- •5. Структурні і функціональні відмінності аксонів і дендритів.
- •6. Різновидності нейронів.
- •7. Класифікація нейронів.
- •8. Нервові волокна.
- •9. Коли починається і завершується утворення мієлінових оболонок.
- •11. Поясніть значення терміну «нервовий центр».
- •10. Рефлекс і рефлекторна дуга.
- •12.Філогенетичний розвиток нервової системи
- •13. Розвиток нервової системи в онтогенезі.
- •14. Структурно-функціональна організація нервової системи людини.
- •15. Будова і основні функції спинного мозку.
- •16. Основні рефлекторні центри спинного мозку.
- •17. Висхідні і низхідні шляхи спинного мозку.
- •18. Загальний огляд будови і функції нервової системи.
- •19. Головний мозок, його основні відділи.
- •20. Периферична нервова система.
- •22. Вегетативна нервова система.
- •21. Центральна нервова система.
- •23. Будова і функція синапса. Медіатори.
- •24. Основні відмінності черепно мозкових і спинномозкових нервів.
- •25. Вплив симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи на органи.
- •26. Будова і функція 1-4 пар черепномозкових нервів.
- •27. Будова і функція 5-8 пар черепномозкових нервів.
- •28. Будова і функція 9-12 пар черепномозкових нервів.
- •29. Провідні шляхи спинного мозку.
- •30. Оболонки головоного і спинного мозку.
- •31.Шлуночки головного мозку.
- •32. Склад і функціональне значення спинно-мозкової речовини.
- •33. Гематоенцефалічний бар’ер.
- •35. Лімбічна система.
- •34. Великі півкулі головного мозку.
- •36.Будова і функції довгастого мозку
- •37. Будова і функції Варолієвого моста
- •38. Будова і функції мозочка.
- •39. Ядра і рефлекторні центри довгастого мозку.
- •41. Ядра середнього мозку.
- •40. Будова і функції середнього мозку.
- •42. Будова переднього мозку.
- •43. Структура і функції проміжного мозку.
- •44. Будова і функції таламуса.
- •45. Будова заталамічної області. Підкіркові центри зору та слуху.
- •46. Будова гіпоталамуса.
- •47. Функції гіпоталамуса.
- •48. Загальна будова кінцевого мозку.
- •49. Загальна характеристика кори великих півкуль головного мозку.
- •50. Мікроскопічна будова мозкової кори.
- •51. Загальна характеристика базальних або центральних ядер півкуль головного мозку.
- •52. Біла речовина півкуль головного мозку.
- •53. Загальна характеристика центрів кори головного мозку.
- •54. Кіркові закінчення внутрішніх аналізаторів.
- •55. Кіркові закінчення зовнішніх аналізаторів.
- •56. Кіркові закінчення аналізаторів мови.
- •57. Основні відмінності людського мозку від тваринного.
- •58. Вікові особливості будови головного та спинного мозку.
- •59. Переферійний відділ нервової системи.
- •60. Види аналізаторів та їх будова.
- •61.Роль аналізаторів у житті людини.
- •62. Класицікація рецепторів.
- •63. Кіркові аналізаторні центри, їх локалізація.
- •64. Адекватне подразнення та адаптація аналізаторів.
- •65. Початок функціонування і дозрівання різних аналізаторних систем в онтогенезі.
- •88. Структура і функції ретикулярної формації
45. Будова заталамічної області. Підкіркові центри зору та слуху.
Таламическая часть промежуточного мозга подразделяется на таламус, эпиталамус, субталамус и метаталамус
Таламус является конечной точкой всех чувствительных нервных путей. Здесь, пути переключаются на соответствующие системы волокон и сигналы передаются в головной мозг.
ЗАТАЛАМІЧНА ДІЛЯНКА, METATHALAMUS Заталамічна ділянка, metathala-mus, включає до себе такі утворення:
■ медіальне колінчасте тіло, лежить під подушкою таламуса, його ядро є підкірковим центром слу-ху. До нього підходять волокна від нижніх горбків пластинки покрівлі середнього мозку і час-тина волокон латеральної петлі;
■ латеральне колінчасте тіло, розташоване латерально від попереднього, його ядро є підкірковим центром зору. До нього підходить і тут закінчується більша частина волокон зорового шляху.
