45. Будова заталамічної області. Підкіркові центри зору та слуху.

Таламическая часть промежуточного мозга подразделяется на таламус, эпиталамус, субталамус и метаталамус

    Таламус является конечной точкой всех чувствительных нервных путей. Здесь, пути переключаются на соответствующие системы волокон и сигналы передаются в головной мозг.

ЗАТАЛАМІЧНА ДІЛЯНКА, METATHALAMUS Заталамічна ділянка, metathala-mus, включає до себе такі утворення:

■ медіальне колінчасте тіло, лежить під подушкою таламуса, його ядро є підкірковим центром слу-ху. До нього підходять волокна від нижніх горбків пластинки покрівлі середнього мозку і час-тина волокон латеральної петлі;

■ латеральне колінчасте тіло, розташоване латерально від попереднього, його ядро є підкірковим центром зору. До нього підходить і тут закінчується більша частина волокон зорового шляху.

ЕПІТАЛАМУС, EPITHALAMUS До епіталамусу, epithalamus, належать такі утвори:

■ glandula pinealis, шишкоподібна залоза, являє собою непарну залозу внутрішньої секреції (епіфіз) овальної форми, яка міститься між верхніми горбками пластинки покрівлі середнього мозку;

■ habenulae, повідці, з'єднують шишкоподібну залозу з дорсаль-ним таламусом;

■ comissura habenularum, спайка повідців, з'єднує повідці спереду від шишкоподібної залози;

■ trigonum habenulare, повідцевий трикутник — це розширення повідця в вигляді трикутника, що знаходиться на місці з'єднання його з таламусом. Повідець має ядро, яке належить до нюхових центрів;

■ comissura posterior (epithala-mica), задня спайка (епіталамічна спайка), розташована спереду і знизу від шишкоподібної залози в ділянці задньої стінки III шлуночка. Вона з'єднує праву та ліву подушки таламусів і горбки пластинки покрівлі середнього мозку.

       Эпиталамус является отростком таламуса и выполняет роль ретрансляционной станции между обонятельными центрами, стволом мозгаи шишковидным эпифизом (epiphysis cerebri).     Субталамус служит двигательной областью промежуточного мозга и является частью экстрапирамидной двигательной системы.

46. Будова гіпоталамуса.

ГІПОТАЛАМУС Ця ділянка лежить вентрально від таламуса під III шлуночком, утворюючи його дно. Сюди належать такі утвори: ■передзорове поле, розташоване попереду зорового перехрестя; ■зорове перехрестя, утворене волокнами зорових нервів, лежить попереду від сірого горба; ■зоровий шлях — це волокна, які відходять від зорового перехрестя. Вони огинають ніжку мозку і закінчуються в латеральному колінчастому тілі (більша частина волокон) та частково у верхніх горбках пластинки покрівлі середнього мозку; ■сірий горб, розташований позаду від зорового перехрестя. Він являє собою непарний порожнистий виступ нижньої стінки III шлуночка. Сірий горб продовжується вниз, переходячи в лійку;■лійка — це звужена частина сірого горба в напрямку до гіпофіза, з яким вона з'єднується; ■нейрогіпофіз, являє собою частку гіпофіза — залози внутрішньої секреції. Він розташований в турецькому сідлі, зверху прикритий відрос тком твердої мозкової оболони, в який є отвір для проходження лійки. Гіпофіз має дві частки — передню (аденогіпофіз) і задню (нейрогіпофіз); ■сосочкове тіло, парне, лежить позаду від сірого горба. Ядра сосочкових тіл є підкірковими центрами нюху, вони зв'язані зі стовпами склепіння.

Ядра гіпоталамуса У межах гіпоталамуса є багато ядер (понад 30), які утворюють, в свою чергу, чотири ділянки: 1) передня ділянка містить надорове i пришлуночкове; 2) до задньої ділянки належать ядра сосочкових тіл; 3) у дорсальній ділянці містяться декілька дорсальних ядер; 4) проміжна ділянка утворена численними дрібними ядрами. Нервові клітини деяких ядер гі-поталамуса мають здатність виробляти гормони. Цей процес називають нейросекрецією. Нейросекрети клітин надзорового і пришлуночкового ядер транспортуються по їх аксонах, які утворюють гіпоталамо-гіпофізарний шлях, в нейрогіпофіз, де дифундують в капіляри. Гормони інших нейросекреторних ядер надходять у передню частку гіпофіза через ворітну систему кровоносних судин. Ці гормони впливають на діяльність ендокринних клітин аденогіпофіза, стимулюючи або гальмуючи їх дію. Тому, ядра гіпоталамуса разом з гіпофізом об'єднують в єдину гіпоталамо-гіпофізарну систему, яка забезпечує нейрогуморальну регуляцію діяль-ності організму.