4.4. Стратегія розвитку ринку банківських послуг

Становлення і подальший розвиток ринкової економіки зумовлює необхідність формування ринку банківських послуг, як системи економічних відносин. При цьому політика держави у відношенні до ринку банківських послуг має грунтуватися на принципі верховенства права і збереженні та зміцненні ринкових засад діяльності банків і використанні переважно опосередкованих методів впливу на процеси, що відбуваються в його межах. Вплив держави на функціонування банків повинен здійснюватися шляхом формування відповідної законодавчої та нормативної бази їх діяльності і ринку банківських послуг та реалізації контролю за виконанням установлених вимог.

Подальший розвиток ринку банківських послуг України повинен грунтуватися на таких принципах та напрямах взаємодії органів державної влади із банківською системою: 1) забезпеченні з боку органів державної влади чіткого дотримання правила щодо невтручання у діяльність банків і створенні рівних умов для їх функціонування; 2) удосконаленні правового поля економічної діяльності шляхом розробки нових, внесення змін та доповнень до чинних нормативно-правових актів; 3) покращенні системи оподаткування банків та банківських операцій; 4) забезпеченні прозорості діяльності суб'єктів господарювання, передусім за рахунок повнішого застосування Між­народних стандартів фінансової звітності та Міжнародних*стандартів аудиту; 5) повернення банками проблемної заборгованості, що забезпечена гарантіями уряду.

Стратегію подальшого розвитку ринку банківських послуг частково відображає Комплексна програма розвитку банківської системи України на 2003 - 2005 p.p. (далі - Комплексна програма), мета якої полягає у визначенні перспектив подальшого її розвитку. Завданням Комплексної програми є виокремлення основних цілей та пріоритетів подальшої розбудови банківської системи, шляхів та напрямів їх реалізації, достатніх передумов для успішного надання банками фінансових послуг в Україні. Програма включає 8 розділів та відповідні заходи, зміст яких сповна розкриває досягнення її мети та завдань. Безпосередньо банківських послуг стосується розділ 6.

За період становлення банківської системи в України розроблені і впроваджені банківські продукти та послуги для юридичних осіб та населення, які притаманні ринковій економіці.

162

Розділ IV. Ринок банківських послуг

Переважна частина цих продуктів, як з позиції обсягів, так і асортименту, належить до операції кредитування. Станом на кінець 2002 р. питома вага процентних доходів банків від кредитування фізичних та юридичних осіб становила понад 60 % від загальної суми доходів банківської діяльності.

Разом з цим, спектр та обсяги кредитних послуг залишаються досить обмеженим - в основному це пряме короткострокове кредитування — тоді як сучасні умови господарювання вимагають нових форм та методів кредитної підтримки.

Протягом останніх років спостерігається тенденція до розширення спектра та обсягів операцій щодо формування ресурсної бази банків. Це проявляється через появу нових, гнучкіших з позиції задоволення потреб клієнтури, депозитних продуктів.

Останнім часом банки також звертають увагу на розширення переліку операцій, які приносять комісійні доходи.

Незважаючи на високі обсяги кредитування, потреби економіки в кредитній підтримці лишаються, здебільшого, незадоволеними. Значною мірою така ситуація продиктована високим рівнем процентних ставок. Проблема високої вартості кредитів обумовлена такими факторами:

• процентні ставки змушені перекривати ризик неповернення кредитів, у тому числі іншими позичальниками;

• неефективною структурою витрат банків, коли процентні доходи є не тільки компенсатором процентних витрат, а й чи не єдиним джерелом покриття витрат адміністративних;

• недосконалою практикою управління кредитним ризиком, зокрема відсутністю інструментів пом'якшення такого ризику;

• недостатньою конкуренцією на ринку банківських послуг та високою вартістю залучених коштів.

Незадоволення потреб економіки проявляється у вузькості асортименту кредитних послуг для різних груп клієнтів.

Разом з тим банкам важливо послідовно виходити на принципово новий напрямок розширення асортименту послуг, поліпшення їх якості, що передбачає впровадження новітніх банківських технологій.

