- •1 Предмет курсу. Основні задачі
- •1.1 Математична модель. Види моделей
- •1.2 Типи розв'язуваних задач
- •3 Виявлення закономірностей (досліджуємо залежність одних змінних від інших):
- •4 Класифікація, тобто одержання відповіді на одне з питань:
- •1.3 Шкали вимірювання
- •1.4 Види шкал
- •2 Випадкові величини
- •2.1 Закон розподілу
- •2.1.1 Закон розподілу дискретної випадкової величини
- •1.5 Зв'язок шкал вимірювань і застосовуваних методів
- •Питання і завдання до розділу 1
- •2.1.2 Закон розподілу неперервної випадкової величини
- •2.2. Числові характеристики випадкових величин
- •2.2.1 Математичне сподівання
- •2.2.2 Дисперсія випадкової величини
- •2.2.3 Середнє квадратичне відхилення випадкових величин
- •2.2.4 Мода і медіана
- •Графік функції розподілу
- •Питання і завдання до розділу 2
- •Лабораторна робота Тема. Основні характеристики дискретної випадкової величини.
- •3 Нормальний розподіл і основні розподіли, пов'язані з ним
- •Нормальний розподіл
- •3.1.1 Обчислення ймовірності заданого відхилення від математичного сподівання
- •3.1.2 Правило трьох сигм (3σ)
- •3.1.3 Моменти
- •3.1.4 Оцінка відхилення теоретичного розподілу від нормального. Асиметрія та ексцес
- •3.2 Розподіл χ2 (розподіл Пірсона)
- •Функції Excel
- •3.3 Розподіл Стьюдента (t – розподіл)
- •Питання і завдання до розділу 3
- •Лабораторна робота Тема. Нормальний закон розподілу
- •4 Вибірковий метод
- •4.1 Теорема Чебишева
- •4.2 Основні поняття вибіркового методу
- •4.3 Емпіричний закон розподілу
- •4.3.1 Статистичний розподіл у вигляді таблиці
- •4.3.2 Графічне зображення статистичного розподілу
- •4.3.3 Побудова гістограми
- •4.4 Статистичні оцінки параметрів розподілу
- •4.4.1 Міри положення
- •4.4.2 Міри розсіювання
- •4.4.3 Міри форми
- •4.5 Визначення параметрів з використанням ms Excel
- •4.6 Довірчий інтервал
- •4.6.1 Довірчий інтервал для оцінки математичного сподівання нормального розподілу при невідомому
- •4.6.2 Довірчий інтервал для середнього квадратичного відхилення (нормальний розподіл)
- •Питання і завдання до розділу 4
- •Лабораторна робота Тема. Обчислення основних статистичних характеристик вибірки
- •5 Статистична перевірка статистичних гіпотез
- •Помилки першого і другого роду
- •5.1 Перевірка гіпотези про закон розподілу
- •5.1.1 Емпіричні та теоретичні частоти. Безперервний розподіл
- •5.1.2 Критерій згоди Пірсона
- •5.2 Поняття про параметричну, непараметричну і робастну статистику
- •5.3 Порівняння двох дисперсій нормальної генеральної сукупності
- •5.3.1 Критерій Фішера
- •5.4 Порівняння виправленої вибіркової дисперсії з гіпотетичною генеральною дисперсією
- •5.5 Перевірка гіпотез про середні для нормальної генеральної сукупності
- •5.5.2 Перевірка гіпотези про рівність середніх при нерівних дисперсіях (малі вибірки)
- •5.5.4 Перевірка гіпотези про рівність середніх при зв'язаних вибірках
- •5.5.5 Порівняння вибіркової середньої (з генеральної нормальної сукупності) із заданим а
- •Питання і завдання до розділу 5
- •6 Перевірка наявності зв'язку між змінними
- •6.1 Кореляційний аналіз (ка)
- •6.1.1 Властивості коефіцієнта кореляції
- •Зауваження
- •6.1.2 Значущість коефіцієнта кореляції
- •6.2 Поняття про багатовимірний кореляційний аналіз
- •6.2.1 Часткова кореляція
- •6.2.2 Множинний коефіцієнт кореляції
- •Питання і завдання до розділу 6
- •Лабораторна робота Тема. Багатофакторний кореляційний аналіз
5.4 Порівняння виправленої вибіркової дисперсії з гіпотетичною генеральною дисперсією
На практиці ця гіпотеза перевіряється, якщо потрібно перевірити, чи відповідає точність приладів, інструментів, методів та ін. необхідному стандартові.
