130.Проблемы развития национального трудового законодательства и интеграции социально- трудовых отношений в Укр в систему отношений, признанных мировым сообществом.

До сих пор не принят Трудовой Кодекс, который находится на рассмотрении ВР Украины (о почасовой оплате труда, о гарантиях трудовой деятельности, об увольнении работников и т.д.). В настоящее время в мире уже сложились ценности, которые заложены в базовых трудовых нормах, рекомендациях, правилах. Они аккумулируются во многих странах. Обращение к этим ценностям является обязательной составляющей успеха соц-трудовой политики в стране.

С целью регулирования соц-труд отношений наше гос-во с учетом международных, региональных трудовых стандартов создало соответственную законодательную и нормтивную систему, которая охватывает вопросы занятости, оплаты труда, соц политики, условий и охраны труда, рабочего времени, миграционной и демографической политики и т.д. Конституция Украины отстаивает общепризнанные принципы и нормы международн права,гарантирует гражданам право на любую не запрещенную законодательством предприним деятельность, на социальную защиту, равные возможности в выборе профессии, вида трудовой деятельности, право на безопасные условия труда, на з\п в размере не ниже. определенную гос-вом. Трудовые отношения, кроме Конст-еий, могут регулироваться актами гос органов: действующими международными договорами с участью Украины, Указами Президента Укр, Постановлениями КМУ , приказами и инструкциями министерств, комитетов, ведомств Украины. Приказами руководителей предприятий, решениями органами местного самоуправления. Наряду с Конт-ией Укр в стране действует Кодекс законов о труде Украины и др. правовые документы, которые регулируют соц-трудовые отношения. Следует отметить, что в законодательстве Украины сдержатся др. права , чем в международном договоре , в которых принимает участие Украина, принимающая правила международного договора. В соответствии со ст. 9 Конст Укр действующие международные договоры, согласие на обязательность которых дала ВРУ, явл-ся частью нац-ого законодательства Украины. Из всех принятых МОТ конвенций Украина ратифицировала 54 конвенций, из них 46- действующие, в т. ч. все фундаментальные конвенции. За годы независимости Украина ратифицировала 10 конвенций. Следует отметить, что ряд положений украинского национального законодательства в сфере сто , практика применения которых в некоторых аспектах не соответствуют нормам международного трудового права. Напр, до настоящего времени имеет место практика выплаты з\п в натуральной форме, задержки выплаты з\п.Украина до настоящего времени не ратифицировала конвенцию МОТ о защите требований трудящихся в случае неплатежеспособности предпринимателей, нормы которой определяют права работников на получение принадлежащих им средств. Развивая нац законодательство в сфере труда и преодолевая его недостатки, Украина содействует развитию интеграции нац-ых соц-трудовых отношений в сис-му отношений, признанных мировым сообществом.

1. Об'єкт, предмет, завдання й інформаційна база навчальної дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини».

2. Соціально-трудовий напрямок розвитку економічної думки.

3. Праця як об'єкт вивчення дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини», як сфера життєдіяльності й ведучий фактор виробництва.

4. Зміст й характер праці.

5. Сутність категорії «праця» і її характеристики.

6. Види праці і їх характеристики.

7. Роль праці в розвитку людини й суспільства.

8. Еволюція праці як фактору виробництва.

9. Праця й науково-технічний прогрес.

10. Населення як суб'єкт демографічних, економічних і соціальних процесів і явищ, його склад і показники руху.

11. Сутність економічно активного й економічно неактивного населення.

12. Трудові ресурси як соціально-економічна й статистична категорія.

13. Відтворення населення й трудових ресурсів, їх характеристики.

14. Методи прогнозування й планування потреби в трудових ресурсах.

15. Трудовий потенціал: сутність, показники й структура.

16. Формування й розвиток трудового потенціалу.

17. Взаємозв'язок показників, що характеризують населення, трудові ресурси, трудовий потенціал.

18. Людський капітал як соціально-економічна категорія. Сутність і значення його розвитку й ефективного використання.

19. Індекс людського розвитку, методологія визначення, призначення, сфера використання.

20. Гуманізація праці.

21. Керування суспільною працею.

22. Поняття системи соціально-трудових відносин, принципи й умови її ефективного функціонування.

23. Місце соціально-трудових відносин у системі відносин ринкової економіки.

24. Характеристика предмета соціально-трудових відносин.

25. Сторони соціально-трудових відносин.

26. Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин.

27. Методи регулювання соціально-трудових відносин.

28. Суб'єкти й органи соціально-трудових відносин.

29. Держава, роботодавці та їх організації й об'єднання, наймані робітники й професійні союзи як суб'єкти соціально-трудових відносин. Їхні завдання й функції.

30. Основні складові державного регулювання соціально-трудових відносин.

31. Критерії оцінки рівня розвитку соціально-трудових відносин. Якість трудового життя як усереднена оцінка відносин у сфері праці.

32. Поняття, сутність і складові соціальної політики.

33. Соціальний захист, соціальна підтримка, соціальна допомога населенню: поняття й сфера дії.

34. Нормативно-правова база, що регулює правовідносини в соціально-трудовій сфері.

35. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин.

36. Сутність соціального партнерства і його роль у функціонуванні ринкової економіки.

37. Форми й принципи соціального партнерства. Соціальне партнерство в організації.

38. Основні суб'єкти соціального партнерства: їх характеристики, функції, завдання.

39. Основні вимоги до дій суб'єктів соціального партнерства.

40. Механізм реалізації соціального партнерства. Договірне регулювання соціально-трудових відносин як провідна складова соціального партнерства.

