
- •Слюсарна справа в питаннях та відповідях.
- •1. Охорона праці в слюсарній майстерні.
- •2. Вимоги до виробничого одягу.
- •3. Електробезпека в слюсарній майстерні.
- •4. Заходи пожежної безпеки.
- •5. Обладнання слюсарної майстерні: індивідуального та колективного користування.
- •6. Загальна характеристика чорних металів: чавун, сталь.
- •7. Загальна характеристика кольорових металів: мідь, латунь, бронза, алюміній.
- •8. Засоби вимірювання та контролю.
- •9. Штангельциркуль: види, будова та способи вимірювання.
- •10. Розмічання. Інструменти для площинного розмічання.
- •11. Прийоми та способи розмічання.
- •12. Дефекти і охорона праці при розмічанні.
- •13. Виправлення металу: інструмент та обладнання.
- •14. Види випрямляння металу та охорона праці.
- •15. Згинання металу.
- •16. Згинання та розвальцьовування труб.
- •17. Дефекти та охорона праці при згинання металу.
- •18. Рубання металу, інструменти для процесу.
- •19. Процес рубання та охорона праці.
- •20. Види ножиців.
- •21. Ножівка: будова, ножівкове полотно.
- •22. Правила робот ножівкою та охорона праці при різанні.
- •23. Напилок: будова та види за насічками.
- •24. Класифікація напилків.
- •25. Прийоми опилювання.
- •26. Дефекти та охорона праці при опилюванні металу.
- •27. Будова свердла.
- •28. Види сверл.
- •29. Зенкер: будова та види.
- •30. Зенківка: види її.
- •31. Розвертки: будова та види.
- •32. Загальна характеристика ручної свердлильної електричної машини та свердлильних верстатів.
- •33. Охорона праці з ручними свердлильними електричними машинами.
- •34. Охорона праці на свердлильному верстаті.
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Ш вимоги безпеки щд час виконання роботи
- •IV вимоги безпеки по закінченню роботи
- •35. Різьба і її елементи.
- •36. Основні типи різьб.
- •37. Мітчик: будова та види. Правила нарізання різьби мітчиком.
- •38. Види плашок. Правила нарізання плашкою.
- •39. Брак при нарізанні різьби.
- •40. Клепання: види, недоліки, види заклепок та швів.
- •41. Інструменти, види й методи при клепанні.
- •42. Дефекти та безпека праці при клепані.
- •43. Загальна характеристика зварювання: класи зварювання, види зварних швів, безпека праці.
- •44. Загальна характеристика паяння: види припоїв та флюсів, види паяльників, види паяльних швів, безпека праці.
- •45. Правила складання маршрутних карток.
44. Загальна характеристика паяння: види припоїв та флюсів, види паяльників, види паяльних швів, безпека праці.
Паяння — це процес виготовлення нероз'ємного з'єднання матеріалів з нагріванням нижче температури їх автономного плавлення. Якість, міцність та експлуатаційна надійність паяного з'єднання в першу чергу залежать від правильного вибору припою. Не всі метали і сплави можуть бути припоями.
Припої повинні мати такі властивості: температуру плавлення нижчу за температуру плавлення матеріалів; у розплавленому стані добре змочувати матеріал; забезпечувати достатньо високі зчіплюваність, міцність, пластичність і герметичність паяного з'єднання; мати коефіцієнт термічного розширення.
Легкоплавкі припої. Різні кількісні співвідношення олова зі свинцем визначають властивості припоїв. Олов'яно-свинцеві припої порівняно з іншими мають високу змочувальну здатність, хороший опір корозії.
Тугоплавкі припої — це тугоплавкі метали та сплави. З них широко застосовують мідно-цинкові та срібні.
З підвищенням температури швидкість окислення поверхонь деталей, що паяються, значно зростає, в результаті чого припій не пристає до деталі. Для видалення оксиду застосовують хімічні речовини, які називаються флюсами.
Флюси для м'яких припоїв. До цих флюсів належать хлористий цинк, нашатир, каніфоль, паяльні пасти.
Флюси для твердих припоїв. До цих флюсів належать бура, борна кислота та деякі інші речовини.
Основним інструментом для паяння є паяльник. За способом нагрівання паяльники поділяють на три групи: — періодичного підігрівання, безперервного підігрівання газом або рідким пальним та електричні.
Види паяних швів. Залежно від вимог, які ставляться до виробів, що паяються, шви поділяють на три групи: міцні, щільні, щільноміцні.
Техніка безпеки при паяні:
-
робоче місце паяльщика має бути обладнане місцевою вентиляцією;
-
не допускається робота у загазованих приміщеннях;
-
після роботи і перед споживанням їжі треба ретельно вимити руки з милом;
-
хімікати слід засипати обережно, малими порціями,
-
сірчану кислоту слід зберігати у скляних бутлях з притертими пробками;
-
користуватися можна тільки розведеною кислотою;
-
при нагріванні паяльника слід дотримуватися загальних правил безпеки поводження з джерелами нагрівання;
-
у електричного паяльника рукоятка має бути сухою і не проводити струму.
45. Правила складання маршрутних карток.
При розробці технологічного процесу робиться скорочений опис всіх технологічних операцій в послідовності їх виконання без зазначення переходів і технологічних режимів. При розробці технологічному процесу оформлюється масшрутна картка відповідно до ГОСТ 3.1105 – 74. При складані масшруту обробки деталей слід враховувати наступні правила:
- операції повині бути однаковими за трудомісткісю;
- кожна наступна операція повина зменшувати похибки і покращувати якість поверхні;
- в першу чергу потрібно обробляти поверхю, яка буде служити технологічною базою для
подальших операцій;
- з метою своєчасного виявлення браку по раковинам та інших дефектів необхідно передбачити
першочергову обробку поверхонь, де дефекти не допустимі;
- обробку складних поверхонь, які потребують особливого налагодження верстату, необхідно
відокремлювати в самостійні операції;
- чорнову та чистову обробку заготовок зі значними припусками необхідно виділяти в окремі
операції;
- оздоблювальні операції виконувати в самому кінці технологічного процесу;
- отвори необхідно свердлити наприкінці тенологічного процесу, за винятком тих випадків, коли
вони служать базами для установки;
- обробку поверхонь з точним розташуванням потрібно по можливості об’єднувти в одну операцію і
виконувати за одне закріплення заготовки;
- обробку ступінчатих поверхонь виконувати в послідовності, при якій загальна довжина робочих
рухів різального інструменту буде найменшою;
- при обробці отворів потрібно уникати об’єднання в одній операції таких переходів, як свердління
та розточування отворів;
- послідовність обробки повинна забезпечувати необхідну якість виготовлення деталі;
- при визначені послідовності виконання чорнових і чистових операцій, необхідно враховувати, що
виконання їх на одних і тих самих верстатах приводить до зниження точності обробки внаслідок
підвищеного зносу верстату на чорнових операціях;
- якщо деталь зазнає термічної обробки, то механічна обробка поділяться на дві частини: до
термічної обробки та після неї;
- технічний контроль проводиться після тих етапів обробки, де ймовірна підвищена кількість браку,
передскладальними операціями, що вимагають значних затрат, після закінчення циклу, а також в
кінці обробки деталі.