Наприклад: відоме припустиме розсіювання розміру 0, а верстат забезпечує S (обчислено за вибіркою). Якщо S значно відрізняється від 0, то верстат вимагає налагодження.
Критерій перевірки
,
(5.10)
розподіл Пірсона з k = n – 1 ступенями вільності.
H0: S2 = 02,
Н1: S2 > 02.
кр2 обчислюємо, як розв’язок рівняння
Р(2 > кр2) = α.
Якщо р < кр – H0 приймається.
Приклад.
Партія
виробів приймається, якщо дисперсія
контрольованого розміру суттєво не
перевищує 0,12. Виправлена вибіркова
дисперсія, знайдена за вибіркою розміром
N=13
дорівнює 0,146. Чи можна прийняти партію
при рівні значущості
?
H0: S2 = 02, Н1: S2 > 02.
Критерій перевірки
,
χ2кр= ХИ2ОБР(0,01; 12)=26,2.
Оскільки χ2р < χ2кр приймаємо гіпотезу Н0, тобто розбіжності між виправленою дисперсією 0,146 і генеральною дисперсією 0,12 можна вважати несуттєвими. Висновок: партію можна прийняти.
5.5 Перевірка гіпотез про середні для нормальної генеральної сукупності
Можливі такі постановки задач:
-
Порівняння показників контрольної і експериментальної вибірок. У нас є 2 незалежні вибірки; середні значення деяких параметрів ми хочемо порівняти. Наприклад: 2 групи хворих, лікування яких проводилося різними методами. Можливі такі випадки:
-
вибірки невеликого обсягу (n<30):
- дисперсії вибірок рівні;
- дисперсії вибірок не рівні;
-
без припущення про дисперсії (вибірки великі n>30);
-
Порівняння показників вибірки до і після експерименту. У цьому випадку ми маємо справу з так званими зв'язними вибірками. Наприклад, показники твердості матеріалу до і після відповідної обробки (загартування). «Вибірки, що відповідним чином розбиваються на пари».
-
Чи можна вважати, що деяке значення показника дорівнює деякому нормальному значенню. Наприклад, у медицині: артеріальний тиск, пульс, гемоглобін та ін.
5.5.1 Перевірка гіпотези про рівність середніх при рівних дисперсіях (малі вибірки n<30)
Умови:
-
Вибірки розподілені нормально.
-
Дисперсії невідомі й однакові:
. -
Дані незалежні.
Використовується критерій Стьюдента :
(5.11)
з k=n1+n2-2 ступенями вільності,
де
обсяг
вибірок;
середні
значення;
виправлені
дисперсії.
Залежно від вигляду конкуруючої гіпотези можливі такі випадки.
1.
Для, того щоб при заданому рівні значущості
α перевірити нульову гіпотезу Н0:
про рівність середніх двох нормальних
сукупностей з невідомими, але однаковими
дисперсіями (у випадку незалежних малих
вибірок) при конкуруючій гіпотезі Н1:
,
треба обчислити розрахункове значення
критерію:

і
за таблицею критичних точок розподілу
Стьюдента, за заданим рівнем значущості
α (розміщеним у верхньому рядку таблиці)
і числом ступенів вільності
k=n1+n2–2
знайти
критичну точку tдвост.
кр
(α; k), як розв’язок рівняння
.
Якщо
|
tp|
< tдвост.кр
–
немає підстави відкидати нульову
гіпотезу Н0:
.