41. Генеральна угода і її роль у регулюванні соціально-трудових відносин.

42. Галузеві угоди: призначення, структура, зміст.

43. Регіональна угода: призначення, структура, зміст.

44. Соціально-трудові відносини як джерело конфліктів. Завдання й методи дій соціальних партнерів у передконфліктній ситуації та в умовах конфлікту.

45. Роль національної служби посередництва й примирення в запобіганні й розв`язанні колективних трудових суперечок

46. Закордонний досвід соціального партнерства, сучасні його форми, тенденції розвитку.

47. Ринок праці як підсистема ринкової економіки: сутність, зміст й структура. Умови його формування й функціонування.

48. Попит та пропозиція на ринку праці.

49. Складові елементи й функції сучасного ринку праці.

50. Сегментація й гнучкість ринку праці.

51. Регулювання ринку праці.

52. Пасивна й активна політика на ринку праці.

53. Особливості національного ринку праці.

54. Моделі ринку праці в сучасному світі.

55. Державна служба зайнятості та її роль у регулюванні ринку праці.

56. Соціально-економічна сутність, форми, види й показники зайнятості.

57. Зайнятість населення як показник використання трудових ресурсів суспільства.

58. Глобалізація економіки та її вплив на зайнятість.

59. Категорії громадян України, які відповідно до діючого законодавства, належать до зайнятого населення.

60. Безробіття як соціально-економічне явище, його сутність і соціально-економічні наслідки.

61. Види безробіття та його показники.

62. Причини формування безробіття.

63. Умови присвоєння статусу безробітного.

64. Сутність закону Оукена.

65. Соціальний захист громадян України від безробіття.

66. Державне регулювання зайнятості в Україні.

67. Міжнародний досвід регулювання зайнятості.

68. Сутність, зміст, завдання й значення організації праці.

69. Поділ і кооперація праці.

70. Організація праці на макро- і мезорівнях.

71. Основні напрямки й характеристика складових організації праці на рівні підприємства.

72. Організація праці на робочому місці.

73. Умови праці: сутність і значення.

74. Умови праці й фактори їх формування.

75. Нормування праці як провідна складова його організації.

76. Об'єкти нормування праці.

77. Нормативи й норми праці.

78. Види норм праці.

79. Методи нормування праці.

80. Методи вивчення витрат робочого часу.

81. Економічна й соціальна ефективність заходів щодо вдосконалювання організації праці.

82. Взаємозв'язок організації праці й організації виробництва.

83. Сутність продуктивності, продуктивності праці та її ефективність.

84. Значення продуктивності праці для соціально-економічного розвитку суспільства.

85. Продуктивність праці та її інтенсивність.

86. Науково-технічний прогрес і його вплив на продуктивність праці.

87. Показники й методи виміру продуктивності праці.

88. Фактори продуктивності та їх класифікація.

89. Резерви росту продуктивності праці та їх класифікація.

90. Методи виявлення й практичної реалізації резервів підвищення продуктивності праці.

91. Програми управління продуктивністю праці.

92. Доходи населення, їх склад і структура.

93. Номінальні й реальні доходи.

94. Рівень життя: поняття й фактори,що його визначають.

95. Заробітна плата як соціально-економічна категорія ринкової економіки й основна форма доходів найманих робітників.

96. Функції заробітної плати.

97. Організація заробітної плати, її принципи й елементи.

98. Характеристика організації заробітної плати на підприємстві.

99. Тарифна система оплати праці.

100. Форми й системи заробітної плати.

101. Безтарифна модель оплати праці.

102. Сутність соціальної політики, її цілі й завдання в області доходів населення.

103. Регулювання заробітної плати.

104. Диференціація доходів населення й фактори, що її визначають.

105. Поняття й показники рівня життя населення.

106. Планування праці, його роль в управлінні людськими ресурсами.

107. Трудові показники, їх взаємозв'язок і вплив на ефективність діяльності суб'єктів господарювання.

108. Види планів із праці.

109. Методи планування трудових показників на рівні підприємства.

110. Планування продуктивності праці.

111. Планування трудомісткості.

112. Планування чисельності працівників окремих категорій. Визначення додаткової потреби в працівниках.

113. Планування фонду заробітної плати.

114. Економічний аналіз у соціально-трудовій сфері.

115. Значення економічного аналізу в сфері праці.

116. Сутність і значення аудиту в сфері праці.

117. Напрямки, етапи й методи проведення аудиту в сфері праці.

118. Звітність із питань праці: статистична й оперативна. Періодичність і напрямки використання звітності.

119. Сутність і значення моніторингу соціально-трудової сфери.

120. Завдання й напрямки моніторингу соціально-трудової сфери.

121. Органи й об'єкти моніторингу соціально-трудової сфери.

122. Джерела інформації для моніторингу соціально-трудової сфери й можливі позитивні наслідки його проведення.

123. Соціально-демографічні й міграційні процеси як напрямок моніторингу соціально-трудової сфери.

124. Дослідження стану зайнятості, ринку праці й безробіття як складові моніторингу соціально-трудової сфери.

125. Дослідження соціально-трудових процесів на підприємстві як складові моніторингу соціально-трудової сфери.

126. Умови й охорона праці як напрямок моніторингу соціально-трудової сфери.

127. Доходи й рівень життя населення як напрямок моніторингу соціально-трудової сфери.

128. Міжнародна організація праці (МОП) у сучасному світі: цілі, завдання, структура й пріоритетні напрямки діяльності.

129. Організація діяльності МОП.

130. Проблеми розвитку національного трудового законодавства й інтеграції соціально-трудових відносин в Україні в систему відносин, визнану світовим співтовариством.