8.4. Державне регулювання ринку ломбардних послуг

Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 18.12.2003р.№ 170 "Про затвердження Положення про порядок внесення інформації про ломбарди до Державного реєстру фінансових установ" визначені вимоги, яким має відповідати ломбардна установа.

Ломбард для набуття статусу фінансової установи повинен від­повідати таким вимогам:

• бути створеним у відповідній організаційно-правовій формі згідно з вимогами законодавства;

• мати внутрішні правила та положення, шо регламентують надання ломбардом фінансових послуг, затверджених у встановленому порядку;

-забезпечити наявність спеціального технічного обладнання, облікової та реєструючої системи, необхідних для надання фінансових послуг та забезпечення належного та своєчасного обліку фінансово-господарських операцій відповідно до законодавства (у тому числі обладнання для оцінки майна, програмного забезпечення, комп'ютерної техніки, комунікаційних засобівтощо);

• мати власне або орендоване приміщення призначене для надання фінансових послуг, у тому числі окреме приміщення для зберігання заставленого майна, яке повинно бути обладнане необхідними засобами безпеки, зокрема охоронною сигналізацією та/або відповідною охороною;

• мати укладений агентський договір зі страховою компанією щодо страхування майна, яке приймається у заставу та/або на зберігання;

• вустановчихдокументахломбарду повинен визначатися вичерпний перелік видів фінансових послуг, які надає ломбард;

• заявлений в установчих документах ломбарду статутний капітал повинен бути сформований відповідно до законодавства та установчих документів на дату подання заяви про внесення інформації до Державного реєстру фі нансових установ;

• керівник та головний бухгалтер ломбарду повинні мати вищу освіту та професійний досвід роботи у сфері надання фінансових послуг не менше трьох років або професійний досвід роботи у сфері надання фінансових послуг не менше п'яти років;

• керівником та головним бухгалтером ломбарду не може бути особа, яка має непогашену судимість за корисливі злочини.

Проведення ломбардних операцій в Україні жорстко регулюється законодавчими актами і, перш за все, Законом України "Про заставу".

310

Розділ VIII. Ломбардні послуги та кредитні спілки

Згідно з Господарським кодексом України, здійснювати цей вид діяльності можуть, крім державних підприємств, повні товариства, учасники яких несуть відповідальність за борги товариства всім належним їм майном. Такий порядок, з погляду держави, має забезпечити найбільшу надійність операцій для клієнтів ломбарду.

Ломбардні позики, як один із різновидів цивільно-правових угод, регулюються Цивільним кодексом України. Якщо ломбардна установа здійснює заставні операції, в яких предметами застави є побутові та ювелірні вироби із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, то ця діяльність має здійснюватися відповідно до таких документів:

1. Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними";

2. Постанови Кабінету Міністрів України "Про правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді й виробами з них, що належать суб'єктам підприємницькоїдіяльності на праві власності";

3. "Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на видобування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виготовлення та реалізацію виробів з їх використанням, збирання і переробку твердих і рідких відходів виробництва, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, брухту цих матеріалів, про умови та правила здійснення цих видів діяльності та контролю за їх дотриманням", затвердженої наказом Ліцензійної палати при Міністерстві економіки України та Міністерства фінансів України№ЛП-39від 11.12.1996р.

Відповідно до цих законодавчих актів, реєстрацію ломбардної діяльності здійснюють органи державного пробірного нагляду Міністерства фінансів України шляхом надання ломбардним установам спеціальних ліцензій. Одержання цих реєстраційних документів — досить складна та дорога справа, оскільки для реєстрації ломбардна установа повинна мати спеціальні безпечні сховища та приміщення, складне ювелірне обладнання для здійснення оцінки та зважування ювелірних виробів, дипломованих спеціалістів-ювелірів і т. ін. Органи, що проводять реєстрацію та ліцензування, здійснюють відповідний поточний контроль за діяльністю ломбарді в у розрізі операцій із дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.