Для розширення спектру та обсягів кредитних продуктів і послуг банків, активізації кредитування банками реального сектору економіки та населення, необхідно:

1. Розширювати форми кредитування підприємств малого та середнього бізнесу за допомогою:

163

Горбач Л. М., Каун О. Б. Ринок фінансових послуг

• створення умов для співіснування великих, малих та середніх банків, які б забезпечували потреби суб'єктів малого та середнього бізнесу у кредитних ресурсах;

• посилення ролі небанківських фінансових установ у підтримці малого та середнього бізнесу.

2. Розширити сферу застосування іпотеки шляхом:

• удосконалення законодавчої та нормативної бази для реалізації механізму цього виду кредитування й ефективного функціонування первинного і вторинного ринків іпотечного фінансування;

• створення і впровадження універсального механізму забезпечення залучення довгострокових небюджетних фінансових ресурсів на ринок іпотечних кредитів (ринок заставних, емісійних іпотечних цінних паперів);

• створення інфраструктури, що забезпечує ефективну взаємодію всіх учасників ринку іпотечних кредитів;

• забезпечення на законодавчому рівні реальної можливості звернення кредитором стягнення і реалізації закладеного майна, створення умов для скорочення процедур розгляду справ, пов'язаних із зверненням стягнення на предмет застави;

- забезпечення надійної системи реєстрації землі, створення державного земельного кадастру та реєстру нерухомого майна.

3. Активніше використовувати консорціумне кредитування, яке вимагає удосконалення нормативно-правової бази.

4. Розширити спектр та територіальне охоплення кредитними послугами населення, у тому числі:

• кредитування молоді на придбання житла та фінансування навчання;

• споживче кредитування;

5. Активніше використовувати лізингові схеми кредитування, зокрема для підтримки підприємств сільського господарства та сфери послуг;

6.Створити систему розкриття інформації про виконання позичальниками зобов'язань перед банками, для чого передбачити:

• створення системи незалежних рейтингових агентств;

• створення кредитних бюро.

7. Повніше використовувати світовий досвід щодо застосування накопичувальних інвестиційних схем (з метою збереження тенденцій щодо збільшення обсягів та спектру пасивних операцій банків), утому числі:

- пенсійних рахунків;

164

Розділ IV. Ринок банківських послуг

• рахунків на оплату навчання;

• рахунків на придбання житла;

• інших схем.

8. Підвищити роль банків у здійсненні довірчих операцій, зокрема в управлінні пайовими фондами.

9. Задля зменшення залежності доходності банків від ризикованих операцій, слід у подальшому активніше розвивати та використовувати комісійні операції, у тому числі:

• поширення позитивного досвіду зарплатних та пенсійних проектів на основі Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП) та міжнародних платіжних карток;

• розширення переліку розрахунково-касових операцій, зокрема для населення, у торгівельній, побутовій та інших сферах обслу­говування;

• нарощування обсягів інших комісійних послуг банку, зокрема фінансово-консультативних, інкасації та переведення цінностей, андерайтингу цінних паперів тощо.

Розширення спектру та обсягів банківських продуктів і послуг неможливе без відповідного технологічного розвитку банківських операцій, розробки і впровадження високотехнологічних фінансових інструментів на основі використання мережі Інтернет, а також створення супермаркетів фінансових інтернет-послуг. З метою динамічного розвитку вітчизняного ринку фінансових послуг банкам необхідно створити системи інтернет-банкінгу та інтегрувати їх у діючі платіжні системи, а також сприяти запровадженню інших систем дистанційного обслуговування клієнтів (теле-банкінг, мобільний банкінг тощо). Це передбачає створення відповідних систем захисту інформації при наданні послуг на банківських та фінансових ринках для запобігання можливості виконання шахрайських дій із банківськими електронними документами.

Головною метою банківського нагляду в Україні є забезпечення надійності та стабільності банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. За останні роки в Україні здійснено значні кроки щодо вдосконалення системи банківського нагляду і регулювання та наближення її до міжнародних стандартів і практики.

На початку 2001 р. набрала чинності нова редакція Закону України "Про банки і банківську діяльність", яка містить низку нових принципів правового регулювання діяльності банків, які базуються на міжнародних стандартах банківської діяльності і нагляду.

165

Горбач Л. М., КаунО.Б. Ринок фінансових послуг

На вимогу названого Закону та з урахуванням Базельських принципів ефективного банківського нагляду і директив Європейського Союзу Національним банком України розроблено та здійснюється практичне впровадження ряду нормативно-правових актів, які є методологічною базою регулювання діяльності банків.

