- •1 Предмет курсу. Основні задачі
- •1.1 Математична модель. Види моделей
- •1.2 Типи розв'язуваних задач
- •3 Виявлення закономірностей (досліджуємо залежність одних змінних від інших):
- •4 Класифікація, тобто одержання відповіді на одне з питань:
- •1.3 Шкали вимірювання
- •1.4 Види шкал
- •2 Випадкові величини
- •2.1 Закон розподілу
- •2.1.1 Закон розподілу дискретної випадкової величини
- •1.5 Зв'язок шкал вимірювань і застосовуваних методів
- •Питання і завдання до розділу 1
- •2.1.2 Закон розподілу неперервної випадкової величини
- •2.2. Числові характеристики випадкових величин
- •2.2.1 Математичне сподівання
- •2.2.2 Дисперсія випадкової величини
- •2.2.3 Середнє квадратичне відхилення випадкових величин
- •2.2.4 Мода і медіана
- •Графік функції розподілу
- •Питання і завдання до розділу 2
- •Лабораторна робота Тема. Основні характеристики дискретної випадкової величини.
- •3 Нормальний розподіл і основні розподіли, пов'язані з ним
- •Нормальний розподіл
- •3.1.1 Обчислення ймовірності заданого відхилення від математичного сподівання
- •3.1.2 Правило трьох сигм (3σ)
- •3.1.3 Моменти
- •3.1.4 Оцінка відхилення теоретичного розподілу від нормального. Асиметрія та ексцес
- •3.2 Розподіл χ2 (розподіл Пірсона)
- •Функції Excel
- •3.3 Розподіл Стьюдента (t – розподіл)
- •Питання і завдання до розділу 3
- •Лабораторна робота Тема. Нормальний закон розподілу
- •4 Вибірковий метод
- •4.1 Теорема Чебишева
- •4.2 Основні поняття вибіркового методу
- •4.3 Емпіричний закон розподілу
- •4.3.1 Статистичний розподіл у вигляді таблиці
- •4.3.2 Графічне зображення статистичного розподілу
- •4.3.3 Побудова гістограми
- •4.4 Статистичні оцінки параметрів розподілу
- •4.4.1 Міри положення
- •4.4.2 Міри розсіювання
- •4.4.3 Міри форми
- •4.5 Визначення параметрів з використанням ms Excel
- •4.6 Довірчий інтервал
- •4.6.1 Довірчий інтервал для оцінки математичного сподівання нормального розподілу при невідомому
- •4.6.2 Довірчий інтервал для середнього квадратичного відхилення (нормальний розподіл)
- •Питання і завдання до розділу 4
- •Лабораторна робота Тема. Обчислення основних статистичних характеристик вибірки
- •5 Статистична перевірка статистичних гіпотез
- •Помилки першого і другого роду
- •5.1 Перевірка гіпотези про закон розподілу
- •5.1.1 Емпіричні та теоретичні частоти. Безперервний розподіл
- •5.1.2 Критерій згоди Пірсона
- •5.2 Поняття про параметричну, непараметричну і робастну статистику
- •5.3 Порівняння двох дисперсій нормальної генеральної сукупності
- •5.3.1 Критерій Фішера
- •5.4 Порівняння виправленої вибіркової дисперсії з гіпотетичною генеральною дисперсією
- •5.5 Перевірка гіпотез про середні для нормальної генеральної сукупності
- •5.5.2 Перевірка гіпотези про рівність середніх при нерівних дисперсіях (малі вибірки)
- •5.5.4 Перевірка гіпотези про рівність середніх при зв'язаних вибірках
- •5.5.5 Порівняння вибіркової середньої (з генеральної нормальної сукупності) із заданим а
- •Питання і завдання до розділу 5
- •6 Перевірка наявності зв'язку між змінними
- •6.1 Кореляційний аналіз (ка)
- •6.1.1 Властивості коефіцієнта кореляції
- •Зауваження
- •6.1.2 Значущість коефіцієнта кореляції
- •6.2 Поняття про багатовимірний кореляційний аналіз
- •6.2.1 Часткова кореляція
- •6.2.2 Множинний коефіцієнт кореляції
- •Питання і завдання до розділу 6
- •Лабораторна робота Тема. Багатофакторний кореляційний аналіз
5 Статистична перевірка статистичних гіпотез
Статистична перевірка гіпотез є другим після статистичного оцінювання параметрів розподілу і в той же час найважливішим розділом математичної статистики.
