- •1 Предмет курсу. Основні задачі
- •1.1 Математична модель. Види моделей
- •1.2 Типи розв'язуваних задач
- •3 Виявлення закономірностей (досліджуємо залежність одних змінних від інших):
- •4 Класифікація, тобто одержання відповіді на одне з питань:
- •1.3 Шкали вимірювання
- •1.4 Види шкал
- •2 Випадкові величини
- •2.1 Закон розподілу
- •2.1.1 Закон розподілу дискретної випадкової величини
- •1.5 Зв'язок шкал вимірювань і застосовуваних методів
- •Питання і завдання до розділу 1
- •2.1.2 Закон розподілу неперервної випадкової величини
- •2.2. Числові характеристики випадкових величин
- •2.2.1 Математичне сподівання
- •2.2.2 Дисперсія випадкової величини
- •2.2.3 Середнє квадратичне відхилення випадкових величин
- •2.2.4 Мода і медіана
- •Графік функції розподілу
- •Питання і завдання до розділу 2
- •Лабораторна робота Тема. Основні характеристики дискретної випадкової величини.
- •3 Нормальний розподіл і основні розподіли, пов'язані з ним
- •Нормальний розподіл
- •3.1.1 Обчислення ймовірності заданого відхилення від математичного сподівання
- •3.1.2 Правило трьох сигм (3σ)
- •3.1.3 Моменти
- •3.1.4 Оцінка відхилення теоретичного розподілу від нормального. Асиметрія та ексцес
- •3.2 Розподіл χ2 (розподіл Пірсона)
- •Функції Excel
- •3.3 Розподіл Стьюдента (t – розподіл)
- •Питання і завдання до розділу 3
- •Лабораторна робота Тема. Нормальний закон розподілу
- •4 Вибірковий метод
- •4.1 Теорема Чебишева
- •4.2 Основні поняття вибіркового методу
- •4.3 Емпіричний закон розподілу
- •4.3.1 Статистичний розподіл у вигляді таблиці
- •4.3.2 Графічне зображення статистичного розподілу
- •4.3.3 Побудова гістограми
- •4.4 Статистичні оцінки параметрів розподілу
- •4.4.1 Міри положення
- •4.4.2 Міри розсіювання
- •4.4.3 Міри форми
- •4.5 Визначення параметрів з використанням ms Excel
- •4.6 Довірчий інтервал
- •4.6.1 Довірчий інтервал для оцінки математичного сподівання нормального розподілу при невідомому
- •4.6.2 Довірчий інтервал для середнього квадратичного відхилення (нормальний розподіл)
- •Питання і завдання до розділу 4
- •Лабораторна робота Тема. Обчислення основних статистичних характеристик вибірки
- •5 Статистична перевірка статистичних гіпотез
- •Помилки першого і другого роду
- •5.1 Перевірка гіпотези про закон розподілу
- •5.1.1 Емпіричні та теоретичні частоти. Безперервний розподіл
- •5.1.2 Критерій згоди Пірсона
- •5.2 Поняття про параметричну, непараметричну і робастну статистику
- •5.3 Порівняння двох дисперсій нормальної генеральної сукупності
- •5.3.1 Критерій Фішера
- •5.4 Порівняння виправленої вибіркової дисперсії з гіпотетичною генеральною дисперсією
- •5.5 Перевірка гіпотез про середні для нормальної генеральної сукупності
- •5.5.2 Перевірка гіпотези про рівність середніх при нерівних дисперсіях (малі вибірки)
- •5.5.4 Перевірка гіпотези про рівність середніх при зв'язаних вибірках
- •5.5.5 Порівняння вибіркової середньої (з генеральної нормальної сукупності) із заданим а
- •Питання і завдання до розділу 5
- •6 Перевірка наявності зв'язку між змінними
- •6.1 Кореляційний аналіз (ка)
- •6.1.1 Властивості коефіцієнта кореляції
- •Зауваження
- •6.1.2 Значущість коефіцієнта кореляції
- •6.2 Поняття про багатовимірний кореляційний аналіз
- •6.2.1 Часткова кореляція
- •6.2.2 Множинний коефіцієнт кореляції
- •Питання і завдання до розділу 6
- •Лабораторна робота Тема. Багатофакторний кореляційний аналіз
5.5.4 Перевірка гіпотези про рівність середніх при зв'язаних вибірках
Призначення: перевірка рівності середніх двох генеральних сукупностей, з яких витягнуті дві вибірки, за умови, що вибірки пов'язані. Наприклад, значення якихось параметрів до й після лікування, значення твердості сталі до і після загартування та ін.
Обидві вибірки витягнуті із сукупності, що має нормальний розподіл. Дані незалежні. Вибірки пов'язані.
Критеріальне значення обчислюється за формулою

Це t – розподіл Стьюдента з k=N-1 ступенями вільності.