ЕПІТАЛАМУС, EPITHALAMUS До епіталамусу, epithalamus, належать такі утвори:
■ glandula pinealis, шишкоподібна залоза, являє собою непарну залозу внутрішньої секреції (епіфіз) овальної форми, яка міститься між верхніми горбками пластинки покрівлі середнього мозку;
■ habenulae, повідці, з'єднують шишкоподібну залозу з дорсаль-ним таламусом;
■ comissura habenularum, спайка повідців, з'єднує повідці спереду від шишкоподібної залози;
■ trigonum habenulare, повідцевий трикутник — це розширення повідця в вигляді трикутника, що знаходиться на місці з'єднання його з таламусом. Повідець має ядро, яке належить до нюхових центрів;
■ comissura posterior (epithala-mica), задня спайка (епіталамічна спайка), розташована спереду і знизу від шишкоподібної залози в ділянці задньої стінки III шлуночка. Вона з'єднує праву та ліву подушки таламусів і горбки пластинки покрівлі середнього мозку.
Эпиталамус является отростком таламуса и выполняет роль ретрансляционной станции между обонятельными центрами, стволом мозгаи шишковидным эпифизом (epiphysis cerebri). Субталамус служит двигательной областью промежуточного мозга и является частью экстрапирамидной двигательной системы.
46. Будова гіпоталамуса.
ГІПОТАЛАМУС Ця ділянка лежить вентрально від таламуса під III шлуночком, утворюючи його дно. Сюди належать такі утвори: ■передзорове поле, розташоване попереду зорового перехрестя; ■зорове перехрестя, утворене волокнами зорових нервів, лежить попереду від сірого горба; ■зоровий шлях — це волокна, які відходять від зорового перехрестя. Вони огинають ніжку мозку і закінчуються в латеральному колінчастому тілі (більша частина волокон) та частково у верхніх горбках пластинки покрівлі середнього мозку; ■сірий горб, розташований позаду від зорового перехрестя. Він являє собою непарний порожнистий виступ нижньої стінки III шлуночка. Сірий горб продовжується вниз, переходячи в лійку;■лійка — це звужена частина сірого горба в напрямку до гіпофіза, з яким вона з'єднується; ■нейрогіпофіз, являє собою частку гіпофіза — залози внутрішньої секреції. Він розташований в турецькому сідлі, зверху прикритий відрос тком твердої мозкової оболони, в який є отвір для проходження лійки. Гіпофіз має дві частки — передню (аденогіпофіз) і задню (нейрогіпофіз); ■сосочкове тіло, парне, лежить позаду від сірого горба. Ядра сосочкових тіл є підкірковими центрами нюху, вони зв'язані зі стовпами склепіння.
Ядра гіпоталамуса У межах гіпоталамуса є багато ядер (понад 30), які утворюють, в свою чергу, чотири ділянки: 1) передня ділянка містить надорове i пришлуночкове; 2) до задньої ділянки належать ядра сосочкових тіл; 3) у дорсальній ділянці містяться декілька дорсальних ядер; 4) проміжна ділянка утворена численними дрібними ядрами. Нервові клітини деяких ядер гі-поталамуса мають здатність виробляти гормони. Цей процес називають нейросекрецією. Нейросекрети клітин надзорового і пришлуночкового ядер транспортуються по їх аксонах, які утворюють гіпоталамо-гіпофізарний шлях, в нейрогіпофіз, де дифундують в капіляри. Гормони інших нейросекреторних ядер надходять у передню частку гіпофіза через ворітну систему кровоносних судин. Ці гормони впливають на діяльність ендокринних клітин аденогіпофіза, стимулюючи або гальмуючи їх дію. Тому, ядра гіпоталамуса разом з гіпофізом об'єднують в єдину гіпоталамо-гіпофізарну систему, яка забезпечує нейрогуморальну регуляцію діяль-ності організму.