Оформлення ілюстрацій
Кількість ілюстрацій, які наводяться у роботі, визначається їх змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту роботи ясності та конкретності. Всі ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, діаграми тощо) називають рисунками. Підпис під ілюстрацією завжди починається з початкової літери. Точку наприкінці підпису не ставлять. Всі ілюстративні матеріали розміщують одразу ж після посилання на них (додаток Д).
Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номеру ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: “Рис. 1.2” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.
Оформлення цитат
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору наводяться цитати. Цитата має точно відтворювати цитований текст мовою оригіналу. Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в який його подано в джерелі.
Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело. При непрямому цитуванні - переказі думок інших авторів, слід бути гранично точним у викладенні думок автора. Цитування оформлюється таким чином:
“ ... найвигідніше вкладати наявні капітали у різноманітні активи, щоб уникнути фінансової скрути і не допустити виходу фінансових проблем з-під контролю” [12].
Відповідний опис у переліку посилань:
12. Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси/Пер.з англ. В.Ф. Овсієнка та В.Я. Мусієнка - К.:Вік, Глобус. - 1992. - С.13.
Оформлення списку літературних джерел
Список літературних джерел розміщують у кінці роботи у порядку посилань у тексті (додаток Е).
Подання формул
Формули, якщо вони подаються у роботі, вписують чорним чорнилом і нумерують арабськими цифрами. Для подання формул можна використовувати редактор MSEquation.
Формули нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку.
Номери пишуть біля правого берега аркуша на рівні нижнього рядка формули, до якої він належить, у круглих дужках, наприклад: (2.1) - перша формула другого розділу. При посиланні у тексті на формулу необхідно вказати її повний номер в дужках, наприклад, “у формулі (2.4)”. Після формули пишуть слово “де” і розшифровують позначення словами в такій послідовності, в якій вони подані у формулі. Після слова “де” двокрапка не ставиться.
Наприклад:
(2.4),
де
Ni - кількість робітників, зайнятих ..... ,
Як реалізувати головну вимогу курсової роботи - досягти поглибленого вивчення політичної економії? Що означають елементи наукової творчості в курсовій роботі?
Студент повинен самостійно або консультуючись з науковим керівником підібрати основну і додаткову літературу, визначити ті найважливіші роботи, які будуть покладені в основу складання плану і розкриття теми. Незважаючи на те, що багато тем курсових робіт співпадають з назвами окремих параграфів відповідних розділів підручника. Це не дає підстав будувати курсову роботу на переказі матеріалу підручника. Тим більше що в підручнику окремі положення лише названі або їм присвячено декілька стрічок, а в курсовій роботі це положення виділяється в самостійній параграф і йому необхідно надати більше місця і уваги.
У курсовій роботі необхідно обов’язково використовувати додаткову літературу. При цьому важливо не лише залучити широке коло літератури, але і зуміти на її основі розібратися в ступені вивченості теми, виявити дискусійні питання, невирішені проблеми, спробувати виразити своє відношення до них, провести і аргументувати свою точку зору або відмітити, якої із наявної в літературі точок зору по даній проблемі притримується автор і чому.
У висвітленні теми курсової роботи відображається володіння студентом не лише даної теми, але і курсу політичної економії в цілому.
Перед студентом не стоїть завдання відкрити в курсовій роботі нові наукові положення в сфері політичної економії. Він повинен в процесі висвітлення питань теми показати здатність усвідомлено користуватися науковою літературою, уміння науково аналізувати фактичний матеріал, робити правильні політико-економічні висновки і узагальнення пов’язувати теоретичні положення з практикою.
Задача курсової роботи - забезпечити більш поглиблене вивчення політичної економії. Вона висуває певні умови і до структури роботи, це: в першу чергу не перевантажувати питання плану, вступу, висновків.