавству України.

Під час підготовки Статуту спілки варто орієнтуватися на текст "Типового статуту кредитної спілки", щоб уникнути в майбутньому проблем при погодженні статуту регіональним управлінням НБУ. Особливо це стосується питань, пов'язаних із фінансовою діяльністю спілки (розділ 4 "Типового статуту").

3. Рішення про обрання відповідних статутних органів. Як правило, кредитні спілки обирають стартовий склад Правління спілки в кількості 5 членів, кредитного комітету — 3 членів та наглядового комітету - З членів.

4. Рішення про уповноваження кількох учасників Установчих Зборів (як правило, членів обраного правління) для підписання від імені засновників спілки засновницької угоди.

Крім цього, Установчі Збори можуть приймати інші рішення, необхідні на думку засновників, зокрема: визначити порядок покриття витрат на реєстрацію; прийняти положення про роботу окремих органів управління та формування спеціальних фондів; визначити структуру та політику надання послуг тощо.

За результатами проведення Установчих зборів складається протокол, який підписують їх голова та секретар. До протоколу у вигляді додатку готується список учасників зборів, що взяли участь у створенні спілки. Крім прізвища, ім'я та по-батькові учасників удодатку вказуються основні паспортні дані учасників.

Крок третій. Погодження Статуту спілки відповідним регіональним управлінням Національного банку та підписання угоди про заснування спілки.

Погодження Статуту спілки регіональним управлінням Націо­нального банку України здійснюється згідно з наказом Голови Правління НБУ № 41 від 17 березня 1994 р. "Про Положення про погодження Статуту кредитних спілок з питань кредитування та розрахунків і надання позичок кредитними спілками". Згідно з вищевказаним наказом під час розгляду Статуту Національний банк ретельно перевіряє:

• склад засновників, який має бути не менш як 50 осіб;

322

Розділ VIII. Ломбардні послуги та кредитні спілки

• визначення джерел коштів для формування позичкового резерв­ного та інших фондів;

• кредитні операції;

• функції загальних зборів, Правління, Кредитного та Наглядового комітетів з питань кредитування та розрахунків.

Національний банк у разі встановлення невідповідності Статуту вимогам чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України у письмовій формі надає Кредитній спілці, а при необхідності органу державної реєстрації, свій висновок щодо питань із кредитування і розрахунків.

У разі погодження на титульній сторінці трьох примірників Статуту робиться надпис: "Статут Кредитної спілки (вказується назва) питань кредитування та розрахунків погоджено".

Щодо підписання засновницької угоди, то на практиці часто виникає ситуація, коли нотаріуси вимагають, щоб така угода підписувалася всіма учасниками Установчих зборів, що вказані у додатку до протоколу цих зборів.

Крок четвертий. Для державної реєстрації згідно з частиною першою п. 10 Тимчасового положення засновники кредитної спілки подають заяву, угоду про заснування, погоджений НБУ статут кредитної спілки, відомості про склад статутних органів (окремо або в протоколі Установчих зборів), загальну чисельність членів кредитної спілки (окремо або у вигляді додатку до протоколу Установчих зборів спілки), документи про сплату реєстраційного збору.

Таким чином, оскільки кредитні спілки утворюються і діють з місцевим статусом (п. 6 Тимчасового положення), то в питаннях їх реєстрації застосовуються норми, згіднозякими проводиться легалізація діяльності місцевих громадських організацій.

Держфінпослуг 22 червня 2004 р. затвердив Положення, яке визначає особливі вимоги до кредитної спілки та об'єднаної кредитної спілки (далі — кредитна спілка) для набуття нею статусу фінансової установи та порядок внесення Держфінпослуг відповідної інформації до Державного реєстру фінансових установ. Це Положення встановлює перелік та вимоги до документів, які необхідно подати кредитній спілці для набуття статусу фінансової установи. Крім цього, кредитна спілка для набуття статусу фінансової установи повинна відповідати певним вимогам зокрема:

• пройти державну реєстрацію (перереєстрацію);

• організаційно-правова форма кредитної спілки повинна виз­начатися якустанова/організація;

323

Горбач Л.М., Каун О. Б. Ринок фінансових послуг

• статут кредитної спілки повинен відповідати вимогам законодавства;

• органи управління кредитної спілки повинні створюватися відповідно до вимог Закону України "Про кредитні спілки";

• вступний та обов'язковий пайовий внески повинні вноситися всіма засновниками (членами) кредитної спілки;

• внутрішні положення кредитної спілки згідно з Переліком внутрішніх положень кредитної спілки, повинні затверджуватися в установленому порядку та відповідати вимогам законодавства тощо.

Положення містить підстави для залишення заяви про внесення інформації до Реєстру без розгляду та підстави для відмови щодо внесення такої інформації до Реєстру. Воно також врегульовує порядок внесення інформації про відокремлений підрозділ кредитної спілки до Реєстру.