Методи математичної статистики дозволяють перевірити:
-
припущення про закон розподілу деяких випадкових величин (генеральної сукупності);
-
про значення параметрів цього розподілу;
-
про наявність кореляційної залежності між випадковими величинами, визначених на множині об'єктів однієї і тієї ж генеральної сукупності.
Статистичною називають гіпотезу про вигляд невідомого розподілу, про параметри відомих розподілів.
Наприклад:
-
генеральна сукупність розподілена за нормальним законом;
-
математичні сподівання двох нормальних сукупностей рівні;
-
Земля обертається навколо Сонця – нестатистична гіпотеза.
Задача полягає в тому, щоб підтвердити або спростувати гіпотезу, використовуючи вибіркові (експериментальні) дані.
Перевірити статистичну гіпотезу – це означає перевірити, чи узгоджуються вибіркові дані з цією гіпотезою. Перевірка здійснюється за допомогою статистичного критерію.
Статистичний критерій – це випадкова величина, закон розподілу якої (разом із значеннями параметрів) відомий у випадку, якщо прийнята гіпотеза справедлива.
Цей критерій ще називають критерієм згоди.
Звичайно використовуються критерії Стьюдента, Фішера, χ2 (Пірсона) та ін.
Нульовою (основною) гіпотезою називають висунуту гіпотезу Н0. Разом з нульовою гіпотезою Н0 висувається альтернативна або конкуруюча гіпотеза Н1 , що суперечить нульовій.
Наприклад :
1) Н0 : Q1 = Q2; 2) Н0 : Q1 = Q2; 3) Н0 : Q1 = Q2;
Н1
: Q1
> Q2
; Н1
: Q1
< Q2;
Н1
: Q1
Q2.
Нехай випадкова величина К – статистичний критерій перевірки деякої гіпотези Н0. При справедливості Н0 закон розподілу випадкової величини К характеризується деякою відомою щільністю розподілу ймовірності p(K).
Виберемо деяку малу величину α (0,05; 0,01; 0,001). Визначимо критичне значення критерію Ккр як розв’язок одного з трьох рівнянь залежно від вигляду Н0 та Н1 .
Р (K > Kкр)= α , (5.1)
Р (K < Kкр)= α , (5.2)
Р (K < Kкр1) + Р (K > Kкр2)= α. (5.3)
Можливі й інші рівняння, але вони зустрічаються не так часто.
Розв’язок рівнянь (5.1–5.3) полягає в такому: за заданою імовірністю α, знаючи p(K), задану, як правило, у вигляді таблиць, потрібно визначити Kкр.
Розглянемо
рівняння Р (K > Kкр)=
α (5.1). Розв’язавши
його, знаходимо значення
,
що розбиває числову вісь на дві області:
– область прийняття гіпотези;
– критична область.
Критична точка, що отримана з рівняння (5.1), називається правобічною.
Якщо
Kр
– значення критерію K,
розраховане за
вибірковими даними, перевершило значення
Kкр,
це означає, що вибіркові дані не
дають
підстави для прийняття нульової гіпотези
H0.
У цьому випадку говорять, що
гіпотеза
H0
не
узгоджується
з вибірковими даними і повинна бути
відкинута.
Якщо Kр
не
перевершує Kкр,
то говорять, що вибіркові
дані не
с
уперечать
гіпотезі
H0,
і немає підстав відкидати цю гіпотезу.
Правило:
якщо
–
відкидається;
–
– приймається.
Рівняння (5.2) визначає лівосторонню критичну область.

Правило:
–
– відкидається ,
–
– приймається.
Рівняння (5.3) визначає двосторонню критичну область.
Звичайно
і
визначають таким чином, щоб виконувалася
умова
.

Правило:
–
– відкидається ,
–
– приймається.
Як бачимо, вигляд критичної області залежить від того, яка гіпотеза висунута як конкуруюча.