Якщо
|
tp|
> tдвост.кр
– нульову гіпотезу відхиляють і приймають
гіпотезу Н1:
.
2
Нульова гіпотеза Н0:
.
Конкуруюча гіпотеза Н1:
.
У цьому випадку будують правобічну
критичну область, виходячи з вимоги,
щоб ймовірність попадання критерію t
у цю область у припущенні справедливості
нульової гіпотези дорівнювала прийнятому
рівню значущості α:
.
Критичну точку t кр правост знаходять за таблицею за рівнем значущості α (розміщеним у нижньому рядку таблиці) і за числом ступенів вільності k=n1+n2–2.
Якщо
р
,
немає підстави відкидати нульову
гіпотезу Н0:
.
Якщо
р
>
– нульову
гіпотезу відхиляють і приймають гіпотезу
Н1:
.
3
Нульова гіпотеза Н0:
.
Конкуруюча гіпотеза Н1:
.
У цьому випадку будують лівосторонню
критичну область, виходячи з вимоги,
щоб ймовірність влучення критерію t
в цю область у припущенні справедливості
нульової гіпотези дорівнювала прийнятому
рівню значущості α:
.
Через симетрію розподілу Стьюдента відносно нуля
=
–
.
Тому
спочатку знаходять "допоміжну"
критичну точку
так,
як описано у другому випадку, і вважають,
що
=
–
.
Якщо
>–
– відкидати нульову гіпотезу немає
підстав.
Якщо
р<–
нульову гіпотезу відкидають.
Ці правила можна скорочено надати у вигляді таблиці 5.2.
Для обчислення критичного значення критерію можна використовувати функцію Excel СТЬЮДРАСПОБР(α,k). Однак слід пам’ятати, що вона повертає tкр. двостороннє і для обчислення одностороннього значення tкр рівень значущості α треба подвоювати СТЬЮДРАСПОБР(2α,k).
Таблиця 5.2 – Правила вибору правильної гіпотези
|
1-й випадок |
2-й випадок |
3-й випадок |
|
|
|
|
|
Якщо |
приймаємо H0
Якщо |
|
Якщо
приймаємо H0
Якщо
|
Якщо
приймаємо H0
Якщо
|
|
В Excel при використанні СТЬЮДРАСПОБР |
||
|
α |
2* α |
2* α |
Використання пакета аналізу значно спрощує розрахунки. Обираємо в меню Сервис – Анализ данных – Двухвыборочный t – тест с одинаковыми дисперсиями. З’являється вікно

Інтервал змінної 1. Введіть посилання на перший діапазон аналізованих даних. Діапазон повинен складатися з одного стовпця або одного рядка.
Інтервал змінної 2. Введіть посилання на другий діапазон аналізованих даних. Діапазон повинен складатися з одного стовпця або одного рядка.
Гіпотетична середня різниця. Введіть число, що дорівнює передбачуваній різниці середніх. Значення 0 (нуль) вказує, що середні беруться рівними.
Заголовки. Установіть прапорець, якщо перший рядок або перший стовпець вхідного інтервалу містить заголовки. Зніміть прапорець, якщо заголовки відсутні; у цьому випадку підходящі назви для даних вихідного діапазону будуть створені автоматично.
Альфа. Введіть рівень надійності для тесту. Його значення повинне перебувати в діапазоні 0 – 1.
Вихідний діапазон. Введіть посилання на ліву верхню комірку вихідного діапазону. Розмір вихідного діапазону буде визначений автоматично, і на екран буде виведене пові-домлення у випадку можливого накладення вихідного діапазону на вхідні дані.
Новий лист. Встановіть перемикач, щоб відкрити новий аркуш у книзі й вставити результати аналізу, починаючи з комірки A1. Якщо в цьому є необхідність, введіть ім'я нового аркуша в поле, розташоване напроти відповідного положення перемикача.
Нова книга. Встановіть перемикач, щоб відкрити нову книгу і вставити результати аналізу в комірку A1 на першому аркуші в цій книзі.