Точна інформація щодо діяльності фактично діючих кредитних спілок (а також ломбардів, компаній з довірчого управління фінансовими активами, лізингових та факторингових компаній) з'ясується лише після проведення їх реєстрації і перереєстрації та внесення до Державного реєстру фінансових установ. Згідно з законодавством, діяльність цих компаній не ліцензується, проте дані про такі компанії мають бути внесені до Державного реєстру фінансових установ. Тому прийняття цього розпорядження слід розглядати як черговий крок до впорядкування діяльності кредитних спілок та кращого захисту прав їх клієнтів з метою унеможливлення діяльності таких компаній поза правовим полем.

Це Розпорядження прийнято на виконання Розпорядження Держфінпослуг№ 41 від 28 серпня 2003 р. "Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ", яке передбачає, що вимоги для набуття статусу фінансової установи, порядок внесення інформації до Реєстру та вимоги до документів, що при цьому подаються, встановлюються відповідними нормативно-правовими актами щодо окремих видів фінансових установ.

Діяльність кредитних спілок регулюється не лише Законом України "Про кредитні спілки" від 20 грудня 2001 р. № 2908-Ш. До основних законодавчих і нормативних документів у сфері регулювання кредитних спілок належать Наказ "Про Положення про погодження Статуту кредитних спілок з питань кредитування та розрахунків і надання позичок кредитними спілками", Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України "Про затвердження Положення про реєстрацію кредитних спілок від 11.11.2003 р. № 115.

324

Розділ VIII. Ломбардні послуги та кредитні спілки

Крім основних документів на діяльність кредитних спілок поширюється дія таких правових актів:

1. Наказ Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України № 17/75 від 28 січня 2003 р.

2. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", 24 грудня 2002 p. № 349-IVЗакон України "Про оподаткування прибутку підприємств", 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (включаючи зміни від 26.12.2002 р.)

3. Лист ДПА від 04.11.2002 № 16966/7/15-2317 щодо мобілізації коштів до бюджету.

4. Лист ДПА від 02.10.2002 р. № 6506/6/15-2316 щодо порядку оподаткування внесків кредитної спілки.

5. Постанова НБУ "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 09.08.2002 р. № 297"

6. Постанова НБУ № 297 від 09.08.2002 р. "Про затвердження Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютнихоперацій".

7. Постанова НБУ "Про затвердження Змін до Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України" № 259 від 23.07.2002 р.

8. Постанова Правління Національного банку України "Про порядок погодження територіальними управліннями Національного банку України статутів або змін до статутів кредитних спілок з питань кредитування та розрахунків".

9. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12липня2001 р. №2664-111.

10. Л ист ДПА України " Щодо відповідальності платників податку на прибуток за несвоєчасну сплату податку" від 24.04.2001 р.

11. Наказ Міністерства фінансів України та Головної Державної податкової інспекції України "Про затвердження Інструкції про прибутковий податок з громадян" зі змінами від 05.04.2001 р.

12. Лист Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України "Щодо введення Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття й обліку їх надходження в Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття" від 23.03.2001р.

13. Цивільний кодекс України.

14. Закон України "Про заставу".

325

Розділ VIII. Ломбардні послуги та кредитні спілки

2. Фінансові послуги України: Енциклопедичний довідник. У 6 т. - К: Укрбланковидав,2001.-Т.2, п. 7.4.1,7.4.2; Т. 4, п. 19.4, 19.6.

3. Обушна О. Сучасні тенденції розвитку ломбардного кредитування населення//Банківська справа. —1999. — №5. —С 17—19.

4. Про кредитні спілки: Закон України //www.rada.kiev.ua.

5. Кредитна спілка: свій до свого по своє. - К.: НАКСУ, 2000. - С. 7-9,17,25,31-43,57-65.

6. Шишута О. Кредитні спілки в Україні: сучасне становище та перспективи розвитку// Економіка, фінанси, право. — 2001. № 7. - С 6—8.

7. Бедринець М.Д. Кредитні спілки в системі фінансового забезпечення малого бізнесу // Фінанси України. — 2001. — № 7. — С. 119-155.

8. Правда М. Гроші до спілки: кредитна спілка: реєстрація, діяльність, застава. Бухгалтерський та податковий облік//Дебет-кредит. -2001.-№20.-С. 29-33.

9. Гончаренко В. Кредитні спілки в системі суб'єктів фінансового ринку // Банківська справа. — 2000. - № 4. - С. 24-28.

10. Гончаренко В. Кредитні спілки і кооперативні банки та особливості ЇХ розвитку в Україні // Вісник НБУ. - 2000. - № 1. - С 47-50.

11. Кредитні спілки потребують законодавчого забезпечення ідержавного регулювання// Фінанси України. -1999. — № 11. — С 138-139.

12. ГрицайС, ЛаурікайненЛ. Кредитні спілки як форма соціально-економічного розвитку//Нова політика. - 1999. — № 1. — С. 60—63.

13. Особенности деятельности ломбардов // Сборник системати­зированного законодательства. (Дополнение к "Бухгалтерии"). - 2001. — № 9. - 26 февр. - С. 181-186, 187-191.

327

Горбач Л. М., Каун О.Б. Ринок фінансових послуг

Розділ IX Нормативно-правове забезпечення концесій