Розвиток ринку банківських послуг залежить значною мірою від стабільності самої банківської системи, яка у свою чергу, визначається рівнем та якістю управління ризиками, що притаманні банківській діяльності. Питання надійності банківської системи тадовіри до неї тісно пов'язані з прозорістю її діяльності. Банки України в законодавчому порядку мають оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність з висновками зовнішнього аудитора, а також проміжну фінансову звітність. Однак розкриття інформації щодо ризиків банківської діяльності в офіційній звітності банків, хоча і відповідає загалом вимогам Міжнародних стандартів фінансової звітності, є недостатнім для повної оцінки стабільності та життєздатності установи, а також ефективності її ризик-менеджменту.

Задля посилення надійності банківської системи та забез­печення прозорості її функціонування необхідно: 1) підвищити якість корпоративного управління та внутрішнього аудиту в банках; 2) посилити роль та якість зовнішнього аудиту на основі впровадження Міжнародних стандартів аудиту та підвищити рівень вимог до аудиторських фірм; 3) вживати заходи щодо недопущення конфлікту корпоративних інтересів; 4) впровадити у банках ефективні системи управління ризиками; 5) забезпечити прозорість діяльності банків за допомогою посилення вимог до змісту та форми оприлюднення банками річної та проміжної фінансової звітності, посилення відповідальності керівництва банків за достовірність і своєчасність звітності, а також достовірність реклами; запровадження вимог Базельського комітету з банківського нагляду щодо розкриття кількісної та якісної інформації про стан та результати діяльності банків; 6) підвищити рівень капіталізації банків шляхом забезпечення притоку капіталу до банківської системи, покращення якості активів, пожвавлення роботи щодо повернення проблемної заборгованості, нарощування доходності банків, оптимізації структури витрат банків; підвищити відповідальність за неправомірне розголошення бан­ківської таємниці; 7) урегулювати на законодавчому рівні захист прав кредиторів шляхом створення та ведення реєстру прав на нерухоме майно з прив'язкою до земельної ділянки, встановлення пріори-

166

Розділ IV. Ринок банківських послуг

тетності першого кредитора щодо реалізації його прав на заставлене майно за допомогою реєстрації обтяжень майна.

За останні роки в Україні здійснено значний крок щодо вдос­коналення системи банківського нагляду і регулювання та набли­ження її до міжнародних стандартів і практики. Разом з тим, у сфері банківського нагляду існують окремі недоліки, які значно знижують його дієвість та перешкоджають повнішому виконанню Базельських принципів ефективного банківського нагляду. На їх подолання необхідно: 1) впроваджувати нагляд на основі оцінки ризиків; 2) впроваджувати нагляд на консолідованій основі; 3) посилювати контроль за власниками істотної участі та змінами у структурі власності; 4) оптимізувати порядок ліцензування банківських операцій та реєстрації філій банків; 5) здійснювати належний контроль за наявністю у банків положень, практики та заходів щодо протидії відмиванню грошей, набутих злочинним шляхом;

6. забезпечити правовий захист працівників банківського нагляду;

7. удосконалювати інформаційно-аналітичну базу банківського нагляду відповідно до потреб здійснення ефективного нагляду та регулювання діяльності банків; 8) удосконалювати процеси реорга­нізації і ліквідації банків; 9) удосконалювати програми навчання і підвищення кваліфікації працівників банківського нагляду із залученням висококваліфікованих вітчизняних і зарубіжних викла­дачів та спеціалістів-практиків та інше.

В цьому напрямку необхідно: удосконалити законодавчу та нормативно-правову базу шляхом її адаптації до законодавства Європейського Союзу; продовжити роботу щодо впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності та Міжнародних стандартів аудиту в практику діяльності банків України; чітко дотримуватися вимог міжнародного формату поширення даних; запровадити дієву систему запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та завершити імплементацію Сорока рекомендацій FATF і вимог Базельського комітету з банківського нагляду "Знай свого клієнта"; продовжити співробітництво з центральними банками та державними органами інших країн; продовжити та розширити співробітництво з міжнародними фінан­совими організаціями.

167

Горбач Л. М., КаунО.Б. Ринок фінансових послуг