Правила вибору правильної гіпотези аналогічні 5.5.1 (таблиця 5.2).
Пакет Анализ данных – Парный двухвыборочный t-тест для средних.
Приклад. При дослідженні згортання крові до і після лікування вимірювали рівень фібриногену. Чи мала дана терапія вплив на активність тромбоцитів? Рівень значущості =0,05.
-
До лікування
1
1,3
1,4
0,9
1,2
1,8
1,1
1,1
0,7
0,8
Після лікування
0,9
1,3
1,0
0,8
1,1
1,6
0,9
0,9
0,6
0,6
Висуваємо гіпотези:
Н0 :
,
Н1 :
.
|
Парный двухвыборочный t-тест для средних |
||
|
|
|
|
|
|
Переменная 1 |
Переменная 2 |
|
Среднее |
1,13 |
0,97 |
|
Дисперсия |
0,102333333 |
0,093444444 |
|
Наблюдения |
10 |
10 |
|
Корреляция Пирсона |
0,941947543 |
|
|
Гипотетическая разность средних |
0 |
|
|
df |
9 |
|
|
t-статистика |
4,706787243 |
|
|
P(T<=t) одностороннее |
0,000554759 |
|
|
t критическое одностороннее |
2,262158887 |
|
|
P(T<=t) двостороннее |
0,001109517 |
|
|
t критическое двостороннее |
2,685010259 |
|
Як видно з таблиці, tр=4,707, t кр= 2,685. Оскільки tр > tкр, приймаємо гіпотезу Н1.
Висновок: Дана терапія впливає на активність тромбоцитів.
5.5.5 Порівняння вибіркової середньої (з генеральної нормальної сукупності) із заданим а
Будуємо випадкову величину, що має розподіл Стьюдента
,
з N-1 ступенями вільності, де N – розмір вибірки, S – середнє квадратичне відхилення.
1 Випадок перевірки гіпотез
Н0:
,
H1:
.
Якщо |
р
|
t
кр.двостороннє приймаємо
H0
,
|
р
|> t
кр.двостороннє приймаємо H1
.
2 Перевіряємо гіпотези
Н0:
,
H1:
.
При заданому рівні значущості α знаходимо tкр.правостороннє з рівняння
.
– однобічна (правостороння)
критична точка.
Якщо
р
,
приймаємо H0
:
.
Якщо
р >
,
приймаємо H1:
.
-
Перевіряємо гіпотези
Н0:
,
H1:
.
При заданому рівні значущості α знаходимо tкр.лівосторннє з рівняння
,
– однобічна (лівостороння)
критична точка.
=
–
.
Якщо
р>–
,
приймаємо H0
.
Якщо
р<–
,
приймаємо H1
.
Приклад. Вимірювали рівень гемоглобіну в групі пацієнтів до і після лікування. Визначити, чи було лікування ефективним, і чи відповідає нормі 120 рівень гемоглобіну у пацієнтів до і після лікування. Рівень значущості =0,05.
-
До лікування
Після лікування
90
100
130
130
100
140
80
90
110
120
130
150
90
110
90
110
60
70
60
80
Перевіряємо, чи вплинуло лікування на рівень гемоглобіну. Для цього перевіряємо рівність середніх для пов’язаних вибірок.
Висуваємо гіпотези:
H 0:
після лікування =
до лікування
H 1:
після
лікування >
до лікування
Пакет Анализ данных – Парный двухвыборочный t-тест для средних .
Отримаємо таблицю
|
Парный двухвыборочный t-тест для средних |
|
|
|
|
Переменная 1 |
Переменная 2 |
|
Среднее |
94 |
110 |
|
Дисперсия |
604,444444 |
666,6666667 |
|
Наблюдения |
10 |
10 |
|
Корреляция Пирсона |
0,91018205 |
|
|
Гипотетическая разность средних |
0 |
|
|
df |
9 |
|
|
t-статистика |
-4,7067872 |
|
|
P(T<=t) одностороннее |
0,00055476 |
|
|
t критическое одностороннее |
2,26215889 |
|
|
P(T<=t) двустороннее |
0,00110952 |
|
|
t критическое двустороннее |
2,68501026 |
|
| t-статистика | > t критическое одностороннее, отже, лікування вплинуло на рівень гемоглобіну.
Перевіримо, чи відповідає нормі цей показник до і після лікування. Для цього обчислимо
![]()
tр1
– до лікування,
до
лікування=94,
;
tр2
– після лікування,
після
лікування=110,
.
Критичне значення обчислюємо за допомогою функції Excel
tкр = СТЮДРАСПОБР(0,05; 9)= 2,262.
|t р до лікування | > t кр => показник гемоглобіну до лікування не задовольняє нормі.
|t р після лікування | < t кр => показник гемоглобіну після лікування задовольняє нормі.