Натисніть кнопку ОК. З’явиться таблиця з розрахунками.
-
Двухвыборочный t-тест с одинаковыми дисперсиями
Переменная 1
Переменная 2
Среднее
3
4
Дисперсия
2,5
2,5
Наблюдения
5
5
Объединенная дисперсия
2,5
Гипотетическая разность средних
0
df
8
t-статистика
-1
P(T<=t) одностороннее
0,173296754
t критическое одностороннее
1,85954832
P(T<=t) двухстороннее
0,346593507
t критическое двухстороннее
2,306005626
Як
видно з таблиці, Excel дозволяє отримати
всю необхідну інформацію для розв’язання
поставленої задачі. Пояснимо, що df
–
кількість ступенів
вільності,
t-статистика
– розраховане значення tр,
t
критическое
одностороннее
–
відповідно
,
t
критическое двухстороннее
–
tдвост.
кр..
Обираємо t критическое двухстороннее – для випадку 1, t критическое одностороннее – для випадків 2 та 3.
Приклад. Є мережа аптек. Протягом місяця проводилася реклама препаратів. Необхідно перевірити гіпотезу про те, що середній обсяг реалізації збільшився на 3 тис. грн із рівнем значущості α=0,05.
Обсяг реалізації за місяць, тис.грн
-
1
2
3
4
5
6
7
8
До реклами
13
23
12
11
24
34
32
18
Після реклами
20
24
11
17
28
34
39
24
-
Перевірити, чи можна вважати значення розподілів нормальним. Будемо використовувати наближений критерій

Обчислюємо:
=20,875,
=24,625,
Δабс1=7,375, (СРОТКЛ(<діапазон>),
Δабс2=6,78,
![]()
![]()
Перевіряємо умову
,
0,029<0,14 , 0,048<0,14.
Умови виконуються, отже, вибірки підкоряються нормальному закону розподілу.
-
Перевіряємо гіпотезу про рівність дисперсій:
Fкр
знаходимо з рівняння
;
α/2=0,025.
Використовуємо Сервис – Анализ данных – Двухвыборочный F-тест.
Отримаємо такі дані:
|
Двухвыборочный F-тест для дисперсии |
||
|
|
|
|
|
|
Переменная 1 |
Переменная 2 |
|
Среднее |
24,625 |
20,875 |
|
Дисперсия |
81,69642857 |
79,55357143 |
|
Наблюдения |
8 |
8 |
|
df |
7 |
7 |
|
F |
1,026936027 |
|
|
P(F<=f) одностороннее |
0,48646589 |
|
|
F критическое одностороннее |
4,99 |
|
Fp = 1,0269 , Fкр= 4,99 . Оскільки Fp < Fкр , приймаємо гіпотезу Н0, дисперсії рівні.
3 Використовуючи Сервис – Анализ данных– Двухвыборочный t-тест з одинаковыми дисперсиями, перевіряємо гіпотези
H0:
=
-3; H1:
≠
-3.
|
Двухвыборочный t-тест с одинаковыми дисперсиями |
||
|
|
Переменная 1 |
Переменная 2 |
|
Среднее |
20,875 |
24,625 |
|
Дисперсия |
79,55357143 |
81,69642857 |
|
Наблюдения |
8 |
8 |
|
Объединенная дисперсия |
80,625 |
|
|
Гипотетическая разность средних |
3 |
|
|
df |
14 |
|
|
t-статистика |
0,167 |
|
|
P(T<=t) одностороннее |
0,077467216 |
|
|
t критическое одностороннее |
1,76 |
|
|
P(T<=t) двухстороннее |
0,154934432 |
|
|
t критическое двухстороннее |
2,145 |
|
Як бачимо з таблиці t
p=0,167,
t
кp.двост=2,145.
Оскільки tp<
, то середні значення
рівні.
Висновок. Можна вважати, що середній обсяг реалізації збільшився на 3 тис. грн.
