- •5. Структурні і функціональні відмінності аксонів і дендритів.
- •6. Різновидності нейронів.
- •7. Класифікація нейронів.
- •8. Нервові волокна.
- •9. Коли починається і завершується утворення мієлінових оболонок.
- •11. Поясніть значення терміну «нервовий центр».
- •10. Рефлекс і рефлекторна дуга.
- •12.Філогенетичний розвиток нервової системи
- •13. Розвиток нервової системи в онтогенезі.
- •14. Структурно-функціональна організація нервової системи людини.
- •15. Будова і основні функції спинного мозку.
- •16. Основні рефлекторні центри спинного мозку.
- •17. Висхідні і низхідні шляхи спинного мозку.
- •18. Загальний огляд будови і функції нервової системи.
- •19. Головний мозок, його основні відділи.
- •20. Периферична нервова система.
- •22. Вегетативна нервова система.
- •21. Центральна нервова система.
- •23. Будова і функція синапса. Медіатори.
- •24. Основні відмінності черепно мозкових і спинномозкових нервів.
- •25. Вплив симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи на органи.
- •26. Будова і функція 1-4 пар черепномозкових нервів.
- •27. Будова і функція 5-8 пар черепномозкових нервів.
- •28. Будова і функція 9-12 пар черепномозкових нервів.
- •29. Провідні шляхи спинного мозку.
- •30. Оболонки головоного і спинного мозку.
- •31.Шлуночки головного мозку.
- •32. Склад і функціональне значення спинно-мозкової речовини.
- •33. Гематоенцефалічний бар’ер.
- •35. Лімбічна система.
- •34. Великі півкулі головного мозку.
- •36.Будова і функції довгастого мозку
- •37. Будова і функції Варолієвого моста
- •38. Будова і функції мозочка.
- •39. Ядра і рефлекторні центри довгастого мозку.
- •41. Ядра середнього мозку.
- •40. Будова і функції середнього мозку.
- •42. Будова переднього мозку.
- •43. Структура і функції проміжного мозку.
- •44. Будова і функції таламуса.
- •45. Будова заталамічної області. Підкіркові центри зору та слуху.
- •46. Будова гіпоталамуса.
- •47. Функції гіпоталамуса.
- •48. Загальна будова кінцевого мозку.
- •49. Загальна характеристика кори великих півкуль головного мозку.
- •50. Мікроскопічна будова мозкової кори.
- •51. Загальна характеристика базальних або центральних ядер півкуль головного мозку.
- •52. Біла речовина півкуль головного мозку.
- •53. Загальна характеристика центрів кори головного мозку.
- •54. Кіркові закінчення внутрішніх аналізаторів.
- •55. Кіркові закінчення зовнішніх аналізаторів.
- •56. Кіркові закінчення аналізаторів мови.
- •57. Основні відмінності людського мозку від тваринного.
- •58. Вікові особливості будови головного та спинного мозку.
- •59. Переферійний відділ нервової системи.
- •60. Види аналізаторів та їх будова.
- •61.Роль аналізаторів у житті людини.
- •62. Класицікація рецепторів.
- •63. Кіркові аналізаторні центри, їх локалізація.
- •64. Адекватне подразнення та адаптація аналізаторів.
- •65. Початок функціонування і дозрівання різних аналізаторних систем в онтогенезі.
- •88. Структура і функції ретикулярної формації
51. Загальна характеристика базальних або центральних ядер півкуль головного мозку.
В глубине каждого полушария имеются скопления серого вещества в виде отдельных ядер. Эти ядра находятся в толще белого вещества, ближе к основанию мозга, поэтому получили название базальных, или подкорковых ядер. Это старое топологическое название не отражает ни происхождения, ни функций этих структур.
К базальным ядрам по традиции относят полосатое тело и миндалевидное тело . В состав полосатого тела в свою очередь входят хвостатое ядро , чечевицеобразное ядро и ограда.
