- •Визначення температурного коефіцієнта ерс гальванічного елемента та розрахунок на його основі термодинамічних характеристик
- •Теоретичні відомості
- •Прилади і засоби виміру, що використовуються при виконанні лабораторної роботи
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Визначення коефіцієнтів активності електролітів методом ерс
- •Теоретичні відомості
- •Прилади і засоби виміру, що використовуються при виконанні завдання
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Визначення стандартного потенціалу окисно-відновного електрода
- •Теоретичні відомості
- •Прилади і засоби виміру, що використовуються при виконанні лабораторної роботи
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Придатність закону ома до розчинів електролітів
- •Теоретичні відомості
- •Прилади і засоби виміру, що використовуються при виконанні лабораторної роботи
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Хімічна дія струму
- •Теоретичні відомості
- •Йодний кулонометр
- •Прилади і засоби виміру, що використовуються при виконанні лабораторної роботи
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Визначення чисел переносу
- •Теоретичні відомості
- •1.Метод Гітторфа
- •Прилади і засоби виміру, що використовуються при виконанні завдання
- •Хід виконання роботи
- •Прилади і засоби виміру, що використовуються при виконанні завдання
- •Хід виконання роботи
- •2. Метод рухомої межі
- •Прилади і засоби виміру, що використовуються при виконанні завдання
- •Хід виконання роботи
- •3. Метод, оснований на вимірюванні електрорушійної сили електрохімічних систем.
- •Прилади і засоби виміру, що використовуються при виконанні завдання
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
2. Метод рухомої межі
Суть цього методу полягає у визначенні відстані (L), на яку за певний час () переміститься під дією прикладеного зовнішнього струму (І) межа між двома розчинами з одним спільним іоном.
Електролізер для визначення чисел переносу за цим методом являє собою вертикально розташовану прокалібровану по об`єму (0.05 мл) вузьку скляну трубку перерізом (S) (рис.6). Електролізер, наведений на вказаному рисунку використовується для визначення числа переносу іонів К+ в розчині КСІ, індикаторним розчином є BaCI2.
Рис.6 Схема електролізера для визначення числа переносу
методом рухомої межі
Використовуючи рівняння (7) число переносу іонів (іонного компоненту) за методом рухомої межі розраховують:
tк = (С V F)/(I ), (13)
де С - концентрація досліджуваного електроліту, г-екв./л;
V - об`єм, який розраховують за формулою V = LS. Якщо S = 1 см2, то V = L cм3 (мл);
(I )/F - кількість фарадеїв електрики, яка пройшла через електролізер. Їх можна розрахувати за рівнянням (8), використовуючи мідний кулонометр.
Щоб одержати чітку межу в попередніх дослідах добирають оптимальні концентрації суміжних розчинів, які забезпечують додержання регулюючого співвідношення Кольрауша:
tк1/tк2 = Ск1/Ск2, (14)
де tк1,tк2 - числа переносу катіонів основного та індикаторного електролітів;
Ск1,Ск2 - концентрації катіонів основного та індикаторного електролітів.
Наприклад, при визначенні числа переносу іонів К+ в розчині солі КСI в якості індикаторного електроліту використовують розчин солі ВаСI2. Спільний іон - СI-, к1 - це іон К+, а к2 - це іон Ba2+ (рис.6).
Межу між двома розчинами видно особливо чітко, коли один із них забарвлений. Коли обидва розчини безбарвні, але відрізняються густиною, межу між ними буде видно завдяки відмінності в показниках заломлення.
Завдання 2.1. Визначення чисел переносу іонів Н+ в 0,025...0,075 н розчинах НСІ та Н2SO4.
Варіанти завдання можуть бути різними: визначають число переносу іонів Н+ в залежності від концентрації однієї і тієї ж кислоти або від природи кислоти при одній і тій же концентрації.
Якщо при визначенні числа переносу методом рухомої межі в розчині кислоти в якості анода використовувати метал, який анодно розчиняється в ній зі 100% виходом за струмом, то індикаторний електроліт можна отримати електролізом безпосередньо в досліді.
Прилади і засоби виміру, що використовуються при виконанні завдання
1. Джерело постійного струму.
2. Електролізер для визначення числа переносу методом рухомої межі.
3. Срібний титраційний кулонометр Кистяківського або мідний кулонометр розміром 6х2х4 (см).
4. Міліамперметр.
Хід виконання роботи
Електролізер для визначення числа переносу іонів Н+ аналогічний описаному вище і зображеному на рис.6. Анодом служить кадмій, а катодом - платина.
В залежності від завдання готують 50...100 мл розчину досліджуваної кислоти необхідної концентрації та перевіряють її концентрацію титруванням 0,05 н розчином NaOH. В досліджуваний розчин добавляють 2...3 каплі метилоранжу для забарвлення розчину в рожевий колір. Розчин заливають в електролізер, вставляють платину.
Якщо використовують мідний кулонометр, то готують його катод, як описано в завданні 1.1. Після підготовки мідний катод необхідно зважити з точністю до 0,0001 г. Катод не занурюють в електроліт, а кладуть зверху на анод.
Збирають електричну схему, яка складається з джерела постійного струму, кулонометра, електролізера для визначення чисел переносу та амперметра. Після перевірки електричної схеми викладачем вмикають електричний струм (7...10 мА). Через декілька хвилин після вмикання струму над анодом розчин буде забарвлюватися в жовтий колір, з`явиться чітка межа між розчинами з жовтим та рожевим кольором. Під дією електричного поля межа поділу переміщуватиметься в напрямку катода. В момент проходження межею поділу довільно вибраної студентом “нульової” позначки її положення на електролізері вмикають секундомір і занурюють катод в розчин мідного кулонометра (одночасно!). Протягом досліду підтримують постійну силу струму. Електроліз ведуть до тих пір, поки межа поділу пройде шлях, тотожній 0,5....2 мл. Після електролізу катод кулонометра промивають, висушують, зважують та розраховують кількість фарадеїв електрики, що пройшли через електричне коло.
Числа переносу іонів обчислюють за рівняннями:
tH+ = (V C 10-3)/n ;
tH+ = (V C 10-3 F)/(I ) ;
де V - об`єм в мл, який пройшла межа поділу за час , с;
C - концентрація досліджуваної кислоти, г-екв/л;
I - сила струму, А;
n - кількість фарадеїв електрики, що пройшла;
F - число Фарадея, 96500 Ас.
Одержані числа переносу порівнюють з табличними довідників.
Результати експериментів заносять до таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
розчин |
С |
І |
|
V |
n |
I |
tH+ експ. |
tH+ табл. |
% по хибки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|