У 2003 р. Держфінпослуг провела перевірку діяльності 181 ломбарду і на підставі отриманої інформації виявила, що їх прибуток за перше

311

Горбач Л.М., Каун О.Б. Ринок фінансових послуг

півріччя 2003 p. склав 4,4 млн грн, загальна сума капіталу становить 19 317,6 тис. грн

Загальна сума позик під заставу, наданих цими ломбардами становить 35,5 млн грн, у заставу отримано майна на суму 40,4 млн грн. Основними видами забезпечення є вироби з дорогоцінного металу та дорогоцінного каміння, автомобілі, посуд, побутова техніка, шкіряний одяг, хутро, комп'ютерна та оргтехніка, мобільні телефони, годинники. Відсоткова ставказа наданими позиками коливається від 0,5 до 1 %надень(від 180до 360% нарік).

Послуги ломбардного кредитування неможливо здійснювати без ліцензії Міністерства фінансів. Видачу ліцензій проводить управління із дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння відповідно до Закону України "Про ліцензування деяких видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. та інструкції Мінфіну № 82/350 від 26.12.2000 р. Відзначимо, що Законом України "Про ліцензування деяких видів господарської діяльності" із змінами і доповненнями не передбачено ліцензування ломбардноїдіяльності. Але якщо ломбард займається будь-яким іншим видом діяльності (наприклад, скупкою у населення брухту дорогих металів), він повинен відповідно до п. 8 і 36 ст. 9. названого Закону отримати ліцензію на цей вид діяльності).

Ліцензія на всі ломбардні підприємства видається на 3 роки.

У ліцензійних умовах категорична вимога до ломбарду щодо продажу не викуплених населенням виробівдержаві відсутня. Хочаломбарди продають не викуплені дорогоцінності у Держскарбницю НБУ.

Правила комісійної торгівлі ювелірними виробами законодавчо ще не визначені, на відміну від правил роздрібної торгівлі.

Таке монопольне право держави на викуп дорогоцінних металів і дорогоцінних виробів повинно бути скасоване, а ломбардні підприємства мають самостійно продавати не викуплені населенням ювелірні вироби. Такий дозвіл дав би можливість ломбардам підвищити ціну застави для своїх клієнтів, а, отже, зробити послугу ломбардної позики привабливішою.

Крім стартового капіталу, для беззбиткової діяльності ломбардному підприємству необхідно мати ще 40—60 тис. грн оборотних коштів.

Ломбард може взяти кредит у банку під заставу майнових прав своїх клієнтів, але банки , як правило, уникають таких угод через високий ризик.

Представники ломбардів платять податок на прибуток (25 %), податок на додану вартість (20 %). Спеціальні чи додаткові аудиторські перевірки ломбардів не проводяться.

312

Розділ VIII. Ломбардні послуги та кредитні спілки

Виділяють "золотий ломбард",— в якому приймаються тільки вироби із дорогоцінних металів і з дорогоцінним камінням і "побутовий ломбард", в якому приймають під заставу побутову техніку.

У разі неповернення виданої позички під заставу виробів із дорогоцінних металів, вони реалізуються ломбардом до Державної скарбниці при Н БУ за цінами, які встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з НБУ та Міністерством економіки. Ціни встановлюються тільки на брухт виробів із дорогоцінних металів. Ось чому при заставі вироби оцінюються за ціною брухту.

Така реалізація для ломбарду розглядається як торгівля дорого­цінними металами і вимагає придбання ліцензії наданий вид діяльності.

Питання відсутності єдиної нормативної бази з регулювання ринку ломбардних послугу найближчому майбутньому має бути вирішене. Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні 14.10.2003 р. (протокол № 50) розглянув проекти законів України про ломбарди і ломбардну діяльність та про ломбарди в Україні.

На перше читання винесено два законопроекти, що регламентують діяльність ломбардів, — проект Закону України про ломбарди в Україні № 2424 та урядовий проект Закону України про ломбарди і ломбардну діяльність № 2424— 1.

На підставі попереднього аналізу обох законопроектів Комітет стверджує, шо саме урядовий законопроект є більш системно завершеним, концептуально виваженим та таким, що в цілому відповідає вимогам Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо діяльності ломбарду як фінансової установи".

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу у першому читанні проект Закону України про ломбарди і ломбардну діяльність, внесений Кабінетом Міністрів України (реєстр № 2424—1) з подальшим доопрацюванням його до другого читання з урахуванням у деяких частинах проекту закону України про ломбарди в Україні (реєстр. № 2424), зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи, а також висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.