Они получают информацию об активности двигательной системы ( полосатое тело, ограда и миндалевидное тело ), управляют движениями и регулируют мышечный тонус . В толще белого вещества под мозолистым телом располагаются боковые желудочки , которые являются полостями полушарий большого мозга .
Таким образом, в каждом полушарии условно можно выделить 4 подкорковых ядра:
хвостатое ядро (nucl. caudatus);
чечевицеобразное ядро (nucl. lentiformis);
ограду (claustrum);
миндалевидное тело (corpus amygdaloideum).
Бледный шарпредставляет собой филогенетически более древнее образование ( древнее полосатое тело - paleostriatum) и отличается от других частей полосатого тела не только по макроскопическому виду, но и гистологически. Новое полосатое тело (neostriatum) формируется у млекопитающих в связи с развитием сенсомоторных центров новой коры . В него входят хвостатое ядро , скорлупа и ограда.
Ограда расположена кнаружи от чечевицеобразного ядра. Она представляет собой пластинку серого вещества толщиной до 2 мм. Медиальный край пластинки ровный, а на латеральном крае имеются небольшие выпячивания серого вещества.
Миндалевидное тело находится в толще белого вещества височной доли полушария и принадлежит старому полосатому телу (archistriatum). Миндалевидное тело относится к подкорковым обонятельным центрам и к лимбической системе.
Базальные ядра полушарий отделены друг от друга прослойками белого вещества, которые в данном случае называются капсулами . Различают три капсулы: внутреннюю капсулу (capsula interna), наружную капсулу (capsula externa) и крайнюю капсулу (capsula extrema).
Внутренняя капсула (capsulainterna) - это толстая, изогнутая под углом пластинка белого вещества, расположенная между головкой хвостатого ядра, таламусом и бледным шаром чечевицеобразного ядра. Между хвостатым ядром и чечевицеобразным ядром находится передняя ножка внутренней капсулы, между таламусом и чечевицеобразным ядром - задняя ножка внутренней капсулы. Обе ножки соединяются под углом, открытым латерально . Место соединения ножек называется коленом внутренней капсулы.
Наружная капсула (capsulaexterna) представляет собой прослойку белого вещества между скорлупой чечевицеобразного ядра и оградой.
Крайняя капсула (capsulaextrema) отделяет ограду от коры островка.
52. Біла речовина півкуль головного мозку.
Разом з розвитком кори розвивається складна система волокон, що з’єднують півкулі між собою та різними відділами мозку. Вони утворюють білу речовину, яка становить головну масу півкуль. Біла речовина розташована під корою великих півкуль, утворюючи вище мозолистого тіла суцільну масу. Нижче біла речовина знаходиться у вигляді прошарків, або капсул, між скупченнями сірої (підкірковими вузлами). Найбільшою серед них є внутрішня капсула.
За місцем розміщення і функціональними особливостями в складі білої речовини розрізняють асоціативні, комісуральні і проекційні волокна.
Асоціативні волокна з’єднують між собою і забезпечують функціональний взаємозв’язок окремих ділянок кори однієї пікулі. Їх розрізняють довгі і короткі. За межі однієї пікулі вони не виходять.
Комісуральні волокна з’єднують між собою симетричні ділянки обох півкуль. Вони ідуть від однієї півкулі до другої і утворюють мозолисте тіло, передню і задню спайки головного мозку.
Проекційні волокна виходять за межі півкуль в складі проекційних шляхів. По них здійснюються двосторонні зв’язки кори з розташованими нижче відділами центральної нервової системи аж до спинного мозку. Одні з них — чутливі, що проводять імпульси доцентрово від спинного мозку і стовбура до кори півкуль. Інші — рухові, які проводять імпульси, що виникли в корі, до центрів стовбура, спинного мозку.
У зв’язку з тим, що більшість проекційних провідних шляхів центральної нервової системи утворюють перехрестя, так що кожна з півкуль має зв’язок з протилежною половиною тіла. Ліва півкуля головного мозку контролює діяльність правої половини тіла, а права півкуля — лівої половини.